Справа: № 2а-2080/11 Головуючий у 1-й інстанції: Виниченко Л.М.
Суддя-доповідач: Ключкович В.Ю.
Іменем України
"01" серпня 2012 р. м. Київ
Головуючий суддя Ключкович В.Ю.
Судді: Вівдиченко Т.Р.
Федорова Г. Г.
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Києві апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва на постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 3 серпня 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва про стягнення невиплачених коштів,-
Постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 3 серпня 2011 року позов задоволено. Визнано неправомірними дії та зобов'язано відповідача провести перерахунок пенсії позивачу, відповідно до ст.ст.40,42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»та стягнуто щомісячну державну соціальну допомогу, як дитині війни починаючи з 17.12.2010 року, з урахуванням проведених виплат.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову у повному обсязі.
Відповідно до п.4 ч. 8 ст.183-2 КАС України апеляційні скарги у справах, передбачених пунктами 1, 2 частини першої цієї статті, розглядаються апеляційними судами в порядку письмового провадження.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої скасуванню частково.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 198, пункту 4 частини 1 статті 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги виходив з того, що позивачу має статус дитини війни та є працюючим пенсіонером.
Як встановлено судом першої інстанції, позивачу, як працюючому пенсіонеру, був проведений перерахунок пенсії відповідно до ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування»№1058 (далі Закон №1058) відповідно до його заяви. При перерахунку був застосований показник середньої заробітної плати за 2007 рік (1197,91 гривень), з чим позивач не згодна та звернулася до суду за захистом своїх прав.
Перерахунок пенсій у зв'язку із збільшенням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України та страхового стажу регулюється ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»№1058, частина 4 якої передбачає, що у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, проводиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через 2 роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу зазначені в ч. 1 ст. 40 цього Закону.
Така редакція існує після визнання неконституційними змін, внесених п.п. 10 п.35 р.2 Закону України від 28.12.2007р. №107-6, згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008р. №10-рп/2008.
Скасовані зміни надавали можливість перераховувати пенсію із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в ч.1 ст.40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії.
Аналіз відновленої (діючої) норми абз.3 ч.4 ст.42 Закону №1058 доводить, що перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу зазначені в ч.1 ст.40 цього Закону.
Тобто, правила ч.1 ст.40 при перерахунку пенсії, застосовуються виключно з метою визначення періоду страхового стажу, за який може бути обчислена заробітна плата (дохід).
Частина 1 ст.40 передбачає, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 01.07.2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу, починаючи з 01.07 2000 року.
Відповідно до п.6 ст.92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, форми і види пенсійного забезпечення. Такими законами є Закон України «Про пенсійне забезпечення»від 05.11.1991 року №1788-12 (надалі Закон 1788) та Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»№1058 від 09.07.2003 року.
З огляду на зазначене та керуючись положеннями принципу законності, закріпленого в ст. 9 КАС України, приписи постанови №530 від 28.05.2008р. у «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»не можуть застосовуватись до спірних відносин, відтак правові підстави для перерахунку пенсії позивача із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні так і середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки за 2010 рік, відсутні. Останній із наведених показників застосовується виключно для призначення пенсії, застосування його для перерахунку є безпідставним.
Згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»особам, що належать до соціальної категорії громадян «діти війни», з 01.01.2006 року відповідач повинен був нараховувати та виплачувати щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Розмір мінімальної пенсії за віком визначений ст. 28 Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 року № 1058, згідно якої мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.
Розмір прожиткового мінімуму для осіб щорічно встановлюється Законом України «Про державний бюджет України»на відповідний рік.
Законом України «Про державний бюджет України на 2010 рік»збільшено розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Відповідно зріс і розмір мінімальної пенсії. Мінімальна пенсія у 2010 році становила: з 01.01.2010 року -695,00 грн., з 01.04.2010 року -706,00 грн., з 01.07.2010 року -709,00 грн.
На момент звернення позивача до суду, нарахування доплати до його пенсії в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком, відповідно до положень ст.6 вищезазначеного Закону відповідачем не здійснено, у зв'язку з чим він звернувся до суду за захистом своїх прав.
Всупереч ч.1 ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»позивачу щомісячне підвищення до пенсії виплачувалось відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530.
З огляду на загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами, Закон України «Про соціальний захист дітей війни»має вищу юридичну силу в порівняні з Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530. Отже, відповідач неправомірно виплачував щомісячне підвищення до пенсії в меншому розмірі ніж це передбачено ст. 6 зазначеного Закону.
Таким чином, колегія суддів погоджується в висновком суду першої інстанції, щодо визнання неправомірними дій відповідача щодо відмови перерахувати та виплатити пенсію позивачу, як дитині війни, з урахуванням її підвищення на 30 % мінімальної пенсії за віком встановленої ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування»та зобов'язання відповідача перерахувати та виплатити пенсію позивачу, як дитині війни з урахуванням її підвищення на 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст..6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виходячи з розміру встановленого ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» з 17.12.2010 року, з урахуванням фактично сплачених коштів.
Проте підстав для задоволення позовних вимог щодо перерахунку пенсії позивачу відповідно до ст. ст. 40, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»колегія суддів не вбачає, а тому в задоволенні цих позовних вимог слід відмовити.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції не відповідає нормам процесуального права, доводи апеляційної скарги частково спростовують висновки суду першої інстанції, викладені у зазначеній постанові, у зв'язку з чим є підстави для часткового скасування судового рішення з постановленням нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст.ст.183-2, 198, 202, 205, 207 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва -задовольнити частково.
Постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 3 серпня 2011 року - в частині зобов'язання Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва нарахувати та виплатити ОСОБА_3 пенсії, відповідно до ст.ст.40,42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»скасувати, у задоволенні адміністративного позову в цій частині -відмовити повністю.
В решті постанову Дніпровського районного судум. Києва від 3 серпня 2011 року -залишити без змін
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: Ключкович В.Ю.
Судді: Вівдиченко Т.Р.
Федорова Г.Г.