"01" серпня 2012 р. м. Київ К/9991/61488/11
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого Рецебуринського Ю.Й.,
Суддів Кочана В.М.,
Цвіркуна Ю.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 9 червня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Київської районної у м. Донецьку ради (далі -Управління) про визнання дій неправомірними та стягнення суми,
У грудні 2008 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив стягнути з Управління щорічну разову допомогу до 5 травня за 2007-2008 роки в сумі 5559 гривень.
В обґрунтування вимог зазначає, що він є інвалідом війни ІІІ групи, тому відповідно до частини 5 статі 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»від 22 жовтня 1993 року №3551-ХІІ (далі -Закон №3551-ХІІ) щорічно до 5 травня має право на отримання разової грошової допомоги у розмірі 7 мінімальних пенсій за віком. Проте, така допомога йому була виплачена не в повному обсязі.
Постановою Київського районного суду м. Донецька від 12 лютого 2009 року позов задоволено. Судом стягнуто з Управління недоотримані суми щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2007 рік, 2008 рік на користь ОСОБА_2 в розмірі 5559 грн.
Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 9 червня 2009 року скасовано постанову Київського районного суду м. Донецька від 12 лютого 2009 року, постановлено нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Справа вирішується в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами відповідно до статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки відсутні клопотання осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.
У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить його рішення скасувати, а постанову суду першої інстанції залишити в силі.
Розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, з'ясувавши обставини справи в межах, передбачених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_2 є інвалідом війни ІІІ групи. На підставі Закону №3551-ХІІ він має право на отримання одноразової грошової допомоги до 5 травня. Управління виплатило йому вказану допомогу у квітні 2007 року в розмірі 300 грн. та в квітні 2008 року -350 грн. відповідно до законів України про Державний бюджет на 2007-2008 роки.
Частиною 5 статті 13 Закону №3551-ХІІ передбачено, що інвалідам війни ІІІ групи виплачується щорічна одноразова допомога до 5 травня в розмірі 7 мінімальних пенсій за віком.
Однак, статтею 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»від 19 грудня 2006 року №489-V (далі -Закон №489-V) було зупинено на 2007 рік дію частини 5 статті 13 Закону №3551-ХІІ.
Відповідно до статті 29 Закону №489-V встановлено провести виплату цієї допомоги інвалідам війни ІІІ групи в 2007 році в розмірі -300 гривень.
Рішенням Конституційного Суду України №6-рп/2007 від 9 липня 2007 року у справі №1-29/2007 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), деякі положення закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», у тому числі і положення пункту 13 статті 71, яким зупинено на 2007 рік дію частину 5 статей 12, 13, 14 та 15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»в частині визначення розміру виплати щорічної разової грошової допомоги.
Щодо розміру виплати разової грошової допомоги інвалідам війни за 2008 рік, то підпунктом "б" підпункту 1 пункту 20 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28 грудня 2007 року в текст статті 13 Закону №3551-ХІІ були внесені зміни, відповідно до яких разова грошова допомога інвалідам війни виплачується щорічно до 5 травня у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.
Постановою від 12 березня 2008 року №183 "Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується в 2008 році відповідно до Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань" інвалідам війни ІІІ групи Кабінет Міністрів України встановив розміри разової грошової допомоги на 2008 рік в сумі 350,00 гривень.
Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень статті 65 розділу I, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу II, пункту 3 розділу III Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" і 101 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 67 розділу I, пунктів 1 - 4, 6 - 22, 24 - 100 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) зміни, внесені підпунктом "б" підпункту 1 пункту 20 розділу II Закону України від 28 грудня 2007 року №107-VI, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Отже, в період з 1 січня по 9 липня 2007 року та з 1 січня по 22 травня 2008 року для визначення розміру одноразової грошової допомоги інвалідам війни застосуванню підлягала стаття 13 Закону №3551-ХІІ в редакції Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»та Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», а з 9 липня 2007 року та з 22 травня 2008 року її попередня редакція.
Оскільки, як встановлено судом апеляційної інстанції та як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 виплата одноразової грошової допомоги була проведена у квітні 2007 та 2008 років, тобто до ухвалення відповідних рішень Конституційним Судом України, то суд апеляційної інстанції, скасувавши постанову суду першої інстанції, обґрунтовано визнав, що виплата вказаної допомоги Управлінням позивачу правомірно здійснювалась у розмірах, встановлених Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»та постановою Кабінету Міністрів України від 12 березня 2008 року №183.
Таким чином дії відповідача на час виплати позивачу одноразової грошової допомоги у 2007-2008 роках були правомірними та узгоджувалися з положеннями частини 2 статті 19 Конституції України.
Оскільки, невиплата позивачу зазначеної допомоги у повному розмірі викликана не протиправними діями Управління, а прийняттям законодавцем неконституційних положень, то захист його порушених прав щодо отримання недоплаченої суми може відбуватися лише в порядку визначеному частиною 3 статті 152 Конституції України шляхом звернення з позовом про відшкодування шкоди.
Відповідно до частини 1 статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Суд апеляційної інстанцій повно і всебічно встановив обставини справи, дав їм належну юридичну оцінку, правильно застосував норми матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для скасування або зміни прийнятого ним рішення.
Керуючись статтями 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 9 червня 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених статтями 235-237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий (підпис)
Судді
Суддя Ю.Й. Рецебуринський