ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 5011-54/8390-2012 03.08.12
Господарський суд м. Києва у складі судді Шкурдової Л.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-авто»в особі Київської філії «Центр страхових технологій», м. Київ
до відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», м. Київ
про стягнення 30663,55 грн.
при секретарі судового засідання Чернявській І.Г.
представники:
від позивача -Якимова А.С. (дов. № 43-2-4/37 від 23.12.2011 р.);
від відповідача -не з'явився;
публічне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Гарант-авто»в особі Київської філії «Центр страхових технологій»(далі-позивач) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»(далі-відповідач) про стягнення 30663,55 грн., з яких 27705,00 грн. страхового відшкодування в порядку регресу, 2141,25 грн. пені, 623,36 грн. 3% річних та 193,94 грн. інфляційних втрат.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем, як страховиком виплачено страхувальнику страхове відшкодування у розмірі 27705,00 грн. внаслідок чого до позивача в порядку ст. 1191 Цивільного кодексу України та ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" перейшло право вимоги (регресу) в межах здійснених фактичних затрат та ліміту відповідальності до відповідача, як до особи, яка відповідальна за заподіяні збитки, оскільки саме з вини особи, яка керувала транспортним засобом, цивільно-правова відповідальність якої застрахована у відповідача, сталася ДТП, наслідки якої визнано позивачем страховим випадком та здійснено виплату страхової суми. З огляду на прострочення відшкодування шкоди позивачем на підставі ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»нараховано відповідачу 2141,25 грн. пені та на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України 623,36 грн. 3% річних і 193,94 грн. інфляційних втрат.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позов.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час і місце судових засідань відповідач повідомлений належним чином, відповідач про причини неявки представника в судове засідання суд не повідомив. До суду від відповідача надійшов відзив на позов в якому відповідач частково заперечує проти позову з підстав, викладених у відзиві..
Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, суд
22 серпня 2008 р. позивачем на підставі Поліса № 19-0174625 добровільного страхування транспортного засобу застраховані майнові інтереси ОСОБА_2, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу автомобіля «Milsubishi», державний реєстраційний номер НОМЕР_1. Вигодонабувачем за зазначеним договором є ПАТ «Укрсоцбанк».
05 лютого 2009 року о 12 годині 20 хвилин в м. Києві на перехресті просп. Миру і б. Верховної Ради трапилась дорожньо-транспортна пригода за участю наземного транспортного засобу автомобіля «ВАЗ 21099», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, який належить та під керуванням ОСОБА_3, та наземного транспортного засобу «Milsubishi», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить та під керуванням ОСОБА_2, внаслідок чого відбулося пошкодження автомобілів, що підтверджується довідкою ВДАІ.
Постановою Дніпровського районного суду міста Києва від 25 лютого 2009 р. встановлено порушення ОСОБА_3 п. 16.11. Правил дорожнього руху України, ОСОБА_3 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу .
Відповідно до Звіту № 4044 від 08 травня 2009 року з визначення розміру матеріального збитку, складеного експертом-оцінювачем Бережнюком О.В. розмір матеріального збитку, завданого власнику наземного транспортного засобу автомобіля «Milsubishi», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, становить 27883,70 грн.
Право на зайняття оцінкою дорожніх транспортних засобів експертом-оцінювачем Бережнюком О.В підтверджується Кваліфікаційним свідоцтвом оцінювача МФ № 3432 від 12 лютого 2005 р., Посвідченням про підвищення кваліфікації оцінювача МФ № 2088-ПК від 01 лютого 2007 року, Свідоцтвом про реєстрацію в державному реєстрі оцінювачів № 3030 від 16 червня 2005 р.
Страховим актом № 68314 від 20 травня 2009 р., пошкодження наземного транспортного засобу автомобіля «Milsubishi», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, внаслідок ДТП, яка сталася 05 лютого 2009 року о 12 годині 20 хвилин в м. Києві на перехресті просп. Миру і б. Верховної Ради, визнано позивачем страховим випадком та призначено до виплати в якості страхового відшкодування 27705,00 грн..
Позивачем згідно з платіжними дорученнями № 5506 від 24 червня 2009 р. та № 5581 від 06 липня 2009 року, копії яких наявні в матеріалах справи, здійснено виплату вигодонабувачу страхового відшкодування у розмірі 27705,00 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Статтею 1192 Цивільного кодексу України, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Як свідчать матеріали справи, цивільна відповідальність страхувальника наземного транспортного засобу «ВАЗ 21099», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, ОСОБА_3, застрахована відповідачем згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/4342451, копія якого наявна в матеріалах справи.
Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Полісом № ВС/4342451 встановлено ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майн у (на одного потерпілого), в розмірі 35000 грн. 00 коп..
У зв'язку з тим, що цивільно-правову відповідальність осіб, які на законній підставі користуються автомобілем марки наземного транспортного засобу автомобіля «ВАЗ 21099», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, застраховано відповідачем, що підтверджується Полісом № ВС/4342451, то саме Відповідач зобов'язаний відшкодувати шкоду, заподіяну Позивачу в порядку регресу в межах ліміту відповідальності за вирахуванням франшизи.
Відповідно до п. 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»Страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими зобов'язаний прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.
Позивач звернувся до відповідача з Заявою на виплату в порядку регресу 27705,00 грн. страхового відшкодування, яка отримана відповідачем 08 серпня 2011 року, що підтверджується відміткою на наявній в матеріалах справи копії зави..
Відповідач належним чином не відреагував на вимогу позивача. Розрахунків з позивачем здійснено не було.
Відповідач сплату страхового відшкодування в порядку регресу не здійснив.
Оскільки цивільно-правова відповідальність особи, внаслідок керування якою транспортним засобом сталася дорожньо-транспортна пригода, застраховано відповідачем згідно з Полісом № ВС/4342451, отже саме відповідач зобов'язаний відшкодувати шкоду, заподіяну Позивачу в порядку регресу в межах ліміту відповідальності, позовна вимога про стягнення в порядку регресу страхового відшкодування в розмірі 27705,00 грн. підлягає задоволенню.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 623,36 грн. 3% річних, та 193,94 грн. інфляційних втрат, нарахованих за період з жовтня 2011 року по травень 2012 року включно.
Відповідно до вимог статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно з ч. 3 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
Відтак, у відповідача виник обов'язок повернути сплачені позивачем кошти безпосередньо на підставі цивільного законодавства, зокрема статті 27 Закону України «Про страхування»та статті 993 Цивільного кодексу України.
Статтею 599 цього кодексу встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Аналіз наведених норм права дозволяє дійти висновку, що якщо зобов'язання виконано не належним чином, то воно не припиняється, а навпаки на сторону, яка допустила неналежне виконання, покладаються додаткові юридичні обов'язки, в тому числі передбачені статтею 625 Цивільного кодексу України.
Таким чином стягнення коштів, втрачених внаслідок інфляції, а також трьох процентів річних від простроченої суми є самостійним способом захисту цивільних прав і забезпечення виконання цивільних зобов'язань. При цьому стягнення коштів, втрачених внаслідок інфляції, а також трьох процентів річних від простроченої суми, носить компенсаційний характер для позивача.
З огляду на зазначене, згідно з вірним арифметичним розрахунком, здійсненими на підстави розрахунку наданого позивачем, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 623,36 грн. 3 % річних та 193,94 грн. інфляційних втрат нарахованих за заявлений позивачем період від несплаченого відповідачем позивачу в порядку регресу страхового відшкодування за вирахування безумовної франшизи.
Також позивач просить стягнути з відповідача 2141,25 грн. пені.
Згідно з ч. 1 ст.13 Цивільного кодексу України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
Одним з видів забезпечення виконання зобов'язань є неустойка (ч. 1 ст. 546, ч.ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України).
Однак, ані Цивільним кодексом України, ані Законами України «Про страхування»та «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»не встановлено, що виконання регресного зобов'язання відповідальної особи перед страховиком забезпечується неустойкою (пенею).
За таких обставин, для позадоговірних (регресних) зобов'язань у сфері страхування чинне цивільне законодавство не передбачає можливість забезпечення виконання таких зобов'язань шляхом встановлення неустойки, а договірні відносини між сторонами з цього приводу відсутні.
З огляду на вказані обставини, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 2141,25 грн., нарахованої на суму страхового відшкодування, задоволенню не підлягають.
Судові витрати відповідно до статті 49 ГПК України покладаються судом на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд
вирішив:
1. Позов задовольнити частково.
Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»(01032, м. Київ, вул. Жилянська, 75, код 00034186) на користь публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто»в особі Київської філії «Центр страхових технологій»(04053, м. Київ, вул. Гоголівська, буд. 43-А, оф. 2, код 26501231) 27705,00 грн. (двадцять сім тисяч сімсот п'ять грн. 00 коп.) страхового відшкодування в порядку регресу, 193,94 грн. (сто дев'яносто три грн. 94 коп.) інфляційних втрат, 623,36 грн. (шістсот двадцять три грн. 36 коп.) 3% річних, 1497,16 грн. (одна тисяча чотириста дев'яносто сім грн. 16коп.) витрат по сплаті судового збору.
2. В іншій частині позову відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 07.08.2012 р.
Суддя Л.М. Шкурдова