01 серпня 2012 року м. Київ К/9991/62484/11
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Рецебуринського Ю.Й. (доповідача),
Кочана В.М.,
Цвіркуна Ю.І.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного Управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (далі -Управління) на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2007 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Закарпатського обласного військового комісаріату про визнання рішення неправомірним,
У листопаді 2006 року ОСОБА_4 звернулася до суду з адміністративним позовом, в якому просила зобов'язати Закарпатський обласний військовий комісаріат виплатити надбавку до пенсії як вдові загиблого військовослужбовця в розмірі 150% мінімальної пенсії за віком згідно з Законом України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу, органів внутрішніх справ та деяких інших осіб».
Постановою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 11 грудня 2006 року позов задоволено.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, Управління подало апеляційну скаргу, а також просило суд поновити строк апеляційного оскарження.
Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2007 року у задоволенні заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження відмовлено, апеляційну скаргу залишено без розгляду.
У касаційній скарзі Управління, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати його ухвалу та прийняти нове рішення, яким поновити строк на апеляційне оскарження.
Розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, з'ясувавши обставини справи, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України (в його редакції, чинній на момент подання апеляційної скарги) заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу -з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Як вбачається з матеріалів справи, 11 грудня 2006 року у відкритому судовому засіданні Мукачівським міськрайонним судом Закарпатської області було проголошено рішення у даній справі, яким зобов'язано Закарпатський обласний військовий комісаріат виплатити ОСОБА_4 компенсацію та надбавку до пенсії як дружині загиблого військовослужбовця в розмірі 150% мінімальної пенсії за віком з 1995 року по 2006 рік.
Отже, Управління не було залучено до участі у цій справі, оскільки, обов'язок щодо призначення (перерахунку) пенсій військовослужбовцям було покладено на органи Пенсійного фонду України з моменту набрання чинності Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», тобто з 1 січня 2007 року.
1 березня 2007 року відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби в Закарпатській області звернувся до Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області про заміну сторони виконавчого провадження.
Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 13 березня 2007 року в задоволенні вказаного клопотання було відмовлено.
Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2007 року ухвалу Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 13 березня 2007 року скасовано. Судом замінено сторону виконавчого провадження у даній справі, Закарпатський обласний військовий комісаріат на Управління.
У клопотанні про поновлення строку відповідач посилався на те, що, оскільки його не було залучено до розгляду справи, то він не мав можливості у строки, визначені процесуальним законом, звернутись до суду з апеляційною скаргою.
Однак, як встановлено судом апеляційної інстанції, про заміну сторони виконавчого провадження Управлінню стало відомо 24 вересня 2007 року, після отримання ним постанови про поновлення виконавчого провадження від 20 вересня 2007 року. (а.с. 82)
Апеляційну скаргу та заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції від 11 грудня 2006 року, Управлінням було подано до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції 12 жовтня 2007 року, тобто з пропуском десятиденного строку на її подання. (а.с.80)
В матеріалах справи та документах доданих до касаційної скарги відсутні докази про причини подання Управлінням апеляційної скарги, більш ніж через 18 днів, після того, як йому стало відомо про ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2007 року, якою Управління визначено як сторону виконавчого провадження у даній справі.
Отже, правильним є висновок Львівського апеляційного адміністративного суду, що апеляційну скаргу було подано з пропуском строку, встановленого процесуальним законом на її подання. Також, апеляційний суд обґрунтовано відмовив Управлінню у поновленні строку на апеляційне оскарження, оскільки воно не надало до суду доказів про поважність причин пропуску строку на подання апеляційної скарги.
Доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків суду та обставин справи.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом апеляційної інстанції прийняте законне і обґрунтоване рішення з дотриманням норм процесуального права, а тому підстав для його скасування чи зміни не вбачається.
Керуючись статтями 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Касаційну скаргу Головного Управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області відхилити.
Ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2007 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених статтями 235-237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді