Справа № 1116/2024/12 р.
02.08.2012 року Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області в складі:
головуючого-судді Осадчук Володимир Павлович
при секретарі Роковіцан Н.В.
з участю прокурора Угленко О.Ю.
адвоката Ведющенко В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Новоукраїнка справу про обвинувачення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженецю с. Іванці Ново українського району Кіровоградської області, проживає АДРЕСА_1, громадянина України, українець, освіта середня, не працюючий, раніше не судимий, у вчиненні злочину передбаченого ст.122 ч.1 КК України,-
Підсудний ОСОБА_2 1 квітня 2012 року близько 3 години ночі на вул. Дзержинського в с.Рівне Новоукраїнського району, на грунті особистих неприязних стосунків, умисно наніс потерпілому ОСОБА_3 умисні середньої тяжкості тілесні ушкодження.
Злочин було вчинено при слідуючих обставинах:
1 квітня 2012 року близько 3 години ночі підсудний ОСОБА_2 на вул.Дзержинського в с.Рівне Новоукраїнського району, на грунті осибистих неприязних відносин, в ході бійки наніс потерпілому ОСОБА_3 удар дерев»яною палицею по лівому плечі, від чого останній впав на землю, під час чого підсудний продовжував наносити удари ногами в різні частини тіла, а коли ОСОБА_3 піднявся наніс удар ліктем правої руки в область лівої частини щелепи, від чого ОСОБА_3 були спричинені ушкодження у вигляді подвійного перелому тіла нижньої щелепи зліва, які згідно висновку судово-медичної експертизи №113 від 18.06.2012 року відносяться до категорії середньої тяжкості, які потягли за собою розлад здоров»я більше 21 дня.
В судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 винним себе за ч.1ст.122 КК України визнав повністю і пояснив, що 1 квітня 2012 року, близько 3 години ночі його розбудив брат і повідомив, що телефонувала їхня сестра в зв»язку з тим, що її чоловік ОСОБА_3 має намір побити її. Разом з братом він пішов до сестри щоб заспокоїти ОСОБА_3, але останній вигнав їх з будинку. Через деякий час з будинку вийшов ОСОБА_3 та пішов по вулиці. Вони також пішли за ним, при цьому він виламав дерев»яну палицю з огорожі, і коли ОСОБА_3 зупинився стали розмовляти з ним. ОСОБА_3 став ображати його і тому він наніс йому удар палицею по лівому плечі, від чого він упав на землю, а потім став наносити удари ногами в різні частини тіла, а коли ОСОБА_3 піднявся з землі то наніс йому удар ліктем правої руки в область лівої частини щелепи. Від удару ОСОБА_3 присів а потім піднявся і продовжував виловлюватись в його адресу брутальною лайкою, тому він ще раз наніс йому удар ліктем в область лівої частини щелепи.
Повністю підтримує свої свідчення які давав на досудовому слідстві та не заперечує проти обмеження дослідження доказів по справі.
Враховуючи думку учасників судового розгляду суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, застосувавши ч.3 ст.299 КПК України.
Суд вважає що дії підсудного вірно кваліфіковані за ч.1ст.122 КК України оскільки він наніс умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, яке не є небезпечним для життя, але таке що спричинило тривалий розлад здоров»я.
Обираючи міру покарання підсудному суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, особу підсудного та обставини справи.
Обставиною що пом'якшує покарання підсудного суд визнає його щире каяття у вчиненому, злочин вчинив будучи неповнолітнім, його особу -раніше не судимий, за місцем проживання характеризується позитивно, що підтверджується характеристикою (а.с. 90), обставин, що обтяжують покарання суд не вбачає, тому враховуючи обставини справи, особу підсудного, який вчинив злочин середньої тяжкості, суд приходить до висновку про можливість виправлення та перевиховання підсудного без ізоляції від суспільства, застосувавши ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд -
ОСОБА_2 визнати винним за ч. 1 ст. 122 КК України та призначити йому покарання у вигляді 1 (один) рік позбавлення волі.
На підставі ст.. 75 КК України ОСОБА_2 звільнити від призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк терміном 1(один) рік.
У відповідності до ст. 76 КК України зобов'язати засудженого періодично з»являтися на реєстрацію в органи кримінально-виконавчої інспекції та повідомляти про зміну місця свого проживання.
Міру запобіжного заходу підписку про невиїзд засудженому залишити без змін до вступу вироку в законну силу.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Кіровоградської області, через Новоукраїнський районний суд, протягом 15-ти діб з моменту проголошення.
Головуючий: В. П. Осадчук