м.Вінниця
02 серпня 2012 р. Справа № 2а/0270/3349/12
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Комара Павла Анатолійовича,
Суддів: Вергелеса Андрія Валерійовича
Томчука Андрія Валерійовича
за участю:
секретаря судового засідання: Медяній Наталі Анатоліївні
представника позивача: Мар'євича К.М.
представників відповідача: Радомської Л.Б., Нєнова О.В.
представника третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Мар'євича К.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниці, за участю третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Будинкоуправління №1 квартирно-експлуатаційного відділу м.Вінниці
до: Державної фінансової інспекції у Вінницькій області
про: визнання протиправними та скасування рішень
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви Квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниці до Державної фінансової інспекції у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування рішень.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що п.11 листа-вимоги про усунення виявлених порушень Державної фінансової інспекції у Вінницькій області №02-08-20-14/3772 від 16.05.2012 р. та розпорядження про зупинення операцій з бюджетними коштами Державної фінансової інспекції у Вінницькій області №51 від 21.06.2012 р., прийняті відповідачем на підставі висновків, що викладені в Акті №08-07/11 від 27.04.2012 року, є протиправними та підлягають скасуванню.
24.07.2012 р. від представника відповідача надійшло письмове заперечення на позовну заяву, в якому останній вказав на необґрунтованість позовних вимог Квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниці, обґрунтовуючи власну позицію відповідність висновків Державної фінансової інспекції у Вінницькій області, викладених в Акті №08-07/11 від 27.04.2012 року, фактичним обставинам справи.
Ухвалою суду від 31.07.2012 р. до участі в справі залучено Будинкоуправління №1 квартирно-експлуатаційного відділу м.Вінниці в якості третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.
02.08.2012 р. від третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору надійшло пояснення щодо даної адміністративної справи, в якому вказано на необґрунтованість висновків ДФІ у Вінницькій області в частині відображення в обліку дебіторської заборгованості за Будинкоуправлінням №1 квартирно-експлуатаційного відділу м.Вінниці в сумі 48300 грн., а також проведення з Будинкоуправлінням №1 квартирно-експлуатаційного відділу м.Вінниці претензійно - позовної роботи, спрямованої на стягнення даної заборгованості.
В ході судового засідання представник позивача та третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору частково підтримав позовні вимоги, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, з урахуванням заяви про зміну підстав адміністративного позову від 31.07.2012 р. Крім того, зазначив, що вважає позовну вимогу щодо визнання протиправним та скасування розпорядження про зупинення операцій з бюджетними коштами Державної фінансової інспекції у Вінницькій області №51 від 21.06.2012 р. не актуальною, однак не має повноважень для відмови від даної вимоги.
Представники відповідача в ході судового засідання заперечили проти задоволення позовних вимог з підстав, що викладені в письмовому запереченні на позовну заяву.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення осіб, що беруть участь у справі, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
В результаті розслідування кримінальної справи за фактом привласнення грошових коштів посадовими особами БУ №1 КЕВ м.Вінниці шляхом зловживанням службовим становищем, за ознаками злочинів передбачених ст.ст.191 ч.3, 366 ч.1 КК України слідчим військової прокуратури Вінницького гарнізону було встановлено, що в період з 29 грудня 2009 року по 01 липня 2010 року посадовими особами БУ №1 КЕВ м.Вінниці зловживаючи своїм посадовим становищем та з корисливих мотивів привласнено грошові кошти на загальну суму 9 908,72грн. Крім того, в ході розслідування кримінальної справи слідчим встановлено, що за період з 01.01.2010р. по 26.06.2010р., посадові особи БУ №1 КЕВ м.Вінниці видали грошові кошти підзвітним особам для господарських потреб на загальну суму понад 80тис.грн. без подальшого звітування про їх використання.
З огляду на виявлені обставини, та з метою визначення достовірності звітності, обліку, повноти і відповідності чинному законодавству та встановленим нормативам бухгалтерського обліку БУ №1 КЕВ м.Вінниці і з урахуванням, що для цього необхідні були спеціальні знання, слідчий військової прокуратури Вінницького гарнізону, на підставі положень ст.ст.66,75,114,130 КПК України виніс постанову від 09.11.2010 року, згідно із якою призначив по кримінальній справі аудиторську експертизу, проведення якої доручив незалежному аудитору. При цьому згідно цієї постанови, замовником такого аудиту було визначено позивача в особі його начальника, у зв'язку із чим зобов'язано останнього укласти відповідний договір про проведення аудиту.
На виконання вказаної постанови слідчого позивач уклав договір №22/11 від 11.11.2010 р. з ФОП ОСОБА_1 про надання послуг з аудиту. У зв'язку із виконанням ФОП ОСОБА_1 взятих на себе зобов'язань за договором, що підтверджується наявним в матеріалах справи актом здачі-приймання робіт (надання послуг), позивачем на виконання своїх зобов'язань було перераховано 48 300 грн. на підставі платіжних доручень №189 від 06.04.2011 р. на суму 30000 грн. та №236 від 22.04.2012 р. на суму 18300 грн. Названа сума коштів була перерахована за рахунок асигнувань спеціального фонду кошторису.
Відповідно до плану контрольно - ревізійної роботи Державної фінансової інспекції України на перший квартал 2012 року та на підставі направлення на проведення ревізії від 27.02.2012 року №158, виданого начальником Державної фінансової інспекції у Вінницькій області Вахновською О.В., ревізійною групою під керівництвом заступника начальника відділу інспектування органів державної влади Державної фінансової інспекції у Вінницькій області Радомською Л.Б. проведено ревізію фінансово - господарської діяльності Квартирно -експлуатаційного відділу м.Вінниці за період з 01.06.2010р. по 01.02.2012р.
За результатами ревізії складено Акт №08-07/11 від 27.04.2012 року.
На підставі названого акту позивачу було направлено лист - вимогу №02-08-20-14/3772 від 16.05.2012р. про усунення виявлених порушень.
Серед іншого у листі - вимозі (пункт 11) вимагається відобразити в обліку дебіторську заборгованість за юридичною особою щодо якої здійснено безпідставні витрати, а також провести претензійно - позовну роботу з Будинкоуправлінням №1 квартирно-експлуатаційного відділу м.Вінниці щодо відшкодування коштів.
Крім того, начальником Державної фінансової інспекції у Вінницькій області прийнято розпорядження про зупинення операцій з бюджетними коштами №51 від 21.06.2012 р., у відповідності до якого зупинено операції з бюджетними коштами на рахунках позивача КЕВ №35219001000114 та №35227004000114 (КПКВ 2101020) на строк до 20.07.2012 року включно.
Визначаючись щодо змісту позовних вимог, колегія суддів Вінницького окружного адміністративного суду керувалась наступними нормами.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Процедура проведення інспектування в міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в період, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у період, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), а на підставі рішення суду - в інших суб'єктів господарювання, визначена Порядком проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією та її територіальними органами, що затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 р. №550.
Згідно із п.45 Порядку у міру виявлення ревізією порушень законодавства посадові особи контролюючого органу, не чекаючи закінчення ревізії, мають право усно рекомендувати керівникам об'єкта контролю невідкладно вжити заходів для їх усунення та запобігання у подальшому
Відповідно до п.46 Порядку, якщо вжитими в період ревізії заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень, контролюючим органом у строк не пізніше ніж 10 робочих днів після реєстрації акта ревізії, а у разі надходження заперечень (зауважень) до нього - не пізніше ніж 3 робочих дні після надіслання висновків на такі заперечення (зауваження) надсилається об'єкту контролю письмова вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування.
В ході ревізії було встановлено порушення позивачем ст.48 Бюджетного кодексу України та п.п. 22 ,23, 49 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2002 р. № 228, що полягало в проведенні в квітні 2011 року за рахунок асигнувань спеціального фонду кошторису за КПКВ 2101020, КЕКВ 1134 "Оплата послуг (крім комунальних)".
Допущення вказаного порушення слугувало підставою для виставлення оскаржуваної вимоги.
Позивач, обґрунтовуючи невідповідність вказаних висновків фактичним обставинам справи, надав довідку КЕВ м.Вінниці №2351 від 30.07.2012 р. у відповідності з якою було внесено зміни до річного розпису бюджету на 2011 рік на суму 48300 грн.
На підтвердження вказаних обставин позивач надав довідки про зміну річного розпису бюджету №1 від 15.03.2011 року та №5 від 22.04.2011 року, у відповідності з якими збільшено видатки на суму 28400 грн. та 20000 грн. відповідно.
Однак, суд не може розцінювати дані довідки як належні докази внесення змін до річного розпису бюджету на 2011 рік оскільки згідно із зазначеними довідками суму видатків збільшено на суму 48400 грн. в той час як необхідно було внести зміни на суму 48300 грн. Крім того, як зазначено вище оплата послуг здійснювалась частинами по 30000 грн. та 18300 грн., в той час як відповідно до довідок про зміну річного розпису бюджету №1 від 15.03.2011 року та №5 від 22.04.2011 року збільшено видатки на суму 28400 грн. та 20000 грн. відповідно.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідач дійшов вірного висновку щодо в наявності в діях позивача порушень ст.48 Бюджетного кодексу України та п.п. 22 ,23, 49 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2002 р. № 228, оскільки така сума не була передбачена позивачем у кошторисі.
Разом з тим, судом встановлено, що способом усунення вказаного порушення відповідач, в оскаржуваній вимозі, визначив проведення відображення в обліку дебіторської заборгованості за Будинкоуправлінням №1 квартирно-експлуатаційного відділу м.Вінниці в сумі 48300 грн., а також проведення з Будинкоуправлінням №1 квартирно-експлуатаційного відділу м.Вінниці претензійно-позовної роботи, спрямованої на стягнення даної заборгованості.
Колегія суддів Вінницького окружного адміністративного суду не погоджується із даними висновками контролюючого органу з огляду на наступне.
Постановою слідчого військової прокуратури Вінницького гарнізону про призначення експертизи від 09.11.2010 року призначено аудиторську експертизу Будинкоуправління №1 квартирно-експлуатаційного відділу м.Вінниці, а начальника КЕВ м.Вінниці визначено замовником експертизи та зобов'язано останнього укласти відповідний договір про проведення аудиту.
Судом встановлено, що оплата послуг експерта проведена за рахунок КЕВ м.Вінниці, а у кошторисі Будинкоуправління №1 квартирно-експлуатаційного відділу м.Вінниці не передбачено видатків на проведення аудиторської експертизи, що свідчить про відсутність у Будинкоуправління №1 квартирно-експлуатаційного відділу м.Вінниці обов'язку проводити оплату вказаної експертизи.
За таких обставин, вимога відповідача щодо необхідності відображення вказаних видатків в обліку дебіторської заборгованості за Будинкоуправлінням №1 квартирно-експлуатаційного відділу м.Вінниці та проведення претензійно-позовної роботи із вказаною особою для стягнення даної заборгованості не відповідає фактичним обставинам справи, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Щодо позовної вимоги про визнання протиправним та скасування розпорядження про зупинення операцій з бюджетними коштами Державної фінансової інспекції у Вінницькій області №51 від 21.06.2012 р. суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Як вбачається із оскаржуваного розпорядження зупинення операцій з бюджетними коштами на рахунках позивача КЕВ №35219001000114 та №35227004000114 (КПКВ 2101020) встановлювалось на строк до 20.07.2012 року включно, тобто на момент розгляду даної справи вказане розпорядження припинило свою дію, а тому дана позовна вимога є не актуальною і не підлягаю задоволенню.
Крім того, представник позивача в судовому засіданні не заперечив проти відмови в задоволенні адміністративного позову в цій частині та пояснив, що не має достатніх повноважень для відмови від даної позовної вимоги.
Згідно із пунктом 1 частини другої статті 162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання не чинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.
Відповідно до частини першої статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.
Також, суд відмічає, що відповідно до частини другої статті 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.
З обставин адміністративної справи вбачається, що відповідачем частково доведено правомірність оскаржуваних рішень, відтак, адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.
Понесені позивачем витрати зі сплати судового збору відповідно до статті 94 КАС України у зв'язку із частковим задоволенням позову підлягають частковому відшкодуванню із Державного бюджету України відповідно до задоволених вимог.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255,257 КАС України, суд -
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати п.11 листа-вимоги про усунення виявлених порушень Державної фінансової інспекції у Вінницькій області №02-08-20-14/3772 від 16.05.2012 р.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниці судовий збір в розмірі 16,10 грн. шляхом його безспірного списання органом Державної казначейської служби України із рахунку Державної фінансової інспекції у Вінницькій області.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Головуючий суддя Комар Павло Анатолійович
Судді Вергелес Андрій Валерійович
Томчук Андрій Валерійович