03.08.2012
№2-0/0514/133/2012
03 серпня 2012 року м.Добропілля
Добропільський міськрайонний суд Донецької області
в складі: головуючого одноособово судді Лаврушин О.М.
при секретарі Верній М.Г.
заявника ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Добропілля справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту належності правовстановлюючого документа, заінтересована особа Управління Пенсійного фонду України в м. Добропілля та Добропільському районі Донецької області,
16 липня 2012 року ОСОБА_1 звернулась до Добропільського міськрайонного суду з заявою про встановлення факту належності правовставнолюючого документа, заінтересована особа Управління Пенсійного фонду України в м. Добропілля та Добропільському районі Донецької області, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_2, з яким вона знаходилась у зареєстрованому шлюбі з 06 січня 1959 року.
Вони з чоловіком мешкали весь час разом, а з 1973 року мешкали за адресою в АДРЕСА_1.
Після його смерті заявниця звернулась до Управління Пенсійного фонду України в м. Добропілля та Добропільському районі Донецької області з причини переходу на пенсію чоловіка, бо в нього пенсія значна більша, ніж її, і згідно чинного законодавства заявниця має право перейти на пенсію чоловіка. В усній формі їй було відмовлено, з причини, що у чоловіка ОСОБА_2 у документах, які знаходяться у Пенсійному фонді в м. Добропілля і на підставі яких він отримував тривалий час пенсію помилки в прізвищах, а саме: трудова книжка на ім'я ОСОБА_2 (на російській мові) видана 29 вересня 1952 року; диплом на ім'я ОСОБА_2 (на російській мові) виданого 28 червня 1952 року.
Всі інші правовстановлюючі документи, а саме: паспорт, свідоцтво про народження чоловіка на ім'я ОСОБА_2. Також в свідоцтві про шлюб, військовий квиток його прізвище -ОСОБА_2.
Що дійсно прізвище чоловіка заявниці ОСОБА_2 підтверджується документами його батьків, листом прокуратури Краснодарського краю та свідоцтвом про смерть його матері ОСОБА_5.
В судовому засіданні заявниця ОСОБА_1 підтримала вимоги, просить встановити факт, що трудова книжка на ім'я ОСОБА_2 (на російській мові) видана 29 вересня 1952 року та диплом на ім'я ОСОБА_2 (на російській мові) виданого 28 червня 1952 року, належать її чоловіку ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1.
Представник заінтересованої особи -представник Управління Пенсійного Фонду в м. Добропілля та Добропільському районі в судове засідання не з'явився, надав заяву про слухання справи в його відсутність, проти задоволення вимог заявниці не заперечує.
Вислухавши думку заявника, суд вважає, що можливо заслухати справу в відсутність представника заінтересованої особи, після набрання рішенням законної сили копію направити УПФУ в м. Добропілля та Добропільському районі.
Вислухавши пояснення заявника, вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
У судовому засіданні встановлено, що заявниця ОСОБА_1 знаходилась у зареєстрованому шлюбі з 6 січня 1959 року з ОСОБА_2, місце реєстрації Буламашська сільська рада Єгоринського району Свердловської області (свідоцтво про шлюб НОМЕР_1).
ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про смерть НОМЕР_2, яке видано Виконкомом Білозерської міської ради міста Добропілля Донецької області 2106.2012 року).
Як вбачається з пояснень заявниці ОСОБА_1, після смерті чоловіка ОСОБА_2 вона звернулась до Управління Пенсійного фонду України в м. Добропілля та Добропільському районі Донецької області з причини переходу на пенсію чоловіка, бо в нього пенсія значна більша, ніж її, і згідно чинного законодавства заявниця має право перейти на пенсію чоловіка. В усній формі їй було відмовлено, з причини, що у чоловіка ОСОБА_2 у документах, які знаходяться у Пенсійному фонді в м. Добропілля і на підставі яких він отримував тривалий час пенсію помилки в прізвищах, а саме: трудова книжка на ім'я ОСОБА_2 (на російській мові) видана 29 вересня 1952 року; диплом на ім'я ОСОБА_2 (на російській мові) виданого 28 червня 1952 року.
Вивчивши вказані документи, додані до матеріалів цивільної справи, дійсно вбачається, що прізвище в трудовій книжці та дипломі вказане, як «ОСОБА_2».
В інших правовстановлюючих документах, а саме: копії паспорту померлого ОСОБА_2 (серія НОМЕР_3 виданий Добропільським МРУ УМВС України в Донецькій області 24 березня 1998 року), його свідоцтво про народження (серія НОМЕР_4 виданого м. Сальськ Сільський райЗАГС), свідоцтві про шлюб (серіяНОМЕР_1), військовому квитку (серія НОМЕР_6) прізвище померлого -ОСОБА_2.
Також до матеріалів цивільної справи додані інші документи, які підтверджують факт, що прізвище померлого «ОСОБА_2»- документи його батьків, а саме: листом прокуратури Краснодарського краю від 16.09.1999 року № 13-306-99, та свідоцтвом про смерть його матері ОСОБА_5 (свідоцтво про смерть НОМЕР_5 від 15 квітня 1985 року, видане Черноармійським відділом ЗАГС м. Львова).
Згідно Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 року (зі змінами від 1998 року) п. 12 вказано: при розгляді справи про встановлення відповідно до п. 6 ст. 273 ЦПК факту належності правовстановлюючих документів, які не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними в свідоцтві про народження, або в паспорті, у тому числі факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали, суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення.
Докладно вивчивши матеріали цивільної справи, та той факт, що заявниця ОСОБА_1 не має можливості виправити документи в тих організаціях, де були видані документи, в зв'язку зі смертю ОСОБА_2 суд вважає, що в судовому засіданні доведені факти належності правовстнолюючих документів, а саме, що трудова книжка на ім'я ОСОБА_2 (на російській мові) видана 29 вересня 1952 року та диплом на ім'я ОСОБА_2 (на російській мові) виданого 28 червня 1952 року, належать ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1.
Також, відповідно до ст. 256 п.6 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
З обліком викладеного, суд вважає, що сукупність досліджених у судовому засіданні доказів дає суду підставу зробити висновок про те, що вимоги ОСОБА_1 про встановлення факту належності правовстановлюючого документа, обґрунтовані і підлягають задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 209, 212-215 ЦПК України, на підставі ст. 256 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту належності правовстановлюючого документа, заінтересована особа Управління Пенсійного фонду України в м. Добропілля та Добропільському районі Донецької області, задовольнити.
Встановити факт, що трудова книжка на ім'я ОСОБА_2 (на російській мові), видана 29 вересня 1952 року, та диплом (серія НОМЕР_7 Ростовського н/д гірничого технікуму Міністерства вугільної промисловості СРСР) на ім'я ОСОБА_2 (на російській мові), виданого 28 червня 1952 року, належать ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Білозерське м.Добропілля Донецької області.
Рішення суду може бути оскаржене в Апеляційний суд Донецької області через Добропільський міськрайонний суд Донецької області протягом 10 днів з дня проголошення рішення.
Надруковано в нарадчій кімнаті в одному екземплярі.
Головуючий суддя О.М.Лаврушин
03.08.2012