"12" липня 2012 р. м. Київ К-17186/10
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого: Маринчак Н.Є.
Суддів: Костенка М.І., Приходько І.В.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Полтаві до якої приєдналась Прокуратура Полтавської області
на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 18 червня 2009р.
та постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02 березня 2010р.
у справі №2а-12764/09/1670
за позовом Відкритого акціонерного товариства «Елемент Шість» (надалі -ВАТ «Елемент Шість»)
до відповідачів: Державної податкової інспекції у м.Полтаві (надалі -ДПІ у м.Полтаві); 2. Головного управління Державного казначейства України у Полтавській області (надалі -ГУДК України у Полтавській області)
за участю Прокуратури Полтавської області
про стягнення бюджетного відшкодування, -
встановив:
У січні 2009р. позивач звернувся до Полтаського окружного адміністративного суду з позовом, в якому поставлено питання про стягнення бюджетної заборгованості по податку на додану вартість а період: липень-вересень та за листопад 2007р. в сумі 258330,33грн.
Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 18 червня 2009р. позов задоволено. Стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача заборгованість по відшкодування податку на додану вартість в розмір 258330,33грн. та судові витрати в сумі 1700,00грн.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 02 березня 2010р. рішення суду першої інстанції було скасовано в частині стягнення з Державного бюджету України на користь позивача заборгованості по відшкодуванню податку на додану вартість в розмірі 60484,03грн. та судових витрат розмірі 398,04 грн. із прийняттям у цій частині нового рішення про відмову у задоволенні позову. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Не погодившись з висновками судів попередніх інстанцій ДПІ у м.Полтаві звернулася із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування судами норм матеріального права, ставить питання про скасування постанови суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції та прийняття у справі нового рішення про відмову у задоволенні позову повністю.
Заявою від 28.07.2011р. прокуратура Полтавської області в порядку ст.217 КАС України приєдналась до касаційної скарги, підтримавши її вимоги.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ВАТ «Елемент Шість» зареєстровано юридичною особою розпорядженням виконавчого комітету Полтавської міської ради, з 27.06.1997р. перебуває на податковому обліку в ДПІ у м.Полтава та зареєстровано, як платник податку на додану вартість.
За даними податкової декларації позивача за липень, серпень, вересень та листопад 2007р. залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, який підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, за вирахуванням суми податку, що підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду складає - 2014019,00грн.
Між тим, як встановлено судами попередніх інстанцій, і це не оспарюється сторонами, відшкодовано позивачеві було надмірно сплачений ПДВ лише в сумі 1755 688,67грн.
Контролюючим органом - ДПІ у м.Полтава була проведена документальна невиїзна (камеральна) перевірка ВАТ «Елемент шість»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за липень 2007р., про що складений акт №1606/23-2/00222373 від 04.08.2009р., яким встановлено, що в порушення пунктів 1.3, 1.8 статті 1, підпункту 7.4.1 пункту 7.4, підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»позивачем завищено заявлену суму бюджетного відшкодування в тому числі і за липень 2007р. в розмірі 60484,30грн.
На підставі вказаного акта перевірки №1606723-2/00222373 від 04.08.2009р. прийнято податкове повідомлення-рішення №0000732305/0 від 12.08.2009р., яким позивачеві зменшено суми бюджетного відшкодування з ПДВ в тому числі і за липень 2007р. в розмірі 60484,30грн.
В подальшому, постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2009р. податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Полтаві №0000732305/0 від 12.08.2009р. визнано нечинним. Однак, на час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій рішення по вказаній адміністративної справи не набуло чинності, оскільки відповідач оскаржив його до суду апеляційної інстанції.
Пункт 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», відповідно до пункту 13 Перехідних положень, діє з 1 червня 2005р. та на час правовідносин встановлював порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.
Відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
При від'ємному значені суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Згідно приписів п.п. 7.7.2 п.п. 7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має відємне значення, то:
- бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);
- залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем податкові декларації з ПДВ за липень-вересень та за листопад 2007р. та заяви про повернення повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації, подані вчасно.
Відповідно до підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.
Отже, відповідно до п.п.7.7.5, п.п.7.7.6 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. На підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.
Разом з тим, приймаючи до уваги, що Закон України «Про податок на додану вартість»підставою для отримання відшкодування визначав дані тільки податкової декларації за звітний період і питання від'ємного значення суми ПДВ поширювалося тільки на окремо взятого платника податків, висновки податкового органу стосовно посилання на не підтвердження зустрічними перевірками постачальників позивача по ланцюгу до кінцевого виробника, що перешкоджає наданню висновку щодо правомірності включення сум податку на додану вартість до відшкодування судова колегія касаційної інстанції зазначає наступне. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Вказані відповідачем обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.
При цьому, право позивача на бюджетне відшкодування в сумі 1755688,67грн. та правильність розрахунків суми податку на додану вартість, що підлягає поверненню, підтверджена наявними в матеріалах справи довідками ДПІ у м. Полтаві на право бюджетного відшкодвання за серпень, вересень, листопад та частково за липень 2007р.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду.
За таких обставин, судом апеляційної інстанцій, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.
Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -
ухвалив:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Полтаві до якої приєдналась Прокуратура Полтавської області -залишити без задоволення.
Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 18 червня 2009 року в незмінній частині та постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02 березня 2010 року -залишити без змін.
Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.
Головуючий: ___________________ Н.Є. Маринчак
Судді: ___________________ М.І. Костенко
___________________ І.В. Приходько
Суддя Н.Є. Маринчак