"31" липня 2012 р. м. Київ К-30834/10
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів:
Чалого С. Я.
Бим М.Є.
Гончар Л.Я.
розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Сервисводстрой" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2009 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 06 вересня 2010 року у справі за позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Жовтневому районі м. Харкова до товариства з обмеженою відповідальністю "Сервисводстрой" про стягнення капіталізованих платежів, -
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2009 року залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 06 вересня 2010 року позовні вимоги Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Жовтневому районі м. Харкова задоволено. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Сервисводстрой»на користь фонду капіталізовані платежі у розмірі 19311, 41 грн.
Не погоджуючись з судовими рішеннями суду першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу в якій посилається на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення судів скасувати та прийняти нове, яким в позові відмовити.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судами, відповідач перебуває на обліку як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності.
Загальними зборами ТОВ «Сервисводстрой»02 грудня 2008 року було прийнято рішення про припинення товариства шляхом ліквідації, що підтверджується копією протоколу загальних зборів.
На підставі цього рішення 03 грудня 2008 року державним реєстратором в державний реєстр юридичних осіб і та фізичних осіб-підприємців було внесено запис про рішення засновників (учасників) юридичної особи щодо припинення юридичної особи.
Позивач звернувся до відповідача із заявою про виплату у капіталізованих платежів для здійснення страхових виплат потерпілому від нещасного випадку на виробництві за час роботи в ТОВ «Сервісводстрой»- Гальперіну А.М. Однак, відповідачем було відмовлено з посиланням на відсутність відкритої процедури про визнання його банкрутом.
Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що капіталізація виплат, пов'язаних з відшкодуванням шкоди, заподіяної життю і здоров'ю громадян, має проводитись саме в період ліквідаційної процедури підприємства, та керувалися при винесенні рішень ст. ст. 110, 112 ЦК України, ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», а також положеннями Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 12.07.2007р. №36 та Порядку капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 №765.
Колегія судді погоджується з такими висновками суду першої та апеляційної інстанції з огляду на їх правомірність та обґрунтованість та враховуючи наступне.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 112 Цивільного кодексу України (далі ? ЦК) у разі ліквідації платоспроможної юридичної особи вимоги її кредиторів задовольняються у першу чергу щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом.
За змістом частини третьої статті 110 цього Кодексу (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа ліквідується в порядку, встановленому Законом "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Частиною другою статті 1205 ЦК встановлено, що у разі ліквідації юридичної особи платежі, належні потерпілому або особам, визначеним статтею 1200 цього Кодексу, мають бути капіталізовані для виплати їх потерпілому або цим особам у порядку, встановленому законом або іншим нормативно-правовим актом.
Правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві, визначено Законом № 1105-XIV.
Основними принципами страхування від нещасного випадку, зокрема, є: своєчасне та повне відшкодування шкоди страховиком; обов'язковість страхування від нещасного випадку осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) та інших підставах, передбачених законодавством про працю, а також добровільність такого страхування для осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, та громадян-суб'єктів підприємницької діяльності.
В силу вимог пункту 2 частини другої статті 45 Закону № 1105-XIV (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) роботодавець як страхувальник зобов'язаний своєчасно та повністю нараховувати і сплачувати в установленому порядку страхові внески до Фонду.
За змістом статей 15, 46 цього Закону Фонд - це некомерційна самоврядна організація, яка провадить збір та акумулювання страхових внесків.
За приписами статті 46 Закону № 1105-XIV фінансування Фонду здійснюється за рахунок, зокрема, внесків роботодавців та капіталізованих платежів, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Порядок обчислення і сплати страхових внесків до Фонду визначений Інструкцією про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затвердженою постановою правління Фонду від 12 липня 2007 року № 36 (зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 1 серпня 2007 року за № 867/14134; чинною на час виникнення спірних відносин), пунктом 5.9 якої встановлено, що для покриття витрат Фонду потерпілим на виробництві, які працювали на підприємствах, що ліквідовані (якщо вони не мають правонаступника), кошти до Фонду сплачуються страхувальником згідно з Порядком.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що капіталізація платежів платоспроможної юридичної особи, яка ліквідується, здійснюється на підставі Порядку.
Відповідно до абзацу другого пункту 1 Порядку капіталізація платежів здійснюється щодо кожної особи з урахуванням заборгованості за попередні роки та необхідності виплати майбутніх платежів. Під час розрахунку сум цих платежів повинні враховуватися заробітна плата потерпілого, відсоток втрати професійної працездатності, витрати по догляду за потерпілим, на реабілітацію, протезування, придбання транспортних засобів та види соціальної допомоги відповідно до медичного висновку, необхідність сплати одноразової допомоги у зв'язку з травмою або професійним захворюванням, які можуть призвести до смерті потерпілого, а також інших виплат, передбачених законодавством.
За змістом пункту 3 Порядку капіталізація платежів розраховується на період, що визначається як різниця між середньою тривалістю життя для чоловіків і жінок у країні та їх віком на момент здійснення капіталізації.
Виходячи з вищенаведеного та беручи до уваги правомірність розрахунку суми капіталізованих платежів, дані особової справи потерпілого, колегія суддів вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли вірних висновків щодо задоволення позовних вимог, а тому підстав для зміни або скасування зазначених судових рішень колегія суддів не вбачає.
Відповідно до ст. 224 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчинення процесуальних дій.
Керуючись статтею 222, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
ухвалила:
Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Сервисводстрой" залишити без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2009 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 06 вересня 2010 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає крім, як в строки, з підстав та в порядку, передбаченому главою 3 розділу ІV КАС України.
Судді:
Суддя С.Я. Чалий