36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
02.08.2012 р. Справа №18/1347/12
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегафарб", вул. Набережна В.І.Леніна, будинок, 1-А,Дніпропетровськ,49000
до Товариства з обмеженою відповідальністю Ремонтно-будівельне підприємство "Спектр", вул. 40 років Жовтня, 5, кв. 38, 39,Кременчук,Полтавська область,39600
про стягнення грошових коштів в сумі 145 740,53 грн.
Суддя Тимощенко О.М.
Представники:
від позивача: Рябуха О.В., дов. від 01.08.2012 року, Калмикова І.В., дов. від 20.07.2012 року
від відповідача: Костін В.І.
В судовому засіданні відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошені вступна та резолютивна частини рішення.
Суть спору: розглядається позовна заява про стягнення грошових коштів в сумі 145740,53 грн. - заборгованість за договором від 05.08.2011 року.
30.07.2012 року від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог, в якій позивач просить суд стягнути з відповідача 126 006,35 грн. заборгованості, в т.ч. 99 502,12 грн. - сума основного боргу за договором від 05.08.2012 року, 34852,74 грн. - сума штрафу на підставі п.6.4 договору, 1678,49 грн. - 3% річних на підставі ст. 625 ЦК України.
Відповідно до ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. Передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття
рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Суд приймає заяву позивача до розгляду та розглядає позовні вимоги в новій редакції.
Відповідач у відзиві на позов та його представник в судовому засіданні визнав заборгованість в сумі 89502,12 грн. ( сума основного боргу), повідомив про сплату 10 000 грн. після порушення провадження у справі. Проти вірності розрахунку штрафних санкцій з урахуванням його проплат - не заперечував, однак просив суд їх не стягувати, оскільки заборгованість відповідача виникла внаслідок складного матеріального становища.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши подані сторонами докази, суд встановив:
05.08. 2011 року позивач та відповідач уклали між собою договір поставки № 0508МФ002 ( договір). Відповідно до п. 1.1. договору продавець (позивач) передає у визначені строки у власність покупця (відповідач) лакофарбову продукцію (товар), а відповідач зобов'язується прийняти у власність і оплатити товар на передбачених договором умовах.
Згідно п. 4.2. договору відповідач зобов'язаний проводити 100 % передоплату за отриманий товар на підставі отриманих рахунків-фактур.
На виконання умов договору позивач здійснив ряд поставок товару відповідачу, а останній прийняв товар на загальну суму 186454,82 гривень, відповідно до наступних видаткових накладних:
- № 1406МФ0004 від 14.06.1 1р. на суму 1850,40 гри.;
- № 1507МФ0001 від 15.07.11р. на суму 2127.24 грн.;
- № 2207МФ0002 від 22.07.11р. на суму 11650.04 грн.;
- № 1108МФ0001 від 11.08.11р. на суму 2127.24 грн.;
- № 1808МФ0001 від 18.08.11р. на суму 16836.38 грн.;
- № 2608МФ0004 від 26.08.11р. на суму 79367.22 грн.;
- № 2809МФ0005 від 28.09.11р. на суму 59502.12 грн.;
- № 1010МФ0004 від 10.10.11р. на суму 12994.18 грн.
Факт отримання товару відповідач не спростовує.
Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України). Відповідно до ст.631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права та виконати обов'язки відповідно до договору.
Частини перша та шоста статті 265 Господарського кодексу України передбачають, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
Частина друга ст. 712 Цивільного кодексу України встановлює, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно із ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
У відповідності до вимог ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Статтею 193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.
Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною першою ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідач взяті на себе зобов'язання виконав неналежним чином, отриманий товар за накладними оплатив не в повному обсязі, внаслідок чого за ним утворився борг у сумі 99 502,12 грн.
Після порушення провадження у справі відповідач сплатив позивачу 10 000 грн., таким чином сума основного боргу відповідача перед позивачем за договором поставки становить 89502,12 грн.
В частині стягнення 10 000 грн. відсутній предмет спору, і провадження у справі підлягає припиненню.
Частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ст.546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі (ст.547 ЦК України).
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 ЦК України). Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ст.551 ЦК України).
Пунктом 6.4 договору передбачено, що у випадку прострочення покупцем сплати боргу за поставлений товар в терміни, передбачені п.4.2 договору, більше ніж 60 календарних днів, покупець сплачує неустойку в розмірі 35% від вартості неоплаченої частини поставленого товару.
Отже, позивач правомірно нарахував відповідачу 34825,74 грн. неустойки.
Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.
Сума нарахованих річних становить 1678,49 грн.
Посилання відповідача на відсутність коштів та наявність боргу ТОВ "Котлогаз" перед відповідачем не є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог в частині стягнення річних та неустойки враховуючи наступне.
Відповідно до положень ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
Відповідно до статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно зі статтею 33 цього ж Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).
Частиною 1 ст.43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, а згідно ч. 2 цієї ж статті ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
Згідно положень ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Таким чином, на підставі матеріалів справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджуються наявними доказами ( в мат.справи), відповідачем не заперечуються і підлягають задоволенню.
На підставі матеріалів справи та керуючись 22,33,43,78, п. 11 ст.80, ст. 82-85 ГПК України, суд, -
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ремонтно-будівельне підприємство «Спектр» ( 39600, м. Кременчук, вул. 40 років Жовтня, буд. 5, кв. 38-39, Банківські реквізити: р/р 26006055233887 в ПГРУ «Приватбанк», МФО 331401, ІПН 235425816024, код ЄДРПОУ 23542583, Св-во плат. ПДВ № 100265007) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегафарб" (юридична адреса: вул. Набережна В.І.Леніна, будинок, 1-А, Дніпропетровськ, 49000; поштова адреса 49023, м. Дніпропетровськ, вул. Радистів, 5, оф.402; Банківські реквізити: р/р 2600930332901 в ПАТ «Банк Кредит Дніпро», МФО 305749, ІПН 330192904655, код ЄДРПОУ 33019296, Св-во плат. ПДВ № 04429619) 89502,12 грн. основного боргу за договором від 05.08.2011 року, 34825,74 грн. неустойки, 1678,49 грн. - 3 % річних.
3. Припинити провадження у справі в частині стягнення 10 000 грн. основного боргу.
повне рішення складено 03.08.2012 року.
Суддя Тимощенко О.М.