83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
02.12.08 р. Справа № 36/186
Господарський суд Донецької області у складі:
головуючого судді Н.В.Будко
при секретарі судового засідання І.О.Губенко
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду матеріали справи
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «АзовБізнесАльянс» м.Маріуполь
до відповідача: Науково-виробничої приватної комерційної фірми «СИНТЕЗ» м.Кіровське
про: стягнення 131 683грн. 53коп.
за участю:
представників сторін:
від позивача: Дятлов О.О. по дов.;
від відповідача: Фурман А.В. по дов.;
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «АзовБізнесАльянс» м.Маріуполь, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Науково-виробничої приватної комерційної фірми «СИНТЕЗ» м.Кіровське, про стягнення заборгованості по договорам №29 від 27.12.04р. та №50 від 14.12.04р. в сумі 122 982грн. 13коп., індексу інфляції 7933грн. 84коп., та 3% річних в сумі 707грн. 56коп.
18.11.08р. позивач надав суду заяву, якою згідно ст. 22 Господарського процесуального кодексу України уточнив позовні вимоги та просить суд стягнути з відповідача заборгованість по договорам №29 від 27.12.04р. та №50 від 15.12.04р. в сумі 122 982грн. 13коп., індекс інфляції в сумі 79грн. 96коп. та 3% річних в сумі 707грн. 56коп.
Суд розглядає позовні вимоги з урахуванням останнього уточнення.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на накладні, рахунки, податкові накладні, акти звірки взаєморозрахунків.
Відповідач позовні вимоги не визнає, оскільки по договору №50 від 15.12.04р. не позивач, а відповідач був постачальником товару, а договорів №50 від 15.12.04р. та №29 від 27.12.04р., за якими позивач поставляв відповідачу товар, взагалі не існує. Проти факту отримання від позивача продукції та здійснення її часткової оплати не заперечує.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін та оцінивши подані докази, господарським судом ВСТАНОВЛЕНО:
Як вбачається з позовної заяви та заяви про уточнення позовних вимог №346 від 14.11.08р., позивач посилається на те, що відповідно до укладених договорів №29 від 27.12.04р. та №50 від 15.12.04р. він передав відповідачу товар на суму 636 036грн. 42коп. Означений товар відповідачем був оплачений частково, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість в сумі 122 982грн. 13коп., що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків станом на 21.12.06р.
На підтвердження позовних вимог позивач надав суду накладні №40 від 11.04.05р. на суму 11 607грн. 97коп., №84 від 02.08.05р. на суму 12 519грн. 25коп., №83 від 02.08.05р. на суму 12 650грн. 83коп., №РН-0000050 від 26.04.05р. на суму 10 071грн. 62коп., №39 від 11.04.05р. на суму 12 983грн. 46коп., №РН-00049/1 від 26.04.05р. на суму 11 993грн. 23коп., №106 від 08.12.05р. на суму 10 180грн. 77коп., №107 від 12.12.05р. на суму 10 674грн. 73коп., №109 від 19.12.05р. на суму 12 456грн. 32коп., №1 від 04.01.06р. на суму 12 077грн. 06коп., №24/1 від 01.04.06р. на суму 5 457грн. 62коп., №111 від 22.12.05р. на суму 10 474грн. 93коп., а всього на суму 133 147грн. 79коп., в яких не міститься жодного посилання на те, на якій підставі позивач здійснював поставку відповідачу товару.
Також позивач надав суду податкові накладні №40 від 11.04.05р., №84 від 02.08.05р., №83 від 02.08.05р., №50 від 26.04.05р., №39 від 11.04.05р., №49/1 від 26.04.05р., №106 від 08.12.05р., №107 від 12.12.05р., №109 від 19.12.05р., №1 від 04.01.06р., в яких зазначені умови продажу: договір №50 від 15.12.04р. та договір №29 від 27.12.04р.
За змістом статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Стаття 11 Цивільного кодексу України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Таким чином, позивач стверджує, що підставою виникнення обов»язків відповідача по оплаті товару є договори №29 від 27.12.04р. та №50 від 15.12.04р.
За загальними правилами судового процесу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень ( стаття 33 Господарського процесуального кодексу України).
Ухвалами від 13.10.08р., 28.10.08р., 18.11.08р., суд зобов»язав позивача надаати договори, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, а саме догвоір №50 від 15.12.04р. та №29 від 27.12.04р.
Однак такі договори позивач суду не представив, а відповідач у свою чергу стверджує, що договорів №50 від 15.12.04р. та №29 від 27.12.04р., згідно яких за твердженням позивача він отримував товар, взагалі не існує.
Крім того, відповідач надав суду договір №50 від 15.12.04р., за яким не позивач, а відповідач зобов»язався здійснювати поставку товару позивачу.
Посилання позивача на акт звірки взаєморозрахунків, згідно якого станом на 21.12.06р. за відповідачем значиться заборгованість в сумі 122 982грн. 13коп., суд вважає необгрунтованими та до уваги не приймає, оскільки акт звірки є тільки документом, по якому бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік опрерацій, а наявність чи відсутніть будь-яких зобов»язань підтверджується первнними документами - договором, накладними, рахунками, тощо. Крім того, в означеному акті звірки взаєморозрахунків не має жодного посилання на те, що заборгованість в сумі 122 982грн. 13коп. виникла за відповідачем саме по договорам №29 від 27.12.04р. та №50 від 15.12.04р.
За таких обставин господарський суд дійшов висновку, що позивач недовів в розумінні ст.33 Господарського процесуального кодексу України факт поставки товару та виникнення у відповідача заборгованості саме по договорам №29 від 27.12.04р. та №50 від 15.12.04р., на які він посилається як на підставу виникнення спору.
Враховуючи вищевикладені обставини господарський суд відмовляє позивачу в заявлених вимогах з урахуванням уточнення у зв»язку з недоведеністю.
Судові витрати згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст. ст. 22, 33, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України суд,-
Відмовити в повному обсязі у позовних вимогах Товариства з обмеженою відповідальністю «АзовБізнесАльянс» м.Маріуполь до Науково-виробничої приватної комерційної фірми «СИНТЕЗ» м.Кіровське з урахуванням уточнення.
Повний текст рішення оголошено 02.12.08р. о 11:45год.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.
Суддя