ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 5011-48/8110-2012 01.08.12
За позовомКиївського міського центру зайнятості
доКомунального підприємства "Ватутінськінвестбуд"
простягнення 66 414,40 грн.
Суддя Бойко Р.В.
Представники сторін:
від позивача:Батовський Д.Б.
від відповідача:Стовбан Н.І.
Київський міський центр зайнятості (надалі -"Центр") звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства "Ватутінськінвестбуд" (надалі -"Підприємство") про стягнення 66 414,40 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем було проведено капітальний ремонт отриманих за договором №0803/394 від 01.01.2010 р. в оренду приміщень, а відповідач належним чином грошове зобов'язання по відшкодуванню витрат на проведення такого ремонту не виконав, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 66 414,40 грн.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.06.2012 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 18.07.2012 р.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.07.2012 р. у зв'язку із клопотанням представника відповідача розгляд справи відкладено до 01.08.2012 р.
В судове засідання представник позивача з'явився, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити їх повністю.
Представник відповідача в судове засідання з'явився, подав відзив на позовну заяву за змістом якого в задоволенні позову просить відмовити повністю, вказує на відсутність згоди орендодавця на проведення орендарем вказаних робіт.
В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -
01.01.2010 р. між Підприємством (орендодавець) та Центром (орендар) було укладено договір №0803/394 про передачу майна комунальної власності територіальної громади Деснянського району міста Києва в оренду (надалі -"Договір"), відповідно до умов якого орендодавець на підставі розпорядження Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації від 31.12.2009 р. №1229 передав, а орендар прийняв в оренду нежитлові приміщення загальною площею 327,80 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Київ, просп. Маяковського, 26, для розташування районного центру зайнятості населення.
Спір у справі виник у зв'язку із наявністю, на думку позивача, правових підстав для покладення на відповідача обов'язку по відшкодуванню вартості витрат на проведення ремонту об'єкту оренди за Договором.
Договір є договором оренди комунального майна, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України, Глави 30 Господарського кодексу України та Закону України "Про оренду державного та комунального майна".
Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно з частиною 1 статті 3 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.
Відповідно до п. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Згідно із ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Матеріалами справи підтверджується та не заперечується сторонами факт передачі нежилих приміщень в оренду за Договором та користування ними відповідачем по сьогоднішній день.
Позивач вказує, що за час користування об'єктом оренди за Договором ним було здійснено капітальний ремонт таких приміщень на загальну суму 66 414,40 грн., що підтверджується договором підряду №1/1/58 від 12.01.2010 р., довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за січень 2010 року та актом №1/1 приймання виконаних підрядних робіт за січень 2010 року.
Частинами 1, 2 статті 181 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлено, що поточний ремонт майна, переданого в оренду, проводиться орендарем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором. Капітальний ремонт майна, переданого в оренду, проводиться орендодавцем або іншим балансоутримувачем цього майна за його рахунок, якщо інше не встановлено договором.
Положеннями ч. 3 ст. 181 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що якщо орендодавець або інший балансоутримувач майна, переданого в оренду, не здійснив капітального ремонту майна і це перешкоджає його використанню відповідно до призначення та умов договору, орендар має право: відремонтувати майно, зарахувавши вартість ремонту в рахунок орендної плати, або вимагати відшкодування вартості ремонту; вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.
Аналогічні положення викладені в ст. 776 Цивільного кодексу України.
Тобто, законодавством встановлено, що обов'язок по проведенню капітального ремонту покладається на орендодавця, якщо інше не визначено умовами договору, при цьому, не обмежується право орендаря на здійснення такого ремонту самостійно за умови якщо такий ремонт не проведено орендодавцем і це перешкоджає використанню об'єкту оренди, з подальшим відшкодуванням ним їх вартості.
За змістом ст.ст. 626-628 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Із змісту Договору вбачається, що сторонами в умовах такого договору не було визначено особи на яку покладається обов'язок по проведенню капітального ремонту, а відтак, в силу положень ст. 181 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та ст. 776 Цивільного кодексу України, капітальний ремонт об'єкту оренди за Договором має проводитися орендодавцем за власний рахунок, або орендарем у визначених такими нормами випадках з подальшим відшкодування вартості ремонту орендодавцем.
При цьому, положеннями п.п. 5.1.1, 5.1.2, 5.1.3, 7.2 Договору встановлено, що орендар має право: виступати замовником на виготовлення проектно-кошторисної документації та проведення необхідного ремонту за письмовим дозволом орендодавця; на час проведення за згодою орендодавця капітального ремонту отримати понижену орендну ставку з урахуванням вимог п. 3.9 та діючого законодавства; проводити роботи по переобладнанню та відновленню об'єкту оренди тільки за погодженням з орендодавцем проектно-кошторисної документації. Орендар не має права без письмової згоди орендодавця проводити переобладнання, перепланування, ремонт об'єкта оренди, вести будівельні
Тобто, в наведених положеннях Договору сторонами згідно ст.ст. 6, 626, 627 Цивільного кодексу України було встановлено порядок самостійного проведення орендарем капітального ремонту об'єкту оренди, а саме: отримання письмової згоди орендодавця та погодження ним проектно-кошторисної документації.
З огляду на викладене вбачається, що можливість проведення Центром самостійного ремонту об'єкту оренди з подальшим відшкодуванням його вартості Підприємством обумовлена наявністю трьох обставин, а саме: неможливістю використання таких приміщень без проведення їх капітального ремонту, наявністю письмової згоди орендодавця та погодження ним проектно-кошторисної документації.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно із ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
В матеріалах справи відсутні, а позивачем не надано доказів на підтвердження неможливості використання об'єкту оренди без проведення його капітального ремонту та погодження орендодавцем проектно-кошторисної документації.
Таким чином, правові підстави для покладення на відповідача згідно положень ст. 181 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" обов'язку по відшкодуванню позивачу вартості проведеного капітального ремонту відсутні.
Крім того, в листі відповідача від 29.12.2009 р. №10-2738/1, на який посилається позивач, як на підтвердження позовних вимог, Підприємством було надано згоду на проведення таких робіт лише за рахунок власних коштів Центру.
За таких обставин, в задоволенні позовних вимог з викладених у позові Центру правових підстав необхідно відмовити.
Судові витрати згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В задоволенні позовних вимог Київського міського центру зайнятості відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Дата підписання повного тексту рішення -06.08.2012 р.
Суддя Р.В. Бойко