ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 5011-23/7270-2012 07.08.12
За позовомфізичної особи підприємця Татарінова Дмитра Дмитровича
доприватного акціонерного товариства Страхова компанія «АРМА»
простягнення 51 044, 15 грн.
Суддя Кирилюк Т.Ю.
Представники:
позивача:фізична особа підприємець Татарінов Д.Д. представник Жорова Н.В. (довіреність № 382722 від 22.07.2012 року)
відповідача:представник Пономаренко І.С. (довіреність № 358 від 18.06.2012 року)
Фізична особа підприємець Татарінов Дмитро Дмитрович звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до приватного акціонерного товариства Страхова компанія «АРМА»про стягнення 51 044, 15 грн., у тому числі 50 206,50 грн. основного боргу, 375,83 грн. трьох процентів річних та 451,86 грн. інфляційних втрат.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем своїх зобов'язань за укладеним сторонами у справі договором доручення №04184 від 09.03.2011 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.06.2012 року порушено провадження у справі №5011-23/7270-2012 та призначено до розгляду у судовому засіданні 26.06.2012 року.
Позивачем 26.06.2012 року надано через відділ діловодства суду клопотання про перенесення розгляду справи у зв'язку з його бажанням прийняти участь у судовому засіданні та змінити розмір позовних вимог.
Перед початком розгляду справи по суті учасників судового процесу ознайомлено з правами та обов'язками у відповідності зі статтею 22 Господарського процесуального кодексу України.
У судовому засіданні 26.06.2012 року за відповідним клопотанням представників обох сторін оголошено ухвалу про продовження розгляду справи та відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 07.08.2012 року.
Позивачем 03.08.2012 року через відділ діловодства суду надано заяву про збільшення позовних вимог, якою просив суд стягнути з Відповідача 51 044, 15 грн., у тому числі 50 206,50 грн. основного боргу, 375,83 грн. трьох процентів річних та 451,86 грн. інфляційних втрат (розміри вимог повністю відповідають позовній заяві).
Перед судовим засіданням 07.08.2012 року через відділ діловодства суду представником Позивача надано клопотання про вихід судом за межі позовних вимог при винесенні судового рішення, у задоволенні якого у судовому засіданні відмовлено з огляду на відсутність підстав для такої процесуальної дії.
Відповідачем у судовому засіданні 07.08.2012 року надано відзив на позовну заяву, яким заперечено вимоги повністю з огляду на їх безпідставність.
У судовому засіданні 07.08.2012 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -
Відповідачем та Позивачем 9 березня 2011 року укладено договір доручення №04184, відповідно до якого останній зобов'язався від імені та за рахунок довірителя за визначену договором винагороду проводити активний пошук потенційних страхувальників, рекламувати страхові продукти Відповідача, надавати консультації, оформляти та укладати договори страхування (пункт 1.1 договору №04184 від 09.03.2011 року).
Статтею 1000 Цивільного кодексу України визначено, що за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя.
Відповідно до частини першої статті 1002 Цивільного кодексу України повірений має право на плату за виконання свого обов'язку за договором доручення, якщо інше не встановлено договором або законом.
Пунктами 3.1-3.4 договору №04184 від 09.03.2011 року сторони у справі визначили право Позивача на отримання плати за виконання своїх обов'язків у встановлених додатком №3 розмірах.
Відповідно до пункту 3.3 договору №04184 обов'язок сплатити протягом 10 робочих днів вартість наданих йому послуг у Відповідача виникає після підписання щомісячного акту виконаних робіт за умови відсутності зауважень.
Згідно пункту 3.1 договору №04184 Позивач зобов'язався щомісяця в строк до 5-го числа за звітним місяцем скласти, підписати і надіслати акт виконаних робіт Відповідачу із доданням відповідних виправдних документів (договорів, полісів, тощо).
З позовної заяви вбачається, що Позивачем від імені Відповідача було укладено 28.02.2011 року (за 9 днів до укладення сторонами у справі договору доручення №04184 від 09.03.2011 року) договір страхування №011-70804145 та 14.03.2011 року - договір страхування №011-70804204.
Означені договори страхування (за твердженням Позивача) є підставою для нарахування та сплати Відповідачем протягом червня -жовтня 2011 року загалом 50 206,50 грн. винагороди.
В якості доказу наявності права на отримання зазначеної грошової суми Позивачем додано до позовної заяви акти виконаних робіт за період з червня по жовтень 2011 року, які не містять підпису та печатки Відповідача. Крім того, до позовної заяви додано копії п'яти описів вкладень у поштові відправлення, датовані 28.10.2011 року.
З пунктів 1 направлених Відповідачу 28.10.2011 року та не підписаних ним актів №5, №6, №7, №8 та №9 вбачається, що Позивач відповідно у червні, липні, серпні, вересні та жовтні 2011 року укладав (щомісячно) два договори страхування №011-70804145 від 28.02.2011 року та №011-70804204 від 14.03.2011 року, що не може відповідати дійсності з огляду на дати укладення цих договорів.
Інших доказів виконання протягом червня-жовтня 2011 року від імені та за рахунок Відповідача обов'язків, встановлених пунктом 1.1 договору доручення №04184 від 09.03.2011 року, у тому числі доказів активного пошуку потенційних страхувальників, рекламування страхових продуктів Відповідача, надання консультацій, оформлення та укладення договорів страхування тощо, матеріали справи не містять.
Матеріали справи також не містять і копії укладених Позивачем від імені Відповідача двох договорів страхування №011-70804145 від 28.02.2011 року та №011-70804204 від 14.03.2011 року, на які він посилається як на підставу для нарахування плати.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Покладаючи в основу позову вимогу про сплату вартості наданої послуги за договором доручення, Позивач був зобов'язаний довести суду факт виконання цих послуг та обґрунтувати розмір цієї плати.
Зазначені процесуальні вимоги Позивачем не виконано.
Проте, в якості доказу наявності усної домовленості про наявність обов'язку Відповідача сплачувати визначені в актах за червень-жовтень 2011 року грошові суми представником Позивача у судовому засіданні 07.08.2012 року заявлене усне клопотання про допит судом в якості свідка ОСОБА_4, яка на час укладення договору доручення №04184 від 09.03.2011 року займала посаду заступника голови правління Відповідача.
Процесуальне законодавство не передбачає такого джерела доказування, як показання свідків. У той же час, відповідно до статті 30 Господарського процесуального кодексу України у судовому процесі можуть брати участь посадові особи та інші працівники підприємств, установ, організацій, державних та інших органів, коли їх викликано для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи. Ці особи мають право знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, брати участь в огляді та дослідженні доказів.
Надання пояснень особи, яка раніше працювала у Відповідача, щодо існування або відсутності усної домовленості, не може створити юридичної підстави для виникнення у Відповідача обов'язку сплатити визначену у позовній заяві грошову суму. За таких обставин суд відмовив у задоволенні усного клопотання Позивача про залучення до участі у справі посадової особи, яка підписала від імені Відповідача договір доручення №04184 від 09.03.2011 року та акти виконаних робіт №3 та №4 за травень 2011 року.
Крім того, сам по собі факт підписання Відповідачем актів виконаних робіт №3 та №4 за травень 2011 року не є юридичною підставою для виникнення у нього господарсько-правового обов'язку сплачувати Позивачу тотожні грошові суми у червні, липні та інших місяцях 2011 та наступного за ним року.
Оскільки Позивачем не доведено належними та допустимими доказами наявність у нього права на отримання від Відповідача визначеної позовною заявою суми основного боргу, суд відмовляє у задоволенні вимоги про стягнення 50 206,50 грн.
Встановивши відсутність підстав для задоволення основної вимоги, суд відмовляє і у задоволенні пов'язаних вимог про стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на Позивача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України господарський суд міста Києва, -
1. У позові відмовити повністю.
Дата підписання: 08.08.2012 року.
Суддя Кирилюк Т.Ю