"07" серпня 2012 р.Справа № 2/23/10
м.Миколаїв
Кредитор: Управління Пенсійного фонду України в Казанківському районі Миколаївської області, вул. Миру, 191, смт. Казанка, Миколаївська область, 56000
Банкрут: суб'єкт підприємницької діяльності -фізична особа ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1
Ліквідатор: арбітражний керуючий Черепенко В.Г., АДРЕСА_2
Суддя В.О.Ржепецький
Від кредитора: не з'явився;
Від банкрута: не з'явився;
Ліквідатор: не з'явився.
Суть спору: банкрутство.
В судове засідання представники сторін не з'явились. Про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Ліквідатором через канцелярію суду подано клопотання за вих..№857 від 07.08.2012 року про припинення провадження у справі у зв'язку з повним погашенням боржником вимог кредитора, а також про розгляд справи за відсутності ліквідатора.
Розглянувши матеріали справи, господарський суд
Ухвалою від 19.02.10р. господарським судом Миколаївської області за заявою Управління Пенсійного фонду України в Казанківському районі Миколаївської області порушено справу про банкрутство боржника за ознаками ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", оскільки останній неспроможний погасити заборгованість в сумі 1128,67 грн.
Постановою суду від 10.03.10р. суб'єкта підприємницької діяльності -фізичну особу ОСОБА_1 визнано банкрутом та відносно неї відкрито ліквідаційну процедуру. Ліквідатором призначено арбітражного керуючого Черепенко В.Г.
Пункт 1 ст. 5 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»встановлює, що провадження у справах про банкрутство регулюється Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.
Статтею 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»(далі -Закон) передбачено, що у разі, якщо громадянин-підприємець -боржник або керівні органи боржника -юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також, за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.
Підставою для порушення провадження у справі про банкрутство є факт наявності будь-якої з підстав, передбачених статтею 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Як витікає з обставин, зазначених в заяві про порушення провадження у справі про банкрутство та постанові господарського суду в цій справі, підставами для визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури були обставини відсутності зареєстрованої за боржником сільськогосподарської техніки та нерухомості, а також факт не звітування останнього перед відповідним органом ДПІ.
Разом з тим, господарський суд зазначає, що згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України та статей 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», встановлення факту неподання платником податків у встановлений строк, протягом року податкових декларацій відноситься до виключної компетенції органів державної податкової служби, яка, з вказаних підстав, може бути ініціюючим кредитором у справі про банкрутство відсутнього боржника (аналогічна позиція висловлена у постанові Вищого господарського суду України від 01.06.2010 р. у справі № 2-30/6274-2009).
Таким чином, посилання кредитора - Управління Пенсійного фонду України в Казанківському районі Миколаївської області на ці обставини не можуть бути прийняті господарським судом до уваги.
Посилання кредитора на відсутність зареєстрованого за боржником нерухомого майна та техніки, як на підтвердження обставин відсутності підприємницької діяльності, господарським судом не приймаються, оскільки наявність такого майна не визначається чинним законодавством України, як необхідна умова здійснення підприємницької діяльності.
За таких обставин, станом на момент порушення провадження у справі про банкрутство фізичної особи -підприємця були відсутні підстави для її порушення за ознаками ст. 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Постановою Пленуму Верховного Суду України Постанови Верховного суду України № 15 від 18.12.09р. "Про судову практику в справах про банкрутство" (п. 36) від 18 грудня 2009 року роз'яснено, що законом не врегульовано подальшого перебігу провадження у справі у випадках, коли у встановленому законодавством порядку виявлено безпідставність вимог кредитора, за заявою якого було порушено справу про банкрутство боржника, або коли порушено провадження у справі про банкрутство підприємств, стосовно яких діє законодавча заборона порушувати справи про банкрутство. У таких випадках судам слід припиняти провадження у справі на підставі пункту 7 частини першої статті 40 Закону (за відсутності інших підстав для такого припинення) та пункту 1-1 частини першої статті 80 ГПК України (за відсутністю предмету спору).
Клопотання ліквідатора про припинення провадження у справі у зв'язку з повним погашенням боржником вимог кредитора задоволенню не підлягає у зв'язку з тим, що протирічить положенням абз. 2 ч. 2 ст. 40 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», відповідно до якої, провадження у справах про банкрутство може бути припинено у випадку, коли боржник виконав усі зобов'язання перед кредиторами, - лише до визнання боржника банкрутом.
Керуючись п. 7 ст. 40 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст. 86 ГПК України, суд -
1. Припинити провадження у справі.
2. Ухвалу направити на адресу кредитора, боржника, державного реєстратора, Головного управління юстиції у Миколаївській області.
СуддяВ.О.Ржепецький