Справа № 412/5049/2012
пр. № 2/412/3280/12
24 липня 2012 року Жовтневий районний суд
м. Дніпропетровська
У складі:
Головуючого -судді Галічого В.М.
При секретарі -Баштаненко І.О.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»про захист прав споживача, -
У квітні 2012 року позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом, в якому в обґрунтування своїх вимог вказав, що 01.04.2008 року між ним та відповідачем було укладено кредитний договір, за яким останній надав позивачу кредит у сумі 20 000 доларів США з метою придбання автомобіля Skoda Oktavia A5, 2006 року випуску, державний номер НОМЕР_1. Вказаний автомобіль було передано відповідачу в заставу. Втім, 22.04.2011 року представниками відповідача вказаний автомобіль разом із технічним паспортом у сина позивача було вилучено, у зв'язку з чим позивач просив суд витребувати автомобіль з незаконного володіння ПАТ КБ «ПриватБанк»та передати у користування ОСОБА_1, витребувати технічний паспорт та комплект ключів на автомобіль і передати їх ОСОБА_1, а також відшкодувати моральну шкоду у розмірі 10 000, 00 грн.
У судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримала у повному обсязі, на їх задоволенні наполягала з підстав, зазначених у позові.
Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала, надала письмові заперечення на позов (а.с. 39, 40), в яких вказала, що при укладанні договору банк не порушив права позивача, автомобіль було вилучено, внаслідок виникнення заборгованості за кредитом, просила у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Статтями 3, 21, 43, 55 Конституції України передбачено, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Права людини є невідчужуваними та непорушними. Права і свободи людини захищаються судом.
Згідно частин 1-3 ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Судом встановлено, що 01.04.2008 року між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «ПриватБанк»був укладений кредитний договір № 2008-ПМ-24, згідно якого відповідач надав позивачу кредит у сумі 20 000 доларів США на придбання автомобіля Skoda Oktavia A5, 2006 року випуску, державний номер НОМЕР_1 (а.с. 5-9), який за договором застави № 2008-ПМ-24 від 01.04.2008 року було передано у заставу відповідачу (а.с. 10-12).
Згідно акту приймання-передачі від 22.04.2011 року син позивача передав банку вищевказаний автомобіль з метою його реалізації по ринковій ціні та направлення отриманих від цього грошей на погашення кредитної заборгованості (а.с. 13).
Заочним рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 09.09.2011 року на вказаний автомобіль було звернуто стягнення шляхом його продажу з укладанням від імені ОСОБА_1 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем (а.с. 31, 32).
Зокрема судом було встановлено, що відповідач ОСОБА_1 умови кредитного договору не виконував належним чином, у зв'язку з чим станом на 27.07.2011 року виникла заборгованість у сумі 222 435, 77 грн.
Згідно ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
На даний час вказане рішення не скасовано та є чинним.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Предметом кредитного договору є грошові кошти в національній або іноземній валюті. Згідно статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору і вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до частини 1 статті 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Частиною 1 ст. 589 ЦК України передбачено, що у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.
Частина 2 ст. 589 ЦК України передбачає, що за рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.
За викладених обставин суд не вбачає підстав для задоволення позову, при цьому приймаючи до уваги пояснення представника відповідача стосовно того, що спірний автомобіль на даний час на підставі рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 09.09.2011 року реалізовано третій особі (яка є добросовісним набувачем), а отримані від реалізації кошти направлені на часткове погашення боргу позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 525, 526, 527, 589 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 88, 169, 212, 213, 215 ЦПК України, суд -
У задоволенні позову ОСОБА_1 -відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає чинності після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: В.М. Галічий