Категорія №11.5
Іменем України
07 серпня 2012 року Справа № 2а/1270/5556/2012
Луганський окружний адміністративний суд у складі
судді: Смішливої Т.В.
при секретарі: Любімовій Г.Ю.
за участю:
позивача: ОСОБА_1,
представника відповідача: Барилова О.С., дов. від 07.08.2012
від третьої особи: Котванова В.В., дов. від. 14.06.2012
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Жовтневого відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції, третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Національний банк України в особі Управління Національного банку України в Луганській області про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження,-
19 липня 2012 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Жовтневого відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції, у якому позивач зазначив, що постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 22.02.2011 визнано незаконним наказ Управління Національного банку України в Луганській області № 274-к від 09.12.2009 та зобов'язано поновити позивача на посаді інкасатора відділу перевезення цінностей та організації інкасації Управління Національного банку України в Луганській області, здійснити нарахування та виплату заробітку за час вимушеного прогулу. Вказане рішення суду добровільно не виконувалось, у зв'язку з чим позивач звернувся до Жовтневого відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції. Виконавче провадження з виконання судового рішення за постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 22.02.2011 відкрито державним виконавцем 10.11.2011. 01.12.2011 позивача було поновлено на посаді інкасатора відділу перевезення цінностей та організації інкасації Управління Національного банку України в Луганській області, однак, заробіток за час вимушеного прогулу не виплаченого до теперішнього часу. Позивач неодноразово звертався до Жовтневого відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції з вимогами виконати рішення суду, але лише 09.07.2012 йому було видано на руки постанову про закінчення виконавчого провадження, мотивовану повним виконанням судового рішення. Позивач просив суд скасувати незаконну постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 24797825 від 01.12.2011.
Ухвалою суду від 30.07.2012 після усунення позивачем недоліків позовної заяви відкрито провадження у даній справі та залучено до участі у справі третю особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Національний банк України в особі Управління Національного банку України в Луганській області.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, надав пояснення, аналогічні викладеним у позові.
Представник відповідача позовні вимоги не визнав, надав письмові заперечення та пояснив, що 01.12.2011 від Управління Національного банку України в Луганській області надійшов лист, у якому боржник зазначив, що наказом № 291-к від 01.12.2011 ОСОБА_1 поновлено на роботі з 09.12.2009, виплачено заробіток за один місяць у сумі 3146,64 грн., а решта суми буде сплачена після внесення змін до кошторису витрат управління. Проси у задоволенні позову відмовити.
Від третьої особи - Управління Національного банку України в Луганській області надійшли письмові заперечення проти позову, у яких зазначено, що постанова Донецького апеляційного адміністративного суду від 22.02.2011 та виконана повністю 01.12.2011 шляхом видачи наказу про поновлення ОСОБА_1 на роботі, а також останньому виплачено заробіток з урахуванням нарахованих та сплачених податку з доходів фізичних осіб та єдиного внеску, а також утриманої з Управління Національного банку України в Луганській області допомоги по безробіттю ОСОБА_1 сплачено 6507,34 грн. заробітку за час вимушеного прогулу. Крім того, зазначили, що ухвалою Вищого адміністративного суду України від 10.07.2012 у справі К/9991/12064/11 постанова Донецького апеляційного адміністративного суду від 22.02.2011 скасована, а постанова Луганського окружного адміністративного суду від 12.12.2010 якою у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено, залишена в силі.
У зв'язку з викладеним, просили у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.
Судом встановлено, що постановою Луганського окружного адміністративного суду від 12.12.2010 у задоволенні позову ОСОБА_1 до Національного банку України в особі Управління Національного банку України в Луганській області про визнання нечинним наказу, поновленні на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відмовлено. (а.с. 32-35)
Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 22.02.2011 постанову Луганського окружного адміністративного суду від 12.12.2010 скасовано, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково, визнано незаконним наказ Управління Національного банку України в Луганській області № 272-к від 09.12.2009, поновлено ОСОБА_1 на посаді інкасатора відділу перевезення цінностей та організації інкасації Управління Національного банку України в Луганській області з 09.12.2009, зобов'язано Національний банк України в особі Управління Національного банку України в Луганській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 заробіток за час вимушеного прогулу з 09.12.2009, але не більше як за один рік, стягнуто на користь ОСОБА_1 заробіток за час вимушеного прогулу в межах суми платежу за один місяць у розмірі 3146,64 грн. (а.с. 36-38)
На підставі вищевказаної постанови Донецького апеляційного адміністративного суду від 22.02.2011 позивачем отримано виконавчий лист та направлено його для примусового виконання до Жовтневого відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції, яким відкрито виконавче провадження ВП № 24797825 та розпочато примусове виконання рішення суду.
Вказані обставини сторонами у справі не оскаржуються, а тому додаткового доказування не потребують.
Постановою Жовтневого відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції від 01.12.2011 закінчено виконавче провадження ВП № 24797825 у зв'язку з повним виконанням судового рішення. (а.с. 5-6)
Доказів своєчасного направлення ОСОБА_1 зазначеної постанови відповідачем не надано, у зв'язку з чим суд приймає до уваги дані, зазначені на копії постанови, а саме те, що оскаржувана постанова отримана позивачем 09.07.2012, у зв'язку з чим строк звернення позивача до суду з даним позовом, встановлений ст.. 181 КАС України не пропущено.
Наказом Управління Національного банку України в Луганській області № 291-к від 01.12.2011 поновлено ОСОБА_1 на посаді інкасатора відділу перевезення цінностей та організації інкасації Управління Національного банку України в Луганській області з 09.12.2009.(а.с.24).
Луганський міський центр зайнятості листом № 1/09-156 від 11.01.2012 повідомило Управління Національного банку України в Луганській області про те, що за період з 18.01.2010 до 12.01.2011 ОСОБА_1 виплачено допомогу по безробіттю у сумі 26223,49 грн., яка підлягає поверненню у зв'язку із поновленням останнього за рішенням суду на попередній посаді. (а.с. 26)
Меморіальним ордером № 25001 від 09.02.2012 кошти у сумі 26223,49 грн., виплачені ОСОБА_1 як допомога по безробіттю, повернуті Управлінням Національного банку України в Луганській області на рахунок Луганського міського центру зайнятості (а.с. 25)
Крім того, ОСОБА_1 02.12.2011 виплачено Управлінням Національного банку України в Луганській області 3146,64 грн. заробіток за час вимушеного прогулу в межах суми платежу за один місяць відповідно до постанови Донецького апеляційного адміністративного суду від 22.02.2011 (а.с. 29)
За видатковим касовим ордером 26.06.2012 ОСОБА_1 виплачено Управлінням Національного банку України в Луганській області 27824,24 грн. (а.с. 28)
Згідно довідки Управління Національного банку України в Луганській області кошти у сумі 27824,24 грн. складаються із заробітної плати, нарахованої ОСОБА_1 за період з 09.12.2009 по 09.12.2010 відповідно до постанови Донецького апеляційного адміністративного суду від 22.02.2011 у розмірі 34613,04 грн. за винятком утриманого податку з доходів фізичних осіб - 5028,85 грн., утриманої та перерахованої Луганському центру зайнятості допомоги по безробіттю у розмірі 26223,49 грн., а також кошти у сумі 23524,88 грн., нараховані у вигляді заробітної плати за час затримки виконання рішення суду в частині поновлення на роботі за період з 18 квітня по31 листопада 2011 року та утриманий податок з доходів фізичних осіб у сумі 2213,45 грн., утриманий єдиний соціальний внесок - 1435,05 грн., перерахунок компенсації за невикористану відпустку - 5687,16 грн. (а.с. 30)
Таким чином, постанова Донецького апеляційного адміністративного суду від 22.02.2011 виконана в повному обсязі лише 26.06.2012 після виплати ОСОБА_1 заробітку за час вимушеного прогулу в межах одного року починаючи з 09.12.2009.
Тобто, станом на 01.12.2011 у державного виконавця Жовтневого відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції були відсутні підстави для винесення постанови про закінчення виконавчого провадження, так як на час її винесення постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 22.02.2011 була виконана Управлінням Національного банку України в Луганській області лише в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді інкасатора відділу перевезення цінностей та організації інкасації Управління Національного банку України в Луганській області.
Статтею 49 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі
1) визнання судом відмови стягувача від примусового виконання рішення суду;
2) визнання судом мирової угоди між стягувачем і боржником у процесі виконання;
3) смерті або оголошення померлим стягувача чи боржника, визнання безвісно відсутнім боржника або стягувача, ліквідації юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання їх обов'язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва;
4) скасування рішення суду або іншого органу (посадової особи), на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню;
5) письмової відмови стягувача від одержання предметів, вилучених у боржника під час виконання рішення про передачу їх стягувачу, або знищення речі, що має бути передана стягувачу в натурі;
6) закінчення строку, передбаченого законом для відповідного виду стягнення;
7) передачі виконавчого документа ліквідаційній комісії (або ліквідатору) у разі ліквідації боржника - юридичної особи;
8) фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом;
9) повернення виконавчого документа без виконання на вимогу суду або іншого органу (посадової особи), який видав виконавчий документ;
10) направлення виконавчого документа за належністю до іншого відділу державної виконавчої служби;
11) повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадової особи), який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 75 цього Закону;
12) якщо рішення фактично виконано під час виконання рішення Європейського суду з прав людини;
13) непред'явлення виконавчого документа за відновленим виконавчим провадженням у строки, визначені статтею 51 цього Закону.
Про закінчення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову з обов'язковим мотивуванням підстав її винесення, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копія постанови у триденний строк надсилається сторонам і може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.
Разом з цим на час розгляду даної справи судом встановлено, що заробіток за час вимушеного прогулу ОСОБА_1, стягнутий постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 22.02.2011 Управління Національного банку України в Луганській області сплатило у повному обсязі.
Крім того, судом встановлено, що ухвалою Вищого адміністративного суду України від 10 липня 2012 року постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 22.02.2011 про поновлення ОСОБА_1 на посаді інкасатора відділу перевезення цінностей та організації інкасації Управління Національного банку України в Луганській області та стягнення на його користь заробітку за час вимушеного прогулу скасовано та залишено в силі постанову Луганського окружного адміністративного суду від 12.12.2010, якою у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено. (а.с. 39-40)
Таким чином, на час розгляду даної справи судом існує дві самостійні підстави для закінчення виконавчого провадження ВП № 24797825.
По-перше, судом встановлено, що постанова Донецького апеляційного адміністративного суду від 22.02.2011 виконана боржником у повному обсязі 26.06.2012.
По друге, скасовано рішення суду, на підставі якого ОСОБА_1 видано виконавчий документ № 2а-8393/10/1270 від 22.02.2011.
Тобто, підстави для скасування постанови ВП № 24797825 від 01.12.2011 про закінчення виконавчого провадження відсутні.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд враховує, що рішення, дії суб'єкта владних повноважень не можуть бути упередженими, тобто здійснюватися дискримінаційно через власний, у тому числі фінансовий, корпоративний інтерес. Приймаючи рішення або вчинюючи дію, суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти добросовісно, з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку по відсутність підстав для скасування постанови Жовтневого відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції ВП № 24797825 від 01.12.2011 про закінчення виконавчого провадження, а тому, викладені у позовній заяві доводи позивача суд вважає необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Згідно ст. 94. Кодексу адміністративного судочинства України у випадку відмови у задоволенні позову судові витрати позивачу у справі, який не є суб'єктом владних повноважень, не повертаються.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 17,18, 87, 94, 159, 160, 161, 163, 167 КАС України, суд -
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Жовтневого відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції, третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Національний банк України в особі Управління Національного банку України в Луганській області про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження відмовити повністю.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанову у повному обсязі складено та підписано 08 серпня 2012 року.
Суддя Т.В. Смішлива