79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
25.11.08 Справа № 17/81
Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:
головуючого-судді Краєвської М.В.
суддів: Галушко Н.А.
Орищин Г.В.
розглянувши апеляційну скаргу МПП “Сантехсервіс» від 15.09.2008 р.
на рішення Господарського суду Рівненської області від 03.09.2008 р.
у справі № 17/81
за позовом МПП “Сантехсервіс», м.Дубно Рівненської обл.
до Мирогощанського дитячого будинку-інтернату, с.Мирогоща Дубенського р-ну Рівненської обл.
за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача -Головного управління Державного казначейства України у Рівненській області, м.Рівне
про стягнення 35 035, 09 грн. заборгованості за договором підряду
За участю представників:
від позивача -Стець В.А. (представник, доручення без номера від 28.03.2008 р. в матеріалах справи, а.с.27);
від відповідача -не з»явився;
від третьої особи - не з»явився
Представнику позивача роз»яснено його права й обов»язки, передбачені ст.22 ГПК України. Заяв про відвід суддів не поступало.
Оскільки позивач не заявляв клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу, то протокол судового засідання ведеться з дотриманням вимог ст.81-1 ГПК України без забезпечення повного фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Розгляд апеляційної скарги відкладався з підстав, викладених в ухвалах Львівського апеляційного господарського суду від 14.10.2008 р., 04.11.2008 р.
Рішенням Господарського суду Рівненської області від 03.09.2008 р. у справі № 17/81 (суддя Петухов М.Г.) у задоволенні позову відмовлено повністю з підстав пропуску позовної давності.
Позивач з даним рішенням не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задоволити повністю. Вимоги апеляційної скарги базуються в основному на тому, що оскільки договором підряду № 2 від 29.01.2004 р. для замовника встановлено строк кінцевих розрахунків -через 20 днів після здачі об»єкта в експлуатацію (п.6.6), тобто 20.12.2005 р., то відповідно позивач дізнався про порушення свого права на наступний день після останнього дня проведення кінцевих розрахунків -21.12.2005 р. Отже, позовна давність спливає після 21.12.2008 р., а позов поданий до господарського суду 04.08.2008 р.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення з підстав, викладених у ньому.
Третя особа явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечила, хоча була належним чином повідомлена про час і місце перегляду справи, вимог ухвали суду від 04.11.2008 р. не виконала, причини такого невиконання не повідомила. За таких обставин колегія суддів вважає за доцільне переглянути оскаржуване рішення у відсутності представника третьої особи відповідно до ст.101 ГПК України.
Як встановлено судом першої інстанції, на підставі договору підряду № 2 від 29.01.2004 р., укладеного між Мирогощанським дитячим будинком-інтернатом (замовник за договором, відповідач у справі) і МПП “Сантехсервіс» (підрядник за договором, позивач у справі), останній виконав для відповідача внутрішні сантехнічні роботи на суму 19136 грн .(а.с.5-13).
Згідно з п.6.4. договору підряду № 2 від 29.01.2004р. відповідач зобов'язувався проводити розрахунки протягом наступного за звітним місяця на підставі довідок форми КБ-3, підписаної уповноваженими представниками сторін та складеної на підставі підписаних актів приймання робіт форми КБ-в2.
Виконання робіт на суму 19 136 грн. підтверджується актом виконаних робіт форми КБ-2в та довідкою про вартість виконаних робіт форми КБ-3 за жовтень 2004 року (а.с.14-15).
Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази, заслухавши пояснення представника позивача, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Рівненської області від 03.09.2008 р. у справі № 17/81 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу МПП “Сантехсервіс» - без задоволення.
При цьому колегія суддів виходила з наступного.
Відповідно до ст.ст.256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Згідно з частинами 1, 5 статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
Таким чином, відповідач повинен був провести розрахунок з позивачем протягом наступного за звітним місяця, а саме: протягом листопада 2004 року, та з 1 грудня 2004 року розпочався перебіг позовної давності.
1 серпня 2008 року позивачем подано позов до господарського суду, тобто з пропуском позовної давності, яка сплила 1 грудня 2007 року.
Частинами 3, 4 статті 267 ЦК України передбачено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Враховуючи вищевикладені обставини, заяву відповідача про застосування позовної давності (а.с.58) та відсутність заяви позивача про поновлення позовної давності, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову в зв'язку з пропуском позивачем позовної давності.
Покликання позивача на те, що він дізнався про порушення свого права на наступний день після останнього дня проведення кінцевих розрахунків -21.12.2005 р., оскільки договором підряду № 2 від 29.01.2004 р. для замовника встановлено строк кінцевих розрахунків -через 20 днів після здачі об»єкта в експлуатацію (п.6.6), тобто 20.12.2005 р. є безпідставні, так як жодних актів приймання виконаних підрядних робіт, крім жовтня 2004 року (а.с.15-16), немає, інші роботи не виконувалися, що не спростовано апелянтом документально.
Обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, необхідно не лише зазначити, а й обгрунтувати відповідним чином, що випливає зі змісту ст.33 ГПК України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обов»язок доказування і подання доказів покладається на сторін, а не на суд. На останнього покладається обов»язок оцінити достатність доказового матеріалу та в межах цього поданого матеріалу прийняти відповідне рішення.
Отже, з огляду на вище викладене, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Рівненської області відповідає матеріалам справи, грунтується на чинному законодавстві, доводи скаржника документально необгрунтовані, не базуються на законодавстві, що регулює дані правовідносини, а тому не визнаються такими, що можуть бути підставою для скасування чи зміни оскаржуваного рішення.
Керуючись ст.ст.99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд
1. Рішення Господарського суду Рівненської області від 03.09.2008 р. у справі № 17/81 залишити без змін, а апеляційну скаргу МПП “Сантехсервіс» - без задоволення.
2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
3. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.
4. Справу повернути в місцевий господарський суд.
Головуючий-суддя М.В.Краєвська
Суддя Н.А.Галушко
Суддя Г.В.Орищин