10 серпня 2012 року 2а-3847/12/1070
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Спиридонової В.О., за участю секретаря судового засідання Корецького І.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві адміністративну справу за позовом Окремого контрольно-пропускного пункту "Київ" Державної прикордонної служби України до особи, яка назвалась особою без громадянства Палестини ОСОБА_1, про примусове видворення і затримання у зв'язку з таким видворенням,
10.08.2012 Окремий контрольно-пропускний пункт "Київ" Державної прикордонної служби України (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до особи, яка назвалась особою без громадянства Палестини ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, (далі - відповідач) з проханням: видворити за межі території України в примусовому порядку особу, що назвалась особою без громадянства Палестини ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1; затримати з метою забезпечення можливості подальшого видворення за межі України вказану особу на термін до дванадцяти місяців, з можливістю її розміщення в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, Державної міграційної служби; у частині затримання, в порядку п. 4 ст. 183-5, п. 9 ст. 256 КАС України допустити негайне виконання постанови.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач - особа без громадянства Палестини ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та мешканець АДРЕСА_1, тимчасово не працює, документ, що посвідчує особу відсутній, на підставі ст.ст. 260-263 КУпАП був затриманий в адміністративному порядку на строк до трьох діб для встановлення особи та з'ясування обставин порушення режиму в пункті пропуску через державний кордон України та спроби незаконного перетинання державного кордону України в пункті пропуску через державний кордон України без відповідних документів. У відповідності до ст. 26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»прийнято рішення про примусове повернення до країни громадянської належності. У зв'язку з відсутністю документів у відповідача та наявності інших обставин позивач дійшов висновку, що є обґрунтовані підстави вважати, що відповідач ухилятиметься від виконання такого рішення. Таким чином, позивач вважає, що відповідач є порушником законодавства України з прикордонних питань і на виконання вимог ст. 30 вказаного Закону підлягає примусовому видворенню за межі України, затриманню з метою забезпечення можливості подальшого примусового видворення та розміщенню за рішенням адміністративного суду в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, з регламентованим внутрішнім розпорядком на період, необхідний для підготовки їх видворення за межі України у примусовому порядку, але не більше як дванадцять місяців.
У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити у повному обсязі.
Відповідач у судовому засіданні адміністративний позов визнав, просив його задовольнити та погодився з тим, що знаходиться на території України незаконно.
Заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, дослідивши представлені документи та інші зібрані по справі матеріали, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
09 серпня 2012 року, о 15 год. 45 хв. у пункті пропуску для міжнародного повітряного сполучення «Бориспіль», під час оформлення пасажирів, які відлітали рейсом № 847 «Київ - Відень», відповідач перебував у режимній зоні, з метою прямування через державний кордон України, без дійсних паспортних документів на право виїзду з України та пред'явив на паспортний контроль закордонний паспорт громадянина Республіки Естонія НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_1 (ОСОБА_1), ІНФОРМАЦІЯ_1, що містить ознаки часткової підробки, тобто вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ст. 202 КУпАП (порушення режиму в пункті пропуску) та ч. 1 ст. 204-1 КУпАП (спробу незаконного перетинання державного кордону України з документом, що містить недостовірні відомості про особу), в наслідок чого на підставі ст.ст. 260-263 КУпАП, був затриманий в адміністративному порядку на строк до трьох діб для встановлення особи та з'ясування обставин порушення режиму в пункті пропуску через державний кордон України та спроби незаконного перетинання державного кордону України в пункті пропуску через державний кордон України без відповідних документів. На момент затримання, інших документів, що посвідчують особу не мав.
Позивачем складені протоколи від 09.08.2012: особистого огляду, огляду речей та вилучення речей і документів; про адміністративне затримання; про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 202 КУпАП; про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 204-1 КУпАП.
Бориспільський міжрайонний прокурор Київської області був повідомлений про вказані вище обставини 10.08.2012 згідно з повідомленням за вих. № 29/452.
Відповідно до висновку за результатами здійснення поглибленої перевірки документа від 09.08.2012 закордонний паспорт громадянина Республіки Естонія НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_1 (ОСОБА_1), ІНФОРМАЦІЯ_1, є не дійсним у зв'язку з частковою підробкою інформаційної сторінки.
Під час адміністративного затримання надати пояснення з приводу отримання та використання підробленого паспортного документу громадянина Республіки Естонія відповідач відмовився.
09 серпня 2012 року, з метою отримання інформації щодо факту оформлення закордонного паспорту громадянина Республіки Естонія НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_1 (ОСОБА_1), ІНФОРМАЦІЯ_1, на адресу Консульського відділу Посольства Республіки Естонія направлено запит.
Посольству Палестини в Україні направлено повідомлення про арешт або затримання іноземного громадянина від 10.08.2012 № 29/455.
10 серпня 2012 року стосовно відповідача прийнято рішення про примусове повернення до країни громадянської належності.
Враховуючи відсутність у відповідача будь-яких документів, засобів для існування та будь-яких життєвих інтересів в Україні, позивач стверджував, що є обґрунтовані підстави вважати, що відповідач ухилятиметься від виконання рішення про повернення або примусове видворення до країни походження, тому просив суд прийняти рішення про примусове видворення відповідача за межі України, затримання відповідача з метою забезпечення можливості подальшого видворення за межі України, на термін до дванадцяти місяців з розміщенням у пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства.
Згідно з поясненнями відповідача, наданими під час судового засідання, він є громадянином Сирії, ІНФОРМАЦІЯ_1, тимчасово не працює, паспортний документ або інший документ, що посвідчує особу, в нього відсутній.
Як пояснив відповідач, він виїхав з Сирії до Російської Федерації, де він навчався на підготовчих курсах до магістратури. Вирішив виїхати до Європи, оскільки у Сирії триває у громадянська війна, а вся його родина вже не проживає там. В Україну прибув з метою потрапити до Європи, а саме до Австрії. Паспорт громадянина Сирії та всі дипломи віддав у Росії особі, яка діяла через посередників та надала йому паспорт громадянина Естонії за гроші.
09 серпня 2012 року о 15 год. 45 хв. при спробі незаконно перетнути державний кордон України за вказаним підробленим паспортом відповідача було затримано для встановлення особи та з'ясування обставин,
Судом також встановлено, що відповідач не має в Україні близьких чи рідних, житла, документів, грошей та засобів для існування.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
Згідно з частинами першою, другою статті 1835 Кодексу адміністративного судочинства України позовні заяви іноземців та осіб без громадянства щодо оскарження рішень про їх видворення, а також позовні заяви органів внутрішніх справ, органів охорони державного кордону або Служби безпеки України про примусове видворення іноземців та осіб без громадянства і затримання їх у зв'язку з таким видворенням подаються до окружного адміністративного суду за місцезнаходженням відповідного органу внутрішніх справ, органу охорони державного кордону або Служби безпеки України. Адміністративні справи, передбачені частиною першою цієї статті, вирішуються судом у місячний строк з дня надходження позовної заяви, крім справ про затримання з метою забезпечення можливості подальшого видворення, які розглядаються невідкладно.
Правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні, порядок їх в'їзду в Україну та виїзду з України визначаються Законом України від 22.09.2011 № 3773-VI "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства".
Згідно з частиною першою статті 30 Закону України від 22.09.2011 № 3773-VI "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" органи охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України) можуть лише на підставі винесеної за їх позовом постанови адміністративного суду примусово видворити з України іноземця та особу без громадянства, якщо вони не виконали в установлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення або якщо є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятимуться від виконання такого рішення, крім випадків затримання іноземця або особи без громадянства за незаконне перетинання державного кордону України поза пунктами пропуску через державний кордон України та їх передачі прикордонним органам суміжної держави.
Відповідно до статті 12 Закону України від 04.11.1991 № 1777-XII "Про державний кордон України" пропуск осіб, які перетинають державний кордон України, здійснюється органами Державної прикордонної служби України за дійсними документами на право в'їзду на територію України або виїзду з України.
В'їзд в Україну та виїзд з України здійснюється іноземцями та особами без громадянства за паспортним документом за наявності відповідної візи, якщо інший порядок в'їзду та виїзду не встановлено законодавством чи міжнародним договором України (стаття 15 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства").
В силу статті 26 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" іноземець або особа без громадянства можуть бути примусово повернуті в країну походження або третю країну, якщо їх дії порушують законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства або суперечать інтересам забезпечення національної безпеки України чи охорони громадського порядку за рішенням органу охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України), з подальшим повідомленням протягом 24 годин прокурору про підстави прийняття такого рішення.
Таким чином, порушення вимог законодавства про правовий статус іноземців та осіб без громадянства, що виявилось у перетинанні державного кордону за підробленим паспортним документом, тягне за собою наслідки, передбачені статтями 26, 30 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства".
Відповідно до частини третьої статті 30 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" орган охорони державного кордону на підставі відповідного рішення з наступним повідомленням протягом 24 годин прокурора розміщує іноземців та осіб без громадянства, зазначених у частині першої цієї статті, у пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України.
Іноземці та особи без громадянства перебувають у пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України, протягом строку, необхідного для виконання рішення суду про примусове видворення, але не більш як дванадцять місяців (частина четверта статті 30 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства").
Згідно із пунктами 3, 5, 8 Типового положення про пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1110, поміщення іноземців до пункту перебування здійснюється за рішенням адміністративного суду на період, необхідний для підготовки їх адміністративного видворення за межі України, але не більш як на 12 місяців. Основними завданнями пункту перебування є, зокрема, сприяння органам внутрішніх справ, охорони державного кордону та Служби безпеки у виконанні покладених на них завдань щодо встановлення осіб, поміщених до пункту перебування, та оформлення їм паспортних документів, уточнення обставин порушення іноземцями законодавства України, вишукування коштів для їх адміністративного видворення, супроводження до пунктів пропуску через державний кордон під час здійснення адміністративного видворення тощо. Поміщення іноземців до пункту перебування здійснюється його адміністрацією на підставі рішення адміністративного суду згідно з актом приймання-передачі після завершення органами внутрішніх справ, охорони державного кордону чи Служби безпеки документування порушення іноземцями законодавства України та у разі неможливості з об'єктивних причин (відсутність паспортних документів, коштів для повернення тощо) проведення організаційних і практичних заходів щодо їх адміністративного видворення.
Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В силу статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.
Позивачем доказано суду факт незаконного перебування відповідача на території України. Суд, врахувавши те, що відповідач порушив вимоги законодавства про правовий статус іноземців та осіб без громадянства, намагався виїхати з території України незаконно, беручи до уваги відсутність у нього документів, які б підтверджували його особу, а також документів, які б надавали йому право перебувати на території України, враховуючи наявність рішення компетентного органу про примусове повернення відповідача, визнає переконливими твердження позивача про існування обґрунтованих підстав вважати, що відповідач ухилятиметься від виконання рішення про повернення до країни походження.
Суд враховує те, що вирішення вимоги про затримання є похідним від вирішення вимоги про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства.
За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.
Згідно з частиною четвертою статті 1835 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду в даній справі в частині затримання з метою забезпечення можливості подальшого видворення за межі України підлягає негайному виконанню.
Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159 - 163, 167, 1835, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Видворити за межі території України в примусовому порядку особу, що назвалась особою без громадянства Палестини ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Затримати з метою забезпечення можливості подальшого видворення за межі України особу, що назвалась особою без громадянства Палестини ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, на строк до дванадцяти місяців, з можливістю її розміщення в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, Державної міграційної служби.
Постанова підлягає негайному виконанню в частині затримання з метою забезпечення можливості подальшого видворення за межі України особи, що назвалась особою без громадянства Палестини ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, на строк до дванадцяти місяців з моменту постановлення даного судового рішення, з можливістю її розміщення в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, Державної міграційної служби.
Копію постанови невідкладно видати особам, які беруть участь у справі.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а в разі їх оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в п'ятиденний строк з дня їх проголошення.
Суддя Спиридонова В.О.
Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 10 серпня 2012 р.