29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"02" грудня 2008 р.
Справа № 16/5021
За позовом Державного підприємства «Придніпровська залізниця» м.Дніпропетровськ
до Закритого акціонерного товариства «Втормет» м.Хмельницький
про стягнення 44 870,00 грн.штрафу
Суддя Магера В.В.
Представники :
Від позивача : Магомаєв М.Р. - представник по довіреності №915 від 10.09.2008р.
Від відповідача : Глушко В.В. - представник по довіреності №7 від 03.01.2008р.
Суть спору: Позивач у позовній заяві просить стягнути з відповідача 44 870,00 грн. штрафу за неправильне зазначення у залізничній накладній № 32999951 масу вантажу - металобрухту у вагоні № 67874842.
Представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримує та просить суд задовольнити позов, зазначаючи, що позовні вимоги підтверджені поданими у справі доказами.
Відповідач у відзиві на позов та його представник у судових засіданнях заперечує проти заявлених вимог, посилаючись, що маса нетто визначена станцією призначення ДП «Придніпровська залізниця» лише шляхом зважування тари вагону з вантажем, а окреме зважування тари вагону не проводилось, що, на думку відповідача, призвело до розбіжностей у масі вантажу зазначеній в накладній та масі визначеній залізницею.
Відповідач посилається на порушення при перевірці маси вантажу і складенні комерційного акту вимог п.7.5 ДСТУ 4121-2002 і п.22 Правил видачі вантажів, затверджених Міністерством транспорту України наказом №644 від 21.11.2000 р. (зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. №862/5083) і просить в позові відмовити.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши у судовому засіданні пояснення представників сторін, господарським судом встановлено:
По залізничній накладній № 32999951 відповідачем - ЗАТ «Втормет» 06.04.2008 р. з станції Гречани Південно-Західної залізниці відвантажено брухт чорних металів для ВАТ «Запоріжсталь» (одержувач вантажу), станція призначення: Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці у вагоні № 67874842.
В накладній, у графі «Найменування вантажу» вказано: брухт чорних металів (пакети №2, вид 17, код з УКТ ЗЕД 7204 41 91 00), в графі «Маса вантажу, визначена відправником» зазначено масу брутто 90 360кг., тара 21 760кг., нетто 68 600кг. Спосіб визначення маси - на вагонній вазі (150 тн.). На звороті залізничної накладної в гр.4 «Заяви і відмітки відправника» зазначено: при переважуванні тари встановлено брутто 90 360кг., тара 21 760кг., нетто 68 600кг.
Згідно календарних штемпелів ст. Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці вантаж прибув на станцію призначення 10.04.2008р. У графі 6 залізничної накладної №32999951 зроблено відмітку про видачу вантажу 11.04.2008 р. з складенням комерційного акту № 755580/275 на недостачу вантажу 2 060 кг.
Позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення 44 870,00 грн. штрафу. Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що згідно ст.52 Статуту залізниць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998р. №457, на підставі договору, на станції призначення була проведена видача вантажу вантажоодержувачу з перевіркою маси вантажу у вагоні № 67874842 і встановлено, що вказана в накладній маса вантажу не відповідає масі вантажу на станції призначення.
Згідно, наведеного у позовній заяві розрахунку суми позовних вимог, по накладній № 32999951 на вагон № 67874842 сума провізної плати нарахованої відправнику по станції відправлення складає 8 974,00 грн., п'ятикратний розмір нарахованого штрафу складає 44 870,00 грн.
Позивач посилається, що згідно комерційного акту № 755580/275 від 11.04.2008р. переважування проводилось на вагонних вагах вантажоодержувача №39/2Е, повірених 10.01.2008 р., вагон № 67874842 в технічному відношенні справний, бездверний, люки закриті, укручені згідно з збірником 21, а в комерційному відношенні завантаження у вагоні нижче бортів на 40 см., вантаж пакетовано, вантаж маркований шляхом розбрискування вапна по всій площі вагону і маркування не порушено.
Відповідачем наголошується, що доводи позивача щодо невідповідності маси вантажу даним зазначеним відправником у залізничній накладній є безпідставними.
Аналізуючи матеріали справи і оцінюючи їх у сукупності, господарським судом враховується наступне :
Згідно ч.1 ст.3 Закону України «Про залізничний транспорт» від 04.07.1996р. №273/96-ВР, законодавство про залізничний транспорт загального користування складається з Закону України «Про транспорт», цього Закону, Статуту залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, та інших актів законодавства України.
Згідно з ч.5 ст.307 Господарського кодексу України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.
Ст.2 Статуту залізниць України визначено обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом.
Відповідно до ст.5 Статуту залізниць України визначено, що на підставі цього Статуту Міністерством транспорту затверджуються Правила перевезення вантажів та інші нормативні документи. Нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту, безпеки руху, охорони праці, громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті, є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.
Згідно до ст.6 Статуту накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони -одержувача.
Ст.23 Статуту та Правилами перевезень вантажів (затверджені наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000 р., а саме, Правилами оформлення перевізних документів передбачено що відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів).
Згідно з п.2.1. та 2.2. розділу 2 Правил оформлення перевізних документів, графи «Маса вантажу в кг. визначена відправником» та «Спосіб визначення маси» заповнюються відправником.
Відповідно до ст.37 Статуту та п. 5 «Правил приймання вантажів до перевезення», маса вантажу визначається відправником. Згідно п.2.3. «Правил оформлення перевізних документів», правильність внесених в накладну відомостей своїм підписом засвідчує представник відправника.
Пунктом 28 «Правил приймання вантажів до перевезення» передбачено, що вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т. ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.
Згідно з ст.52 Статуту, на станціях призначення залізниця зобов'язана перевірити масу, кількість місць і стан вантажу у разі прибуття вантажів у вагонах навалом і насипом за вимогою одержувача у розмірах, передбачених Правилами.
Ст.118 Статуту залізниць України визначає, що за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.
Стаття 122 Статуту встановлює, що за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його, назву, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.
Згідно ст.129 Статуту, обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах.
Відповідно ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в сукупності, керуючись законом.
Судом враховується, що відповідно п.22 Правил видачі вантажів, затверджених Міністерством транспорту України наказом №644 від 21.11.2000 р. та зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 24.11.2000 р. за №862/5083, перевірка маси вантажу на станції призначення має проводитись тим самим способом яким масу вантажу було визначено відправником. Тому, при прийнятті вантажу мало бути визначено масу брутто та тару вагону шляхом їх зважування і за отриманими даними визначено масу нетто.
В комерційному акті №755580/275 від 11.04.2008 р. в розділі «В» зазначено: брутто 88 300кг., тара з документу 21 760 кг, нетто 66 540 кг -2 060 кг.
З даного комерційного акту вбачається, що вимоги Правил видачі вантажів не були дотримані станцією призначення і фактична маса вантажу у вагоні №67874842 не перевірялась.
За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги є безпідставними, не підтверджені належними та допустимими доказами, не відповідають вимогам чинного законодавства, тому в їх задоволенні належить відмовити.
Судові витрати по справі, у відповідності до ст. ст. 44, 49 ГПК України на відповідача не покладаються.
Керуючись ст.ст.1,45,47,12,33,43,44,49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, СУД -
В позові Державного підприємства «Придніпровська залізниця», м.Дніпропетровськ до Закритого акціонерного товариства «Втормет», м.Хмельницький про стягнення 44 870,00 грн. штрафу за неправильне зазначення у залізничній накладній маси вантажу відмовити.
Суддя