"30" липня 2012 р. м. Київ К/9991/56304/11
Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
головуючого Ланченко Л.В.
суддів Лосєва А.М.
Федорова М.О.
за участю секретаря Корженкової І.О.
представника позивача Колосовського Ю.О.
відповідача Крючек К.В., Величка Д.В.
прокурора Турлової Ю.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжі Державної податкової служби , Заступника прокурора Запорізької області
на постанову Господарського суду Запорізької області від 26.08.2010 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.05.2011
у справі №23/443/08-АП-3/37/09-АП-23/52/09-АП-24/264/10-АП
за позовом Закритого акціонерного товариства «Запорізький оліяжиркомбінат»
до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжі
за участю Прокуратури Запорізької області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
Постановою Господарського суду Запорізької області від 26.08.2010, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.05.2011, позовні вимоги ЗАТ «Запорізький оліяжиркомбінат»задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення СДПІ по роботі з ВПП у м.Запоріжжі №0000680804/0 від 25.09.2008.
У справі відкрито касаційне провадження за касаційними скаргами відповідача та прокурора, у яких ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняття нового про відмову в позові, з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до частини 1 статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України у справі здійснено заміну позивача ЗАТ «Запорізький оліяжиркомбінат»на правонаступника Публічне акціонерне товариство «Запорізький оліяжиркомбінат», що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 №526948 та відповідача Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжі правонаступником Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжі Державної податкової служби, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру серії ААВ №497211.
Перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з такого.
Відповідачем проведено невиїзну документальну перевірку з питань правових відносин позивача з ТОВ «Маргтрейд»за період з 01.03.2008 по 31.07.2008, за результатами якої складено акт №418/08-04/00373847 від 15.09.2008.
За висновками акта перевірки позивачем допущено порушення п.1.3 ст.1, пп.7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», ст.203, 216 ЦК України, у зв'язку з чим завищено податковий кредит за податковими деклараціями з податку на додану вартість на загальну суму 63179890 грн.
В основу акту перевірки покладено висновок податкового органу про фіктивність операцій з придбання позивачем товару (олії соняшникової та насіння соняшника та шроту) у ТОВ «Маргтрейд»з огляду на те, що вказаний постачальник є посередником у ланцюгових поставках за участю ПП «Весна», яке не звітувало до податкового органу, не мало необхідних основних засобів (зокрема, транспортних засобів, складських приміщень) та трудових ресурсів для вчинення дій, що становлять зміст цих операцій.
На підставі акта перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 25.09.2008 №0000680804/0, яким донараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 84286813,20 грн., у т.ч. основний платіж 63179890 грн. та штрафні (фінансові) санкції 21106923,20 грн.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що у періоді, що перевірявся, позивачем укладено з ТОВ «Маргтрейд»договори на поставку сільськогосподарської продукції №19/263 від 29.02.2008 загальною вартістю 86497237 грн., у т.ч. ПДВ -14416206,23 грн., №22 від 20.03.2008 загальною вартістю 2665595,05 грн., у т.ч. ПДВ 4442659,68 грн., №23 від 03.03.2008 загальною вартістю 514069663,39 грн., у т.ч. ПДВ 85678277,23 грн.
За наслідками виконання договорів, на підставі отриманих від ТОВ «Маргтрейд»податкових накладних, які включені до реєстру податкових накладних, позивачем віднесено сплачені суми податку на додану вартість до складу податкового кредиту декларації з податку на додану вартість на загальну суму 63179890 грн. Розрахунки між сторонами проводились в безготівковій формі, шляхом переказу грошових коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «Маргтрейд», що підтверджується відповідними платіжними дорученнями, заборгованість по вищезазначеним договорам у позивача відсутня.
Довідкою №4512 від 01.09.2008 ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська, складеною за результатами невиїзної документальної перевірки ТОВ «Маргтрейд»з питань взаємовідносин з ПП «Весна»за березень 2008 року, підтверджено здійснення у березні 2008 року господарських операцій з придбання позивачем у ТОВ «Маргтрейд»насіння соняшника, олії рослинної нерафінованої та шроту соняшникового, згідно реєстрів виданих податкових накладних на загальну суму 627222859 грн., у т.ч. ПДВ 104537143,33 грн., а також відображення постачальником цих господарських операцій у своєму податковому обліку.
Згідно з пунктом 1.7 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит -це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.
В силу вимог підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Зі змісту наведеного положення Закону випливає, що правоутворюючим фактом, з яким податкове законодавство пов'язує виникнення у платника права на податкову вигоду (податковий кредит), є реальне здійснення операцій з придбання товарів (послуг). А відтак порушення постачальниками позивача правил оподаткування за умови відсутності доказів його причетності до таких порушень не може бути підставою для позбавлення реалізації законного права на податкову вигоду.
Суди попередніх інстанцій, дослідивши наявні докази (зокрема, договори, податкові накладні, товарно-транспортні накладні, платіжні доручення тощо), дійшли обґрунтованого висновку про реальний характер спірних операцій з поставки сільськогосподарської продукції позивачеві, яка останнім в подальшому використана в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, що не спростовано відповідачем, а тому оцінка судами таких обставин відповідає правильному застосуванню підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».
Чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, зокрема, тим, який не був постачальником товарів (послуг), на вартість яких нарахований податок на додану вартість, що включений платником податку до податкового кредиту.
При цьому враховується, що відповідачем не надано доказів порушення продавцем ТОВ «Маргтрейд», яке отримало податок на додану вартість у ціні товару, вимог Закону при відображенні зобов'язань з податку на додану вартість за даними господарськими операціями в податковій звітності.
Таким чином, обставини, які стали підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, знаходяться поза межами вимог підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 та підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»щодо умов виникнення у позивача права на податковий кредит.
Доводи касаційних скарг правильності висновків судів попередніх інстанцій не спростовують, та не можуть бути підставою для їх скасування з наведених мотивів.
Несплата продавцем чи його контрагентом податку на додану вартість до бюджету, у разі фактичного здійснення господарської операції, не впливає на формування податкового кредиту покупцем та не є підставою для позбавлення останнього права на відшкодування цього податку, якщо він виконав усі передбачені законом умови отримання такого відшкодування і має всі документальні підтвердження розміру заявленого податкового кредиту.
За таких обставин, судова колегія доходить висновку, що рішення суду першої та апеляційної інстанції прийнято за повного з'ясування обставин справи та правильного застосування норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підстав для його скасування з мотивів, наведених в касаційних скаргах, не вбачається.
Керуючись ст. ст.220, 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційні скарги Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжі Державної податкової служби та Заступника прокурора Запорізької області залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Запорізької області від 26.08.2010 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.05.2011 -без змін.
Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.
Головуючий Л.В.Ланченко
Судді А.М.Лосєв
М.О.Федоров
Суддя Л.В. Ланченко