"19" липня 2012 р. м. Київ К-21277/10
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого: Маринчак Н.Є.
Суддів: Костенка М.І., Бухтіярової І.О.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1
на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 05 вересня 2007 року
та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 07 листопада 2007 року
по справі №2-а-1376/07
за позовом Прокурора м.Макіївки Донецької області в інтересах держави в особі Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області (надалі -Макіївська ОДПІ Донецької області)
до Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 (надалі -СПД ФО ОСОБА_1
про стягнення штрафних санкцій, -
встановив:
У липні 2007р. прокурор м.Макіївки звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Макіївської ОДПІ до суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 про стягнення штрафних санкцій.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 05.09.2007р. залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 07.11.2007р., позовні вимоги задоволено. Стягнуто з суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 на користь державного бюджету фінансову санкцію у розмірі 4400грн. та штрафну санкцію у розмірі 65грн.
Не погоджуючись з рішеннями попередніх судових інстанцій, СПД ФО ОСОБА_1 звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати судові рішення та постановити нове -про відмову у задоволені позовних вимог.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанції, згідно акту перевірки щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності НОМЕР_1 від 17.05.2005р., ДПІ у Ворошиловському районі м.Донецька при перевірці господарської одиниці -павільйону, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, що належить відповідачу, було виявлено:
- не проведення розрахункової операції через РРО на загальну суму 108,00грн.;
- здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими;
- роздрібна торгівля тютюновими виробами за цінами, вищими від максимально встановлених;
- не ведення обліку товарних запасів за місцем ідеалізації.
В згаданому акті зафіксовано порушення відповідачем п.п.1, 2, 12, 13 ст.3, ст.6, ст.1 абз.1 Закону України «Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», ст.ст.15, 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного», ст.6 Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1992р. №8-92 «Про акцизний збір».
На підставі зазначеного акта податковим органом 24.06.2005р. були прийняті спірні рішення про застосування до відповідача штрафних (фінансових) санкції в загальному розмірі 4465грн.
Рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій були надіслані відповідачу та отримані ним згідно поштових повідомлень.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якими погодилась колегія апеляційного суду, цілком правильно та обгрунтовано виходив з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що заборгованість відповідача перед бюджетом утворилася на підставі рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, які як під час розгляду справи судом першої інстанції, так і під час апеляційного розгляду справи, не були визнані недійсними, нечинними чи скасовані.
Судами попередніх інстанції обгрунтовано не прийнято доводи скаржника, викладені у скаргах, оскільки всі його доводи стосуються правомірності прийняття позивачем рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, при цьому предметом позову було визначене стягнення суми заборгованості на користь держави, а не визнання недійсними рішень податкового органу.
У матеріалах справи відсутні докази сплати відповідачем застосованих штрафних (фінансових) санкцій, а також скасування (визнання недійсними) рішень, якими вони застосовані. Наявність заборгованості у відповідача перед бюджетом підтверджена податковим органом у справі, що не заперечувалось відповідачем.
Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків суду.
Отже, судами першої та апеляційної інстанцій, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.
Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -
ухвалив:
Касаційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 -залишити без задоволення.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 05 вересня 2007 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 07 листопада 2007 року -залишити без змін.
Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.
Головуючий: ___________________ Н.Є. Маринчак
Судді:
___________________ М.І. Костенко
__________________ І.О. Бухтіярова
Суддя Н.Є. Маринчак