Справа: № 2-а-1602/11 Головуючий у 1-й інстанції: Макуха А.А.
Суддя-доповідач: Бистрик Г.М.
Іменем України
"27" липня 2012 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів:
головуючого -судді Бистрик Г.М.,
суддів: Маслія В.І., Файдюка В.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги відповідачів Управління праці та соціального захисту населення Солом'янського району в м. Києві, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат на постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 15.04.2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління праці та соціального захисту населення Солом'янського району в м. Києві, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії та стягнення недоотриманих сум на оздоровлення, -
У березні 2011 року позивач звернувся в суд з позовом про зобов'язання відповідачів нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу на оздоровлення, відповідно до положень ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»за період з 2000 року по час розгляду справи у суді.
Постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 15.04.2011 року зазначений адміністративний позов задоволено частково: визнано дії відповідача протиправними та зобов'язано відповідача провести перерахунок та виплату позивачу щорічної допомоги на оздоровлення за 2010 рік, відповідно до положень ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»з врахуванням виплачених сум.
Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідачі подали апеляційні скарги, в яких просять скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню, постанова суду -частковому скасуванню, а позов -залишенню без розгляду з наступних підстав.
Відповідно до положень ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»особам, віднесеним до 1 категорії, інвалідам 2 групи, щорічна допомога на оздоровлення, призначається у розмірі 5 мінімальних заробітних плат.
При визначенні розміру щорічної допомоги на оздоровлення відповідачі керувались постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року № 562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Не погоджуючись з наведеними діями відповідачів, позивач звернувся до суду з відповідним адміністративним позовом.
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач мав право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат, однак виплата відповідачем здійснювалась відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року №562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Доводи апелянта про необхідність застосування вказаної Постанови КМ України для визначення розмірів виплат позивачу щорічної допомоги на оздоровлення, необґрунтовані і суперечать ч.2 ст. 19 Конституції України, згідно якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Зазначеною Постановою Кабінету Міністрів України № 562 від 12.07.2005 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»встановлено конкретні розміри щорічної допомоги на оздоровлення в твердій грошовій сумі, що суперечить Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», який встановив розмір щорічної допомоги як величину кратну мінімальній заробітній платі.
В даному випадку мають враховуватися засади пріоритетності Законів України над урядовими нормативними актами та вимоги ст. 92 Конституції України, згідно якої виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина (п.1) та основи соціального захисту (п.6).
Якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно-правовий акт, який підлягав застосуванню, не відповідає чи суперечить законові, суд зобов'язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини.
Зупинення дії положень законів, якими визначено права і свободи громадян, їх зміст та обсяг, є обмеженням прав і свобод і може мати місце лише у випадках, передбачених Основним Законом України (лише в умовах воєнного або надзвичайного стану на певний строк).
Відсутність коштів для забезпечення виплат зазначеної допомоги позивачу не є підставою для невиконання відповідачем своїх зобов'язань, встановлених статтею 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Колегія суддів звертає увагу на дотримання позивачем строків звернення до суду, передбачених статтею 99 КАС України.
З матеріалів справи вбачається, що позивач у своєму позові просить суд зобов'язати відповідачів провести перерахунок та виплату щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі, що передбачений ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»за період 2000-2010 років.
Відповідно до положень статті 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
За правилами статті 5 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Судом першої інстанції, під час розгляду справи, не було встановлено поважних причин, які зумовили пропуск позивачем строку звернення до суду за 2010 рік, з огляду на те, що щорічна разова грошова допомога на оздоровлення була нарахована позивачу у липні 2010 році, а звернувся до суду за захистом свої прав лише у березні 2011 року, проте дійшов висновку про задоволення позовних вимог в цій частині.
Стаття 100 КАС України передбачає, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Відповідно до ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду суд апеляційної інстанції має право, зокрема, скасувати постанову суду і залишити позовну заяву без розгляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 203 КАС України постанова або ухвала суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається з підстав, встановлених відповідно ст. ст. 155 і 157 цього Кодексу.
Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає частковому скасуванню, а позовна заява - залишенню без розгляду, з огляду на пропущення позивачем строків звернення до суду без поважних причин.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 99, 100, 195, 197, 198, 203, 205, 206 КАС України, колегія суддів
Апеляційні скарги відповідачів Управління праці та соціального захисту населення Солом'янського району в м. Києві, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат -задовольнити частково.
Постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 15.04.2011 року -скасувати частково.
Адміністративний позов ОСОБА_3 до Управління праці та соціального захисту населення Солом'янського району в м. Києві, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії та стягнення недоотриманих сум на оздоровлення за 2010 рік -залишити без розгляду.
В іншій частині постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 15.04.2011 року -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Бистрик Г.М.
Судді: Маслій В.І.
Файдюк В.В.