"31" липня 2012 р. м. Київ К-26184/10
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів:
Чалого С. Я.
Бим М.Є.
Гончар Л.Я.
розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду касаційну скаргу Кіровоградського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 11 вересня 2006 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2009 року у справі за позовом дочірнього підприємства «Кіровоградтепло»товариства з обмеженою відповідальністю "Центр науково-технічних Інновацій Української нафтогазової академії" до Кіровоградського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про скасування рішення адміністративної колегії, -
Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 11 вересня 2006 року залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2009 року позов дочірнього підприємства товариства з обмеженою відповідальністю "Центр науково-технічних Інновацій Української нафтогазової академії" задоволено. Скасовано рішення адміністративної колегії Кіровоградського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції ДП «Кіровоградтепло»ТОВ "Центр науково-технічних Інновацій Української нафтогазової академії" та накладення штрафу» від 28 березня 2006 року.
Не погоджуючись з судовими рішеннями суду першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу в якій посилається на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення судів скасувати, провадження у справі закрити.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судами, Розпорядженням голови територіального відділення АКУ від 03.06.05 року, ДП "Кіровоградтепло" визнано таким, що займає монопольне становище на товарному ринку "централізоване постачання теплової енергії" в територіальних межах міста Кіровограда з часткою 100 відсотків.
ДП "Кіровоградтепло" здійснює діяльність з виробництва та централізованого постачання теплової енергії споживачам у межах існуючих мереж міста Кіровограда і згідно ст. ст. 1, 5 Закону України "Про природні монополії" є суб'єктом природної монополії у сфері централізованого постачання теплової енергії, і тарифи на послуги теплопостачання такого суб'єкта господарювання затверджуються виконавчим комітетом Кіровоградської міської ради та є фіксованими.
Рішенням адміністративної колегії територіального відділення АКУ від 28.03.06 № 7 у справі № 16-01/09-5 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції ДП "Кіровоградтепло" ТОВ "ЦНТІ УНГА" про накладення штрафу", порушеної розпорядженням колегії територіального відділення АКУ № 38 від 29.09.05 за ознаками порушення законодавства про захист економічної конкуренції, яке передбачене ч. 2 ст. 50, ч. 1 ст. 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції", за заявами громадян - мешканців міста Кіровограда, через значне підвищення вартості послуг ДП "Кіровоградтепло" по видачі технічних умов та складанню актів, пов'язаних з відключенням споживачів від мереж централізованого теплопостачання, з причин надання неякісного опалення та відсутність гарячого водопостачання, постановлено визнати ДП "Кіровоградтепло" суб'єктом природної монополії на ринку централізованого постачання теплової енергії, що займає монопольне становище на цьому ринку у територіальних межах м. Кіровограда (в межах території, на якій розташовані діючі мережі) з часткою 100 відсотків; ДП "Кіровоградтепло" своїми діями створює перешкоди у встановленні систем індивідуального опалення при відмові споживачів від послуги централізованого опалення і гарячого водопостачання через нав'язування платних "послуг" з "видачі технічних умов на відключення квартир багатоповерхових будинків від централізованої системи теплопостачання", а також "виклику представника підприємства та складання акту відключення квартир", встановлення необґрунтованої і різної вартості за одні і ті ж самі платні послуги для різних груп споживачів, відмову у розірванні договору на централізоване теплопостачання, нарахування плати окремим споживачам за послуги централізованого теплопостачання, яку споживачі не отримували, чим вчинило порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене п. 2 ст. 50, ч. 1 ст. 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції у вигляді зловживання монопольним становищем на ринку централізованого постачання теплової енергії шляхом вчинення дій, що призвели до ущемлення інтересів споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку; за вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зазначеного у п. 2 цього рішення, відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції" накласти на ДП "Кіровоградтепло" штраф у розмірі 16 999 грн.; визнати, що внаслідок вчинення ДП "Кіровоградтепло" порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зазначеного у п. 2 цього рішення, споживачам було заподіяно шкоду у сумі понад 178 тис. грн.; зобов'язано ДП "Кіровоградтепло" припинити порушення та усунути його наслідки, про що повідомити територіальне відділення АКУ у двомісячний строк.
Суди попередніх інстанцій, задовольняючи позовні вимоги, вказали зокрема, що суб'єкти природних монополій не можуть бути суб'єктами порушення законодавства про захист економічної конкуренції, а отже, на суб'єкта господарювання (юридичну особу) будь-якої фори власності (монопольне утворення), який виробляє (реалізує) товари на ринку, що перебуває у стані природної монополії, не поширюються норми Закону України "Про захист економічної конкуренції", крім випадків, прямо передбачених законом. Крім цього, факти зловживання позивачем монопольним (домінуючим) становищем на ринку природної монополії "централізоване постачання теплової енергії" у рішенні від 28.03.06 не викладені, тому підстави для застосування штрафу відсутні.
Колегія судді погоджується з такими висновками суду першої та апеляційної інстанції з огляду на їх правомірність та обґрунтованість та враховуючи наступне.
Згідно ст. 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції" зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку є дії чи бездіяльність суб'єкта господарювання, який займає монопольне (домінуюче) становище на ринку, що призвели або можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, або ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання чи споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.
Зловживання монопольним (домінуючим) становищем (ст. 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції") є дії чи бездіяльність суб'єкта господарювання, який займає монопольне (домінуюче) становище на ринку, що призвели або можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції або ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання чи споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.
На ринку "централізоване постачання теплової енергії" діють, відповідно до визначень у ст. 1 Закону України "Про природні монополії", споживач - фізична або юридична особа, яка придбаває товар, що виробляється (реалізується) суб'єктами природних монополій та суб'єкт природної монополії - суб'єкт господарювання (юридична особа) будь-якої форми власності (монопольне утворення), який виробляє (реалізує) товари на ринку, що перебуває у стані природної монополії.
Статтею 1 Закону України "Про теплопостачання" встановлено, що ринок теплової енергії - сфера обороту теплової енергії як товару, на який є попит і пропозиція; теплопостачання теплової енергії - сфера діяльності з виробництва, транспортування, постачання теплової енергії споживачам; система централізованого теплопостачання - сукупність джерел теплової енергії потужністю понад 20 Гкал/год, магістральних та місцевих (розподільчих) теплових мереж; суб'єкти господарських відносин у сфері теплопостачання фізичні та юридичні особи незалежно від організаційно-правових форм та форми власності, які здійснюють виробництво, транспортування, постачання теплової енергії, теплосервісні організації, споживачі, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування; теплопостачання організація - суб'єкт господарської діяльності з постачання споживачам теплової енергії; споживач теплової енергії - фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору.
Судами вказано, що на ринку "централізоване постачання теплової енергії" ДП "Кіровоградтепло" діє як постачальник - продавець споживачам теплової енергії, а споживачі теплової енергії, що поставляється централізовано - як покупці такої теплової енергії за укладеними договорами.
Порядок укладання та розірвання цивільних договорів регламентований нормами глави 53 Цивільного кодексу України, а господарських договорів - майнового-господарських зобов'язань, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і не господарюючими суб'єктами - юридичними особами, крім того, ст. ст. 181-188 Господарського кодексу України.
Норми Цивільного та Господарського кодексів України застосовуються і до договорів, які укладалися у періоді, про який йдеться у рішення територіального відділення АКУ від 28.03.06, при централізованому постачанні теплової енергії населенню - фізичним особам також з урахування "Правил надання населенню послуг з водо-, теплопостачання та водовідведення", затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.1997 № 1497, а після втрати чинності такої постанови - "Правил надання послуг централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення", затверджених постановою Кабінету міністрів України від 21.07.05 № 630.
Згідно п. 8 Правил, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1497 від 30.12.1997 р., послуги надаються споживачеві (наймачу (власнику) квартири (приватного будинку) згідно з договором надання населенню послуг , який розробляється виконавцем (житлово-експлуатаційні та водо-, теплопостачальні, каналізаційні або інші підприємства і організації, які безпосередньо надають споживачеві комунальні послуги) згідно з типовим договором (додаток № 1 до Правил) і укладається за його ініціативою.
Відповідно до п. 8 Правил, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.05 № 630, послуги надаються споживачеві згідно з договором, що оформляється на основі типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.
Діючи на товарному ринку "централізоване постачання теплової енергії", суб'єкт природної монополії - ДП "Кіровоградтепло" надає послуги з централізованого теплопостачання споживачам на підставі укладених договорів, у яких обумовлюються права і обов'язки сторін.
До часу розірвання договорів у встановленому законодавством порядку (добровільно або із зверненням до суду) права і обов'язки сторін не припиняються. Зокрема не припиняється обов'язок споживача оплачувати послуги з централізованого постачання теплової енергії за укладеним та не розірваним договором.
Частиною шостою ст. 19 Закону України "Про теплопостачання»встановлено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Як вірно встановлено судами, у спірному рішенні відповідача не було вказано, яким конкретно споживачам ДП "Кіровоградтепло" відмовило у розірвані договору на централізоване теплопостачання (найменування споживачів, номер і дату договору, документів, що підтверджують звернення споживача послуг централізованого теплопостачання про розірвання договору), яким конкретно споживачам, з якими договір на централізоване теплопостачання у встановленому законом порядку був розірваний, ДП "Кіровоградтепло" нараховувало плату за послуги централізованого водопостачання, суми нарахованої після розірвання із споживачем (споживачами) договору на централізоване теплопостачання.
Колегія суддів погоджує також висновок судів про те, що споживачі зверталися до ДП "Кіровоградтепло" не про розірвання договору (при наявності його укладання), а про видачу технічних умов та складанню актів, пов'язаних з відключенням споживачів від мереж централізованого водопостачання.
Відповідно до п.п. 24-28 "Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення", затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.05 № 630, споживач може відмовитися від отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води; відключення споживача від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства, самовільне відключення забороняється; відключення здійснюється за умови забезпечення безперебійної роботи інженерного обладнання будинку та вжиття заходів щодо дотримання в суміжних приміщеннях вимог будівельних норм і правил з питань проектування житлових будинків, опалення, вентиляції, кондиціонування, будівельної теплотехніки, державних будівельних норм з питань складу, порядку розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва, а також норм проектування, а також норм проектування реконструкції та капітального ремонту в частині опалення; витрати, пов'язані з відключенням від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води, відшкодовуються споживачам відповідно до калькуляції, складеної виконавцем; споживачі, які встановили у квартирі багатоквартирного будинку індивідуальні (автономні) системи опалення, оплачують послуги з централізованого опалення місць загального користування будинку відповідно до методики, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.
До набрання чинності "Порядку відключення окремих приміщень житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання", затвердженого наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22.11.05 № 4, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09.12.05 за № 1478/11758, порядок, який би регламентував дії щодо відключення від центрального опалення та гарячого водопостачання осіб, які мають бажання припинити як споживачі відносини із суб'єктом господарської діяльності, що такі послуги надає, та встановити систему автономного теплопостачання, визначення якої як сукупність джерел теплової енергії потужністю до 1 Гкал/год, місцевих (розподільчих) теплових мереж, міститься у ст. 1 Закону України "Про теплопостачання", був відсутнім.
Фактично Порядок для реалізації права споживачів на відмову від отримання послуг центрального опалення і гарячого водопостачання, передбаченого у п. п. 2426 названих Правил, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.05 № 630, визначає процедуру відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води житлового будинку (секції, під'їзду) або його окремих приміщень встановлення систем автономного теплопостачання будинку або його частини (секції, під'їзду) індивідуального (по квартирного) опалення.
Видача ДП "Кіровоградтепло" технічних умов на підставі рішень виконавчого комітету Кіровоградської міської ради, прийнятих до визначення Порядком процедуру відключення від централізованих мереж тепловодопостачання, та складання актів, пов'язаних із таким відключенням за кошти не є його діяльністю на товарному ринку надання послуг з централізованого теплопостачання.
Правомірність видачі технічних умов, складання актів при відключенні споживача від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води, одержання за це коштів у сумах різних для різних груп споживачів не можуть бути оцінкою дій чи бездіяльності при встановленні фактів зловживання монопольним (домінуючим) становищем суб'єктом природної монополії на ринку "централізоване постачання теплової енергії", що призвели до ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання чи споживачів, які були б неможливими за умови існування значної конкуренції на ринку.
Ущемлення інтересів споживачів, яким на товарному ринку "централізоване постачання теплової енергії" суб'єктом природної монополії надаються (мають надаватися) послуги з теплопостачання, можливе тільки на цьому ринку. Послуги з відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води на товарному ринку "централізоване постачання теплової енергії" не надаються.
Правильним є висновок суду першої та апеляційної інстанцій щодо того, що саме по собі відключення споживача від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води не є відмовою від надання послуг на такому ринку до розірвання договору, укладеного щодо надання таких послуг
До набрання чинності Порядком, названим вище, розірвання договору споживача - фізичної особи з теплопостачальною організацією мало проводитися за нормами Цивільного кодексу України, після набрання чинності цим порядком - з урахуванням п. 2.7 Порядку, згідно із яким після затвердження акту про відключення квартири (нежитлового приміщення, секції, під'їзду, будинку) на черговому засіданні комісії, про яку йдеться у п. 1.2 Порядку, переглядаються умови договору про надання послуг з централізованого теплопостачання.
Поряд з цим, колегія суддів погоджує висновок суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для закриття провадження у справі, оскільки вказаний спір між сторонами є публічно-правовим, тому має вирішуватись в порядку адміністративного судочинства.
Виходячи з вищенаведеного, колегія суддів вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли вірних висновків щодо задоволення позовних вимог, а тому підстав для зміни або скасування зазначених судових рішень колегія суддів не вбачає.
Відповідно до ст. 224 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчинення процесуальних дій.
Керуючись статтею 222, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
ухвалила:
Касаційну скаргу Кіровоградського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України залишити без задоволення, а постанову господарського суду Дніпропетровської області від 11 вересня 2006 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2009 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає крім, як в строки, з підстав та в порядку, передбаченому главою 3 розділу ІV КАС України.
Судді:
Суддя С.Я. Чалий