31 липня 2012 р. Справа № 2а/0470/6781/12
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Коренева А.О.,
при секретарі Литвин Ю.Ю.,
за участю
представника позивача -Буртової Є.Д.,
представника відповідача -не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську в приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма ВВ»до Новомосковської районної санітарно-епідеміологічної станції про скасування наказу 24-ОД від 26.04.12, -
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма ВВ», звернувся до суду з позовом до Новомосковської районної санітарно-епідеміологічної станції про скасування наказу №24-ОД від 26.04.12, яким відмінено дію висновків від 17.10.07 №3017 та від 18.12.07 №76, наданих директору ТОВ «Фірми ВВ» Малей І.М. На обґрунтування позову позивачем зазначено, що оскаржуваний наказ прийнятий з грубим порушенням норм чинного законодавства, адже відповідно до цих висновків між позивачем та Новомосковською районної державної адміністрацією Дніпропетровської області вже виникли правовідносини щодо оренди земельної ділянки на підставі Договору оренди земельної ділянки від 13.01.10, який зареєстрований у Новомосковському районному відділі Дніпропетровської регіональної філії державного підприємства «Центр ДЗК» за №04-10-126-00028. Крім того, позивачем зазначено, що отриманий протест прокурора не містить ані переліку норм законодавства, які порушив відповідач, видавши опротестовані висновки, ані дії, які відповідач має вчинити на виправлення порушень законодавства. В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
Відповідач, Новомосковська районна санітарно-епідеміологічна станція, в судове засідання 31.07.12 не з'явився, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений вчасно та належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.34). Поважність причин неявки в судове засідання відповідачем не повідомлена, заперечення проти позову або клопотання про перенесення розгляду справи до суду не надані.
З огляду на положення ч.4 ст.128 КАС України суд вважає за можливе розгляд справи не відкладати і здійснити її вирішення на підставі наявних у ній доказів.
Вивчивши доводи позову, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши за правилами ст. 86 КАС України, докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд при винесені постанови виходить з наступних підстав та мотивів.
Як з'ясовано судом та підтверджено матеріалами справи, позивачу висновком відповідача від 17.10.07 №3017 «Стосовно попереднього погодження вибору земельної ділянки» дозволено розробити проектну документацію щодо відведення земельної ділянки загальною площею 1 148,2663 га, передбаченої для рибогосподарських потреб ТОВ «Фірма ВВ» на території Піщанської селищної ради Новомосковського району, та одержання висновку органів держсаннагляду у формі 301/о при умові дотримання вимог санітарного законодавства. Висновком відповідача від 18.12.07 щодо вибору (відведення) земельної ділянки під забудову визначено що згадана земельна ділянка придатна для рибогосподарських потреб ТОВ «Фірма ВВ» при умові дотримання положень Земельного кодексу та Водного кодексу України, проект землеустрою ТОВ «ПВП «Сводбудпроект» від 2007 р. №42-474/09 погоджений.
В подальшому, розглянувши матеріали попереднього погодження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду та протест Новомосковської міжрайонної прокуратури, відповідач своїм Наказом від 26.04.12 №24-ОД відмінив дію вищеозначених висновків.
Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість вказаного наказу відповідача, який є предметом оскарження в даній справі, на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, проаналізувавши положення законодавчих актів, якими врегульовані спірні правовідносини, суд зауважує на наступному.
Шляхом розгляду та погодження документів про надання земельних ділянок під будівництво та інші види землекористування, місць водозаборів і скидання стічних вод, розміщення промислових та інших об'єктів здійснюється запобіжний державний санітарно-епідеміологічний нагляд, метою якого є запобігання, виявлення та припинення порушень санітарного законодавства, що прямо визначено Положеннями про державний санітарно-епідеміологічний нагляд, затвердженим постановою КМУ від 22.06.99 №1109 (далі Положення №1109), розробленим відповідно до Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення».
Зі змісту протесту прокурора на висновки від 17.10.07 №3017 та від 18.12.07 №76 вбачається, що прокурор вимагає скасувати згадані висновки як такі, що не відповідають вимогам чинного законодавства, оскільки рішення про передачу в оренду зазначених об'єктів може приймати виключно обласна рада, а не Новомосковська районна державна адміністрація.
Відповідно до ст. 21 Закону України «Про прокуратуру» протест на акт, що суперечить закону, приноситься прокурором, його заступником до органу, який його видав, або до вищестоящого органу. Протест прокурора підлягає обов'язковому розгляду відповідним органом або посадовою особою у десятиденний строк після його надходження. Про наслідки розгляду протесту в цей же строк повідомляється прокурору. З положень наведеної статті не вбачається, що принесений протест прокурора підлягає безумовному виконанню, позаяк обов'язковий розгляд та безумовне виконання не є тотожними поняттями.
Відповідно до п.5 Положення №1109 державний санітарно-епідеміологічний нагляд здійснюється головними державними санітарними лікарями, їх заступниками, іншими посадовими особами, а також установами і закладами державної санітарно-епідеміологічної служби у порядку запобіжного та поточного нагляду. Згідно з п.10 Положення № 1109 саме головні державні санітарні лікарі Автономної Республіки
Крим, областей, мм. Києва та Севастополя, міст, районів та їх заступники, головні державні санітарні лікарі на водному, залізничному, повітряному транспорті та їх заступники, а також головні державні санітарні лікарі об'єктів з особливим режимом роботи у межах відповідних адміністративних територій (об'єктів) мають право погоджувати документи про надання земельних ділянок під будівництво та інші види землекористування, місця водозаборів і скидання стічних вод, розміщення промислових та інших об'єктів та затверджувати висновки.
Аналіз приписів Положення № 1109, зокрема п.17, дає підстави для висновку, що рішення та дії головних державних санітарних лікарів та посадових осіб державної санітарно-епідеміологічної служби можуть бути скасовані вищестоящим головним державним санітарним лікарем або судом. На користь викладеного свідчить і положення п.10 Положення №1109, відповідно до якого головні державні санітарні лікарі Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя, міст, районів та їх
заступники, головні державні санітарні лікарі на водному, залізничному, повітряному транспорті та їх заступники, а також головні державні санітарні лікарі об'єктів з особливим режимом роботи у межах відповідних адміністративних територій (об'єктів)
мають право скасовувати рішення нижчестоящих головних державних санітарних лікарів чи посадових осіб державної санітарно-епідеміологічної служби.
Отже, головні державні санітарні лікарі не наділені повноваженнями ані щодо скасування своїх рішень, ані щодо відміни дій прийнятих ними висновків.
Правовий статус Державної санітарно-епідеміологічної служби України визначений відповідним положенням, затвердженим Указом Президента України від 06.04.11 №400/2011, відповідно до якого Державна санітарно-епідеміологічна служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України - Міністра охорони здоров'я України. Держсанепідслужба України входить до системи органів виконавчої влади у галузі охорони здоров'я та утворюється для забезпечення реалізації державної політики у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення. Держсанепідслужба України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства охорони здоров'я України, іншими актами законодавства України, а також дорученнями Президента України та Міністра.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядуванні, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи положення ст. 21 Закону України «Про прокуратуру» головний лікар Новомосковської районної санітарно-епідеміологічної станції мав вчинити заходи щодо розгляду отриманого протесту прокурора, та прийняти рішення в межах наданих чинним законодавством повноважень. Належних та допустимих доказів в підтвердження здійснення відповідачем розгляду отриманого протесту прокурора та прийнятого в межах своїх повноважень рішення за результатами розгляду такого протесту відповідачем до суду не надано. Між тим, відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Крім того, відміняючи спірним наказом дію попередньо виданих висновки, відповідачем не враховано, що з урахуванням цих висновків Новомосковською районною державною адміністрацією на підставі розпорядження голови Новомосковської районної державної адміністрації від 03.06.09 №783-р-09 з позивачем укладений Договір оренди землі, який зареєстрований у Новомосковському районному відділі Дніпропетровської регіональної філії державного підприємства «Центр ДЗК» за №04-10-126-00028. Наведене вказує на те, що дія висновків станом на дату внесення протесту та винесення спірного наказу вже реалізована, а відтак не може бути відмінена. Не враховано відповідачем при прийняті спірного рішення і положень Земельного кодексу, за змістом яких підставою для складання договору оренди водного об'єкта є розпорядження райдержадміністрації або рішення органів місцевого самоврядування, а не висновки Головного державного санітарного лікаря.
За правилами ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З огляду на наведені положення, на підставі досліджених в судовому процесі доказів, оцінених відповідно до вимог ст.86 КАС України, суд визнає доведеним факт протиправності спірного наказу відповідача, прийнятого відповідачем необгрнутовано, без урахування всіх обставин, що мають значення для його прийняття, що вказує на порушення спірним наказом прав та інтересів позивача. Відтак позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
Згідно з ч.1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з державного бюджету України.
Керуючись ст.ст. 2, 8-12, 69, 71, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов задовольнити.
Скасувати наказ Новомосковської районної санітарно-епідеміологічної станції «Про відміну дії висновків»№24-ОД від 26.04.12.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма ВВ»(код ЄДРПОУ -326275320) витрати по оплаті судового збору в сумі 33 грн. (тридцять три гривні).
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку відповідно до ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова набирає законної сили згідно зі ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови виготовлений 02.08.12
Суддя А.О. Коренев