16 січня 2012 року м. Сімферополь
Суддя Київського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим Білоусов М.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополя про визнання дій противоправними, зобов'язання провести перерахунок пенсії відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з урахуванням частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», стягнення недоотриманої надбавки та призводити виплату як дитині війни довічно, -
встановив:
Позивач у грудні 2011 року звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати дії противоправними, зобов'язати відповідача провести перерахунок пенсії, відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з урахуванням ч.1 ст. 28 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», стягнути недоотриману надбавку за період з 01 липня 2011 року по 31 грудня 2011 року, відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та призводити виплату як дитині війни довічно. Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач є дитиною війни у розумінні Закону України «Про соціальний захист дітей війни» і має право на пільги, передбачені цим Законом. Зокрема, посилаючись на статтю 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», позивач зазначив, що має право на отримання щомісячної доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Позивач до судового засідання не з'явився, про час та місце судового розгляду був сповіщений належним чином. В матеріалах позовної заяви мається клопотання про розгляд справи за його відсутністю.
Представник відповідача - Управління Пенсійного Фонду України у Київському районі м. Сімферополя у судове засідання не з'явився, про час та місце був сповіщений належним чином, про що у справі маються докази.
Згідно з ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, відповідно до ч.6 ст. 128 КАС України у письмовому провадженні.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню.
Як вбачається з копії паспорту позивача, ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року та відноситься до категорії дітей війни, як це визначено у ст.1 Закону України № 2195-ІV від 18 листопада 2004 року «Про соціальний захист дітей війни».
Згідно статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.
Виходячи із того, що позивач є дитиною війни в розумінні Закону України "Про соціальний захист дітей війни", на нього повністю розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії, передбачені Законом України "Про соціальний захист дітей війни", в тому числі й право на підвищення пенсії на 30 % мінімальної пенсії за віком, як передбачено ст.6 Закону.
Проте, Законом України № 3491 від 14.06.2011 року "Про внесення змін до Закону України "Про державний бюджет України на 2011 рік" внесено зміни до п. 4 Прикінцевих положень Закону України "Про державний бюджет України на 2011 рік" і визначено, що у 2011 році норми і положення статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.
Постановою Кабінету Міністрів України № 745 від 06 липня 2011року, що набула чинності 23.07.2011р., «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету» у пункті шостому встановлено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у розмірі 49,8 гривні.
У зв'язку з чим суд встановив факт порушення прав позивача на отримання допомоги по ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» саме за період з 01 липня 2011 року по 23.07.2011р.
Однак, при вирішенні питання про період, за який підлягає нарахуванню та виплаті щомісячне підвищення до пенсії, суд виходить з наступного. Спірне підвищення до пенсії є «щомісячною» соціальною виплатою, право на яку у позивача триває з першого до останнього дня календарного місяця, у зв'язку з чим період має бути зазначений за цілий календарний місяць.
Таким чином, суд вважає за необхідне встановити період підвищення до пенсії, який підлягає донарахуванню позивачу з 01 липня 2011 року по 31 липня 2011 року.
Розглядаючи позовні вимоги позивача в частині зобов'язання відповідача провести перерахунок недоотриманої щомісячної державної соціальної допомоги до пенсії як дитині війни відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», суд з урахуванням ч.2 ст.11 КАСУ, вважає її обґрунтованою та такою що підлягає задоволенню шляхом покладення обов'язку на відповідача здійснити нарахування та виплату щомісячного підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з урахуванням ч.1 ст. 28 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в межах встановленого періоду.
Вихідним критерієм обчислення підвищення пенсії дітям війни виступає мінімальний розмір пенсії за віком, який відповідно до частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" розраховується, виходячи з прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, тобто у 2011 році - ст. 21 Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік"
Положення частини третьої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" стосовно застосування розміру мінімального розміру пенсії за віком, встановленого частиною першої цієї статті, тільки стосовно визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, не є перешкодою для застосування даної величини мінімального розміру пенсії за віком до обрахування інших пенсій чи доплат, пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.
Згідно зі ст. 21 Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» прожитковий мінімум для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення на одну особу, які втратили працездатність в розрахунку на місяць встановлено у розмірі з 1 січня - 750 гривень, з 1 квітня - 764 гривні, з 1 жовтня - 784 гривні, з 1 грудня - 800 гривень.
Пенсійний фонд України діє у відповідності до Положення „Про Пенсійний фонд України" і здійснює свої повноваження на підставі пункту 15 зазначеного положення через створені в установленому порядку його територіальні управління. Відповідно до Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" рішення про призначення та перерахунок пенсій приймається районним управлінням Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.
З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополя щодо ненарахування та невиплати щомісячного підвищення до пенсії, яке передбачено ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», відповідно до частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за липень 2011р противоправними.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог позивача, суд також виходить з того, що вимоги позивача щодо стягнення щомісячної державної соціальної допомоги у певній грошовій сумі не підлягають задоволенню, оскільки такі виплати не були йому нараховані, а суд не може перебрати на себе функцію здійснення перерахунку та нарахування пенсії замість органу якому надані такі повноваження (територіальне управління ПФУ), тому порушені права позивача у сфері публічно-правових відносин, підлягають захисту та відновленню шляхом покладення зазначеного вище обов'язку на Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополя
Вимога, що стосуються зобов'язання відповідача проводити виплату довічно не підлягають задоволенню, оскільки суд розглядає вимоги про порушене право, та на даний час не вбачає порушення прав позивача у майбутньому, у разі порушення відповідачем прав позивача, то позивач може звернутись до суду з відповідним позовом у майбутньому.
Суд вирішує питання про судові витрати відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України.
З урахуванням вищенаведеного, на підставі Закону України «Про соціальний захист дітей війни», Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», та керуючись ст.ст.11, 94, 104, 160-163, 167, 256 КАС України, суд
постановив:
Позовні вимоги ОСОБА_2 - задовольнити частково.
Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополя щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_2 щомісячного підвищення до пенсії, яке передбачено ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за липень 2011р - противоправними.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополя АР Крим здійснити нарахування та виплату ОСОБА_2 недоплаченого щомісячного підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з урахуванням ч.1 ст. 28 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за липень 2011р.
Постанова підлягає негайному виконанню у межах суми виплати за один місяць.
У задоволені решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_2 з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 14 (чотирнадцять) гривень 11 копійок.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя М.М. Білоусов