вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013
Іменем України
27 липня 2012 р. Справа №2а-3894/12/0170/13
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Ольшанської Т.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні за участю секретаря судового засіданні Ківа А.С., представників позивача 1 - Бутиркін В.В., довіреність від 03.01.2012, позивача 2 - Петросенко І.М., довіреність від 23.12.2011, відповідача - Удод В.М., довіреність від 23.11.2010, адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МОРСЬКИЙ СТАНДАРТ", Компанії "KOWISSA AG SA"
до Кримської митниці Державної митної служби України
про визнання протиправним та скасування рішення №600000006/2010/100069/1 від 29.10.2010,
Обставини справи: Товариство з обмеженою відповідальністю "МОРСЬКИЙ СТАНДАРТ" звернулось до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до Кримської митниці Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення №600000006/2010/100069/1 від 29.10.2010.
Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 15.05.2012 відкрите провадження в адміністративній справі, та закінчено підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду.
Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 31.05.2012 визнано поважною причину строку звернення позивача до суду і поновлено строк звернення до суду, та зупинено провадження у справі до 14.06.2012.
14.06.2012 поновлено провадження у справі.
Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 14.06.2012 залучено до участі у справі у якості другого позивача- Компанію "KOWISSA AG SA", витребувано від Кримської митниці Державної митної служби України необхідні документи для розгляду справи, зупинено провадження у справі до 12.07.2012.
12.07.2012 поновлено провадження у справі.
Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 12.07.2012 призначено судове засідання для розгляду питання щодо внесення виправлень до тексту ухвал суду від 14.06.12 про витребування доказів та зупинення провадження по справі.
Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 19.07.2012 внесено виправлення до вступної частини ухвал Окружного адміністративного суду АР Крим від 14.06.12 про витребування доказів та зупинення провадження по справі, доповнивши перелік позивачів: "Компанія "KOWISSA AG SA.".
Представники позивачів у судовому засіданні наполягали на задоволенні адміністративного позову у повному обсязі.
Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог.
Вислухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд
06.09.2010 між товариством з обмеженою відповідальністю «Зеніт», Російська Федерація, та товариством з обмеженою відповідальністю «Морський стандарт» був укладений договір №01К/2010 купівлі-продажу теплоходу «Катран». Згідно пункту 4.1. договору договірна вартість судна за договором складає 2млн. руб., у тому числі ПДВ 18%. 07.09.2010 сторонами була укладена додаткова угода №1, за якою внесені зміни у розмір вартості товару - 2 млн.руб., ПДВ не передбачений. Вартість судна включає: встановлені на ньому машини, механізми, електрообладнання, судові системи, судове майно, постачання, ділові речі, такелаж, аварійно-рятівне майно, змінно-запасні частини, встановлена навігаційна апаратура, засоби внутрішньо суднового і суднового радіозв'язку, радіонавігаційного устаткування, технічні засоби судноводіння і контролю місця судна, запаси вжиток і що інше майно на судні матеріально-технічне постачання і спорядження, а також майно, необхідне для життєзабезпечення і виробничої діяльності, технічна і експлуатаційна документація, що передбачена нормами, правилами, законодавством і іншими правовими актами і додатком до акту прийому-передачі судна, які є неохоплюваною частиною договору.
30.09.2010 сторонами складений акт приймання-передачі т/х «Катран» проект №1582У, дедвейтом 326 м.т., будови 1977 р., м.Баку. Як зазначено в акті судно передається як судно, що знаходиться у відстої, зі строком дії класифікаційного свідоцтва від 27.09.2004 РМРС №04.01945.185 до 27.09.2009. Технічний стан судна, згідно акту огляду судна РМРС, зазначений у свідоцтві про придатність до плавання від 27.09.2004 №04.01945.185 до 27.09.2009. За актом т/х «Катран» переданий продавцем - ТОВ «Зеніт» на причалі №1 ВАТ «НМТП» м.Новоросійськ, прийнятий покупцем - ТОВ «Морський стандарт» 29.09.2010.
27.10.2010 до митного поста Керч Кримської митниці для митного оформлення товару - танкер морський «катран», в митному режимі імпорт була подана ВМД №60010003/2010/002802.
Митна вартість товару визначена за першим методом (ціною договору) за результатами висновку експерта у сумі 2517579,25 руб., або 655200,00 грн.
Митницею видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України N6001100003/0/00218.
Рішенням від 29.10.2010 №600000006/2010/100069/1 митницею визначено митну вартість товару за шостим методом (резервним методом) у сумі 2394000,00 грн..
Не погоджуючись з цим рішенням, позив звернувся з позовом до суду.
За визначенням термінів, які містяться в статті 1 Митного кодексу України від 11.07.2002 №92-ІУ, що діяв на момент прийняття рішення відповідачем (далі - МК), митне оформлення - виконання митним органом дій (процедур), які пов'язані із закріпленням результатів митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, і мають юридичне значення для подальшого використання цих товарів і транспортних засобів.
Відповідно до частини 1 статті 70 Митного кодексу України метою митного оформлення є засвідчення відомостей, одержаних під час митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, та оформлення результатів такого контролю, а також статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів і транспортних засобів. Митне оформлення здійснюється посадовими особами митного органу.
Згідно із статтею 72 МК України митне оформлення розпочинається після подання митному органу митної декларації, а також усіх необхідних для здійснення митного контролю та оформлення документів, відомостей щодо товарів і транспортних засобів, які підлягають митному оформленню. Засвідчення митним органом прийняття товарів, транспортних засобів та документів на них до митного контролю та митного оформлення здійснюється шляхом поставлення відповідних відміток на митній декларації та товаросупровідних документах.
Відповідно до статті 259 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є їх ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, обчислена відповідно до положень цього Кодексу.
Митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до положень цього Кодексу (частина 1 статті 260 МК України).
Згідно із частиною 1 статті 262 МК України митна вартість товарів і метод її визначення заявляються (декларуються) митному органу декларантом під час переміщення товарів через митний кордон України шляхом подання декларації митної вартості.
Відповідно до частин 1, 2, 4, 5 статті 266 МК України визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, здійснюється за такими методами: за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервного.
Основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).
Частинами 1, 2 статті 264 МК визначено, що заявлена декларантом митна вартість товарів і подані ним відомості про її визначення повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
У разі потреби у підтвердженні заявленої митної вартості товарів декларант зобов'язаний подати митному органу необхідні для цього відомості та забезпечити можливість їх перевірки відповідно до порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частини 2 статті 262 МК України порядок та умови декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, встановлюються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення декларацій митної вартості - спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи.
Пунктом 7 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2006 року N1766, визначено, що для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів декларант зобов'язаний подати: зовнішньоекономічний договір (контракт) і додатки до нього; рахунок-фактуру (інвойс) або рахунок-проформу; банківські платіжні документи (якщо рахунок сплачено), а також інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; рішення митного органу про визначення митної вартості раніше ввезених ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів, якщо воно прийнято за одним договором (контрактом); пакувальні листи; копію ліцензії на ввезення (вивезення) товарів, імпорт (експорт) яких підлягає ліцензуванню.
Відповідно до пункту 11 Порядку для підтвердження митної вартості товарів на вимогу митного органу декларант зобов'язаний подати додаткові документи. Для підтвердження заявленої декларантом митної вартості оцінюваних товарів можуть подаватися: договір з третіми особами, що пов'язаний з договором (контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця; рахунки про сплату комісійних, брокерських (посередницьких) послуг, пов'язаних з виконанням умов договору (контракту); відповідна бухгалтерська документація; ліцензійний чи авторський договір (контракт); каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) фірми - виробника товару; калькуляція фірми - виробника товару; копія вантажної митної декларації країни відправлення, а в разі, коли в такій країні товар розміщувався в митному режимі, яким не передбачено сплату податків і відповідно до якого товар перебував під митним контролем, - копія вантажної митної декларації, оформленої в попередній експорту митний режим; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством; сертифікат про походження товару; відомості про якісні характеристики товару; інформація зовнішньоторговельних та біржових організацій про вартість товару та/або сировини.
Згідно із статтею 80 МК України у разі відмови у митному оформленні та пропуску через митний кордон України товарів і транспортних засобів митний орган зобов'язаний видавати заінтересованим особам письмове повідомлення із зазначенням причин відмови та вичерпним роз'ясненням вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення та пропуску цих товарів і транспортних засобів через митний кордон України.
Із системного аналізу вимог вказаних статей суд приходить до висновку, що для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів декларант зобов'язаний подати перелік документів, передбачений п. 7 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2006 року N1766. У випадку виникнення сумніву щодо правильності зазначених відомостей митний орган може витребувати, а декларант зобов'язаний надати додаткові докази, орієнтований перелік яких визначено пунктом 11 цього Порядку. Якщо на підставі поданих документів митний орган дійде висновку про неправильність визначення декларантом митної вартості товару, він має право відмовити в митному оформленні товару, видавши картку відмови, в якій зазначає причини відмови.
Порядок оформлення і використання картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України затверджено наказом Державної митної служби від 12 грудня 2005 року N1227.
Судом встановлено, що для митного оформлення товару позивачем надані, зокрема, накладні, коносамент, рахунок-фактура, пакувальний лист, інвойс на перевезення, прямий зовнішньоекономічний контракт з виробником товару, доповнення до зовнішньоекономічного контракту, договір про перевезення, сертифікат про походження товару, платіжні доручення, копія ВМД іноземної країни.
Під час митного оформлення товару у відповідача виникли сумніви щодо правильності визначення митної вартості товару, в зв'язку з чим для підтвердження митної вартості товару митницею зобов'язано декларанта надати: коносамент від 29.09.2010, від 14.10.2010, вантажний маніфест від 14.10.2010, від 13.10.2010, свідоцтво про реєстрацію плавзасобу від 17.12.2008 №PF01362, калькуляція від 27.10.2010, інвойс від 07.09.2010 , узгодження про морську буксировку від 22.09.2010 №01/мс/2, договір купівлі-продажу від 06.09.2010 з додатковою угодою, екологічна декларація від 14.10.2010 №433/1, довідка про декларування від -08.09.2010 №1419-В, висновок експерта від 15.10.2010 №17-ОЦ/10, акт приймання-передачі судна від 29.09.2010, генеральний акт 31 від 14.10.2010, протокол від 30.08.2010 №4, свідоцтво про виключення судового реєстру від 07.09.2010 №МФ-Ш-0, платіжне доручення від 22.09.2010.
Згідно зі статтею 266 МК визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, можна здійснювати за такими методами: 1) за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) за ціною договору щодо ідентичних товарів; 3) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; 4) на основі віднімання вартості; 5) на основі додавання вартості (обчислена вартість); 6) резервного.
Основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). Використані декларантом відомості повинні бути об'єктивними, піддаватися обчисленню та підтверджуватися документально.
Під час дослідження документів, наданих декларантом в митному органі виникли сумніви щодо дійсності визначеного вартості товару, оскільки 2004 році був проведений заводський ремонт, під час якого була проведена часткова заміна палубних настилів, бортів і набору корпусу. З акту технічного стану судна, складеному 29.09.2010 продавцем та покупцем, зазначено, що загальний технічний стан за всіма частками судна - гідний. Проте в експертній оцінки зазначено, що висновок зроблений на підставі дефекації та вимірів зносу корпусу від травня 2004 року, у зв'язку з чим експертом визначений середньо зважений знос у розмірі 70,75%.
Згідно частини 2 статті 265 МК митний орган має право упевнитися в достовірності або точності будь-якої заяви, документу чи декларації, поданої для цілей визначення митної вартості.
Враховуючи наведене у митного органу були обґрунтовані підстави для витребування додаткових документів для підтвердження заявленої позивачем митної вартості товару.
Під час розгляду декларації позивача митницею прийнято рішення від 27.10.2010 про необхідність подання додаткових документів для підтвердження митної вартості, зокрема відомості про якісні характеристики товару (документи щодо дефекації та заміни корпусних конструкцій у період ремонту т/х «Катран»), інформація зовнішньоторговельних організацій про вартість товару (інтернет-пропозиції щодо купівлі-продажу аналогічних товарів); інши документи для підтвердження заявленої у декларації митної вартості товарів, про що зроблена відмітка у графі ДМВ-2 «Для відміток митного органу».
Відповідно до статті 88 МК декларант зобов'язаний надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних процедур.
При цьому в рамках положень пункту 11 Порядку N1766 для підтвердження митної вартості товарів на вимогу митного органу декларант зобов'язаний подати додаткові документи.
Термін подання додаткових документи становить 10 календарних днів після ознайомлення із записом митного органу про їх надання, за вмотивованою заявою декларанта такий строк продовжується.
З урахуванням наведеного суд робить висновок, що митниця має повноваження витребовувати додаткові документи для перевірки правильності зазначеної митної вартості товару в разі наявності підстав для сумніву в правильності митної оцінки товару, що переміщується через митний кордон України.
28.10.2010 декларант повідомив митницю, що результати дефекації судна, ремонтну відомість надати не можливо.
Відповідно до частини першої статті 265 МК митний орган, що здійснює контроль за правильністю митної оцінки товарів з урахуванням положень цього Кодексу, має право приймати рішення про правильність заявленої декларантом митної вартості товарів.
Митний орган визначає митну вартість товарів на підставі наявних відомостей згідно із законодавством з оформленням рішення про визначення митної вартості товарів (далі - Рішення) за формою та у порядку, встановленими наказом Державної митної служби України від 29.05.2009 N506 "Про затвердження форми рішення про визначення митної вартості товарів, Порядку його заповнення та Класифікатора додаткових складових до ціни договору", зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 18.06.2009 за N534/16550, у випадках, якщо:
митний орган дійшов висновку, що визначена декларантом митна вартість нижча, ніж прямі витрати на виробництво цього товару, в тому числі сировини, матеріалів та/або комплектуючих, які входять до складу товару;
декларант відмовився від пропозиції митного органу визначити митну вартість іншим способом, ніж він використав для її визначення;
декларантом не подано або подано з порушенням строку встановленого пунктом 13 Порядку декларування додаткові документи, необхідні для підтвердження митної вартості товарів;
у поданих декларантом документах відсутні необхідні відомості та/або за підсумками здійснення контролю виявлені неточності у відомостях, що містяться у поданих документах та/або виникають сумніви стосовно їх достовірності, а також наявні умови, що унеможливлюють використання декларантом обраного методу визначення митної вартості.
Згідно частини 3 статті 266 МК якщо митна вартість не може бути визначена за методом 1 згідно з положеннями статті 267 цього Кодексу, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості відповідно до вимог статей 268 і 269 цього Кодексу. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
Аналіз вищенаведених норм МК, Закону, підзаконних актів приводить суд до висновку, що митний орган має виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак дискреційні функції митного органу мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов'язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів (Висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 237 КАС України, за 2010 - 2011 рр. від 01.05.2012).
29.10.2010 відповідачем було прийнято рішення про визначення митної вартості товарів №600000006/2010/100069/1. У рішенні відповідачем зазначено, що митна вартість не може бути визначена за 1 методом, оскільки декларантом не надані додаткові документи - договір на буксирування судна, документи щодо заміни та ремонту корпуса судна та механізмів. Метод 2 не застосований у зв'язку з відсутність інформації вартості операцій з ідентичними товарами. Метод 3 неможливо застосувати через відсутність інформації щодо вартості операції з побідними (аналогічними) товарами. Метод 4 та 5 не можуть біти засновані через відсутність основи для віднімання (додавання) вартості, а також відповідної бухгалтерської документації. Митна вартість визначена за 6 методом на підставі цінової інформації наявній в Кримський митниці із врахування ряду інтернет-пропозицій (сайти: http://transserver.net/, http://www.mmarket.ry/, http://tekhflot.com/, http://metrodoska.ru/, http://www.korabel.ru/, http://www.arsenal-yachts.ru/).
З урахуванням наведеного суд вважає, що митницею доведена неможливість використання послідовно 2-5 методів визначення митної вартості, та правомірно прийнято рішення про застосування 6 (резервного) методу визначення митної вартості товару.
Відповідно до статті 273 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 267 - 272 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ).
В судовому засіданні встановлено, що відповідачем визначена митна вартість на підставі інформації, отриманої з інтернет-ресурсу: http://transserver.net/modules/myarticles/article.php?storyid=183/. З вказаного оголошення встановлено, що ТОВ «Миколаївський глиноземний завод» пропонує для реалізації теплохід - складальник лляних вод «Волошський», 1978 року випуску, довжина - 29,17 м, ширина -7,5 м, висота борту - 3,6 м, водотоннажність - 482т, потужність головного двигуна - 225л.с. (166 кВт), швидкість ходу - 7,5 вузлів, валова місткість - 190т, реєстраційне свідоцтво до 19.05.2012. Вартість 315000 доларів США.
Відповідно до частини 2 пункту «a» Статті VII Оцінка товару для митних цілей Генеральна угода з тарифів і торгівлі (ГАТТ 1947)" від 30.10.1947 оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару і не повинна ґрунтуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.
Згідно частини 2 статті 7 Угода про застосування статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року від 15.04.1994 митна вартість не визначається згідно з положеннями цієї статті на підставі:
g) довільних чи фіктивних вартостей.
Суд вважає, що вартість, яка визначена в інтернет-ресурсі http://transserver.net/modules/myarticles/article.php?storyid=183/ є довільною вартістю, оскільки є коньюктурною на момент розміщення оголошення, а тому не могла бути застосована митницею під час визначення митної вартості товару, задекларованого позивачем.
З урахуванням наведеного суд вважає протиправним рішення відповідача від 29.10.2010 N600000006/2010/100069/1.
Разом з тим суд зазначає про таке. Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Позов - це процесуальний засіб, яким забезпечується реалізація не лише на звернення до суду, але й на порушення діяльності суду з метою здійснення захисту порушеного права чи охоронюваного законом інтересу.
Суд вважає та звертає увагу позивача на те, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною.
Судом встановлено, що постановою Залізничного районного суду м. Сімферополя від 10.02.2012, залишеною без зміни постановою Апеляційного суду АР Крим від 29.03.2012, громадянин України ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнаний винним у порушенні митних правил за статтею 336 МК України, безпосередній предмет право рушення «Танкер морський «Катран», 1977 року будівництва, проект 158У, реєстраційний номер 770442, ідентифікаційний номер судна ІМО: 8928935, вилучений митницею за протоколом від 31.01.2012 про вилучення товарів - конфіскований на користь держави.
Судовим рішенням встановлено, що посадова особа ТОВ «Морський стандарт» ОСОБА_1 розпорядився без дозволу митного органу України судном «Катран», що знаходилось під митним контролем, шляхом укладення договору від 16.11.2010 про продаж судна компанії «KOWISSA AG SA» (Панама).
Таким чином, на момент розгляду зазначеної справи безпосередній об'єкт здійснення митний дій - теплохід «Катран» є власністю Держави України. А тому, на думку суду, здійснення будь-яких дій, що визначення його митної вартості, не стосується прав та інтересі осіб, які не є власниками зазначеного судна.
Посилання представника позивача ТОВ «Морський стандарт» про намагання переглянути рішення Залізничного районного суду з урахуванням змін в митному законодавстві України, у зв'язку з декриміналізацією статті 336 МК України, та перегляду у подальшому винесеної постанови, суд вважає не спроможним, оскільки не стосується безпосередньо тих правовідносин, що існують між сторонами на день розгляду данної справи.
Відповідно до частини першої статті 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Дослідивши всі наявні у справі докази судом не встановлено порушення прав позивача у сфері публічно-правових відносин на момент розгляду справи.
На підставі наведеного суд відмовляє у задоволені позовних вимог.
Під час судового засідання, яке відбулось 26.07.2012, були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до статті 160 КАСУ постанову складено у повному обсязі 02.08.2012
Керуючись статтями 160-163 КАС України, суд
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Ольшанська Т.С.