25 січня 2011 р. Справа № 2а-6170/10/0470
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіПотолової Г. В.
при секретарі -Ричка Р.Ю.
за участю: представника позивача -не з'явився
представника відповідача -Мирошніченка С.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АСС» до Криворізької митниці Державної митної служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління Державного казначейства України у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, рішення та картки відмови, скасування рішення та стягнення суми,
Товариство з обмеженою відповідальністю «АСС»звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування рішення Криворізької митниці №113000006/2010/000059/1 від 01.02.2010р. про визначення митної вартості товару та картки відмови №113050000/0/00102 від 02.02.2010р., а також, визнання протиправними дій відповідача щодо нарахування, та надмірного стягнення за ВМД №113050000/2010/000779 від 03.02.2010р. податку на додану вартість на загальну суму 22065грн.30коп., а також мита у розмірі 5253грн.65коп., та стягнення з відповідача зазначених сум.
На підставі розпорядження голови Дніпропетровського окружного адміністративного суду №53 від 03.06.2010 р. про перерозподіл та передачу адміністративних справ і матеріалів, які знаходяться в провадженні судді Юхно І.В. іншим суддям, справу призначено головуючому судді Потоловій Г.В.
Ухвалою суду від 21.06.2010р. справу прийнято провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні.
Ухвалою суду від 21.12.2010р. залучено до справи у якості третьої особи, яка на заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління Державного казначейства України у Дніпропетровській області.
25.11.2010р. позивач звернувся до суду із заявою про розгляд справи за відсутності його представника, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд їх задовольнити.
Відповідачем надані заперечення проти позову з посиланням на законодавчі підстави своїх дій та діяльність в межах закону та наданих повноважень. Просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити, як безпідставних та необґрунтованих, посилаючись на законодавчі підстави своїх дій, діяльність в межах закону та наданих повноважень.
Суд, заслухавши пояснення представника відповідача, розглянувши подані документи і матеріали, вивчивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає позовні вимоги обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню частково з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю „АСС" є суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності.
Так, 01.12.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «АСС»(покупцем) та Компанією «SAFTA»S.P.A. (продавцем по контракту) був укладений зовнішньоекономічний контракт №06/2008 на поставку товару, а саме плівка 4-х шарова (полімерна), в рулонах для пакування харчових продуктів, з нанесенням малюнку та тексту «Помідора», у кількості 19437кг. вартістю 84939,69євро. Виробником товару заявлено ВАТ SAFTA S.P.A. Країна виробництва Італія, походження -Італія, згідно з яким Продавець зобов'язувався продати бобини гнучкого пакувального матеріалу (печать у 8 кольорах ротогравюра), що іменується далі як товар, а Покупець зобов'язується прийняти оплатити товар у строки, передбачені умовами даного контракту та додатковими угодами до нього (а.с.11-21).
На виконання умов Контракту, Продавець поставив для позивача 19437кг плівки 4-х шарової, призначеної для пакування харчових продуктів, з нанесенням малюнку та тексту «Помідора»на загальну суму 84939,69євро, визначеної відповідно до умов контракту та інвойсу, що станом н момент здійснення митного оформлення складало 948895грн.51коп.
Також, 28.09.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «АСС»(Замовником) та приватним підприємством «Брок-Марс»(Виконавцем) був укладений договір №46, згідно умов якого, Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов'язання, від імені та за рахунок Замовника, за обумовлену плату, в обумовлений строк надати послуги та здійснити операції пов'язані з декларуванням та митним оформленням товару, майна та транспортних засобів Замовника (а.с.22-23).
01.02.2010р. товар заявлено до митного оформлення відповідно до вантажно-митної декларації №113050000/2010/000711 за вартістю його фактичного придбання позивачем (покупцем) у продавця відповідно до контракту №06/2008 від 01.12.2008р. та додаткових угод до нього №1 від 04.02.2009р., №2 від 30.03.2009р., №3 від 10.06.2009р., №4 від 23.11.2009р., №5 від 30.11.2009р. Ціна придбання товару за контрактом дорівнює 84939,69євро з розрахунку 4,37євро х 19437кг. Таким чином, митна вартість товару відповідно до ВМД №113050000/2010/000711 від 01.02.2010р. склала 948895грн.51коп.
Відповідно, митна вартість товару була заявлена шляхом подання декларації митної вартості за формою ДМВ-1, тобто за методом оцінки за контрактом (метод №1) відповідно до статті 267 Митного кодексу України.
Згідно до п.7 Порядку декларування митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України і подачі відомостей для її підтвердження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006р. №1766 для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів за ВМД від 01.02.2010р. № 113050000/2010/000711 декларантом надано: зовнішньоекономічний контракт №06/2008 від 01.12.2008р.; облікова картка суб'єкта ЗЕД №11305/01/03/00189 від 30.12.2009р.; інвойс від 12.01.2010р. №000105; пакувальний лист №б/н; додаткові угоди №1 від 04.02.2009р., №2 від 30.03.2009р., №3 від 10.06.2009р., №4 від 23.11.2009р., №5 від 30.11.2009р. до зовнішньоекономічного контракту №06/2008 від 01.12.2008р.; додатки до контракту №1 від 04.02.2009р., №2 від 10.06.2010р., №3 від 03.11.2009р.; сертифікат якості №10-0004034 від 12.01.2010р.; сертифікат про походження товару від 14.01.2010р. №0439722; висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи №05.03.02-03/3953 від 27.01.2010р.; фітосанітарний акт №75/04-009/1412978-1 від 01.02.2010р.; довідка Криворізької МДПІ №143 від 29.01.2010р.; СМR АN001053 від 26.01.2010р.; платіжні доручення в іноземній валюті №131 від 30.07.2010р., №152 від 19.11.2009р., №165 від 20.01.2010р.
Керуючись п.2 Порядку здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.04.2008р. №339, у Криворізькій митниці виникла необхідність здійснити перевірку даних, зазначених у митній декларації митної вартості та уточнити їх.
Посадова особа митниці при проведенні консультації з декларантом запропонувала декларанту для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів подати додаткові документи, здійснивши на аркуші №1 ДВМ запис: «згідно п.11 ПКМУ від 20.12.2006р. №1766:
1) копію експертної декларації країни відправлення;
2) прас-лист фірми-виробника;
3) калькуляцію фірми-виробника;
4) висновок якісних та вартісних характеристик товару, підготовлених спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно законодавства України».
Із зазначеним записом декларанта належним чином ознайомлено, що підтверджено підписом відповідальної особи Крюкова О.О. на зворотному боці ВДМ.
Пунктом 11 Порядку декларування митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України і подачі відомостей для її підтвердження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006р. №1766 передбачено, що для підтвердження заявленої митної вартості товарів на вимогу митного органу декларант зобов'язаний подати додаткові документи.
Проте, декларантом додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару до митниці не надані, що підтверджується записом на зворотному боці вказаної ВМД.
За результатами проведених заходів, відповідачем винесено рішення про визначення митної вартості товарів від 01.02.2010р. №113000006/2010/000059/1 із застосуванням резервного методу № 6 на підставі ст.273 Митного кодексу України, згідно з яким відповідно до інформації Єдиної автоматизованої інформаційної системи Державної митної служби України (ЄАІС ДМСУ) здійснено коригування митної вартості товару на суму 87368,20 євро з розрахунку 4,49 євро за 1кг. Товару на загальну суму 976025,32грн.=4,49євро *19437кг.
02.02.2010р. Криворізька митниця М/п „Кривбас", розглянувши вантажну митну декларацію від 01.02.2010р. № 113050000/2010/000711, товаросупровідні та інші документи склала картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №113050000/0/00102 (а.с. 48).
Підставою відмови є не здійснення позивачем корегування митної вартості товару відповідно до рішення про визначення митної вартості товарів від 01.02.2010р. №113000006/2010/000059/1.
Вантажною митною декларацією від 03.02.2010 року №113050000/2010/000779 товар (плівка 4-х шарова (полімерна), в рулонах для пакування харчових продуктів, з нанесенням малюнку та тексту «Помідора», у кількості 19437кг. вартістю 1052163грн.69коп. Виробником товару заявлено ВАТ SAFTA S.P.A. Країна виробництва Італія, походження -Італія) випущено у вільний обіг. У зв'язку з викладеним, позивачем довелося вказати більшу митну вартість товару, що визначена відповідачем з урахуванням вартості транспортування у загальній сумі 1079293грн.50коп., відповідно сплачено державне мито у розмірі, що перевищує суму мита, яке підлягало сплаті до бюджету позивачем у разі здійснення митного оформлення за митною вартістю, визначеною декларацією митної вартості за ціною контракту.
Не погоджуючись з висновком відповідача позивач 09.03.2010р. звернувся із листом до Криворізької митниці в якому зазначив, що під час розмитнення товарів по зовнішньоекономічному контракту №06/2008 від 01.12.2008р. товариство у більшому розмірі сплатило податок на додану вартість. На думку позивача, зазначене сталося внаслідок безпідставного спонукання ТОВ «АСС», шляхом видачі картки відмови, застосувати відповідачем резервний метод визначення митної вартості товару, при цьому без будь-яких обґрунтувань чи підтвердження визначеної ним суми вартості товару.
Так, 20.04.2010р. позивач отримав відповідь №45-15-2/2230 від відповідача на свій лист №126 від 09.03.2010р. щодо перевірки документів, наданих після митного оформлення у вільний обіг з визначеною Криворізькою митницею митною вартістю про неможливість застосування митної вартості, заявленої декларантом, з наступних підстав:
- інформація про загальну вартість партії товару, вагу брутто, вагу нетто, яка міститься в поданій копії вантажної митної декларації країни-відправника не співпадає з інформацією, яку заявив декларант;
- під час здійснення перевірки заявленої декларантом митної вартості в частині порівняння цін заявлених до митного оформлення товарів та тих, що вже оформлені, відповідно до п.2 Порядку здійснення контрою з правильності визначення митної вартості товарів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 09.04.2008р. №339 виявилося, що заявлена ціна товару становить 4,37євро за кг, а вартість подібних товарів (цієї ж торгової марки «STERIFOIL», цього ж виробника -«SAFTA»Італія) становить 4,98євро за кг.;
- переклад документів, наданих позивачем для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, оформлено з порушенням, а саме відсутні відомості про уповноважену особу, яка здійснила відповідний переклад.
Не погоджуючись з вище вказаним рішенням позивач звернувся за захистом своїх порушених прав та інтересів до суду.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що рішення Криворізької митниці Державної митної служби України №113000006/2010/000059/1 від 01.02.2010р. про визначення митної вартості товарів на підставі резервного методу (№6) визначення вартості товарів за інформацією ЄАІС ДМСУ є неправомірним, оскільки суперечить вимогам чинного законодавства -ст.266 Митного кодексу України.
На думку позивача відповідачем було безпідставно завищено ціну товару, незважаючи на те, що позивачем були подані всі необхідні документи в підтвердження правомірності застосування основного методу визначення митної вартості товару за ціною угоди.
Відповідач вважає дії посадових осіб митниці з визначення митної вартості заявленого Позивачем товару за резервним методом №6 правомірними та такими, що відповідають нормам чинного законодавства.
В обґрунтування своїх заперечень стверджує, що позивачем додаткові документи в підтвердження митної вартості товару не надані.
Крім того, відповідач зазначає, що податкове зобов'язання самостійно нараховане позивачем та визначене згідно з вантажною митною декларацією №113050000/2010/000779 від 03.02.2010р. (включаючи ПДВ та ввізне мито), якою оформлено вказаний товар, та вважає його узгодженим з дня подання цієї декларації до здійснення митного оформлення товару, і відповідно, не може бути оскаржено в судовому порядку.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та оцінивши їх у сукупності, суд дійшов висновку про наступне.
Суд вважає, що митним органом при здійсненні митного оформлення товару, який був ввезений на митну територію України позивачем, були допущені порушення вимог діючого законодавства, а тому дії митного органу про визначення митної вартості товару є такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства.
Згідно ст. 249 Митного кодексу України митна вартість товарів, які переміщуються громадянами через митний кордон України, для цілей нарахування податків і зборів визначається на підставі заяви власника цих товарів чи уповноваженої ним особи за умови надання підтверджувальних документів (товарних чеків, ярликів тощо), які можна ідентифікувати з наявними товарами. За відсутності таких підтверджень або у разі наявності обґрунтованих сумнівів щодо достовірності відомостей стосовно заявленої вартості митні органи визначають митну вартість самостійно, на підставі ціни на ідентичні або подібні (аналогічні) товари та відповідно до вимог цього Кодексу.
Поняття митної вартості визначено Митним кодексом України (ст. 259), а саме, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є їх ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, обчислена відповідно до положень цього Кодексу.
Стаття 260 Митного кодексу України встановлює, що митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до положень цього Кодексу. Порядок визначення митної вартості товарів поширюється на товари, які переміщуються через митний кордон України. Для цілей визначення митної вартості використовується інформація, підготовлена у спосіб, сумісний з принципами бухгалтерського обліку, прийнятими у відповідній країні і доцільними для певного методу визначення митної вартості. Методи визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та умови їх застосування встановлюються цим Кодексом.
Також ст. 261 Митного кодексу України встановлює, що відомості про митну вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, використовуються для нарахування податків і зборів (обов'язкових платежів), ведення митної статистики, а також у відповідних випадках для розрахунків у разі застосування штрафів, інших санкцій та стягнень, встановлених законами України. Система визначення митної вартості товарів ґрунтується на загальних принципах митної оцінки, прийнятих у міжнародній практиці. Міжнародно-правовим стандартом, на який зорієнтоване українське митне законодавство, є угоди по застосуванню статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року (ГААТ). Згідно ч.2 статті VII ГААТ оцінка ввезеного товару для митних цілей повинна бути заснована на дійсній вартості товару, що обкладається митом, або аналогічного товару, і не повинна ґрунтуватися на вартості товару вітчизняного походження або на довільних або фіктивних оцінках.
Згідно статті 262 Митного кодексу України митна вартість товарів і метод її визначення заявляються (декларуються) митному органу декларантом під час переміщення товарів через митний кордон України шляхом подання декларації митної вартості.
У відповідності ст.264 Митного кодексу України, заявлена декларантом митна вартість товарів і подані ним відомості про її визначення повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. У разі потреби у підтвердженні заявленої митної вартості товарів декларант зобов'язаний подати митному органу необхідні для цього відомості та забезпечити можливість їх перевірки відповідно до порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Стаття 266 Митного кодексу України визначає методи визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну. Так, визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, здійснюється за такими методами: 1) за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) за ціною договору щодо ідентичних товарів; 3) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; 4) на основі віднімання вартості; 5) на основі додавання вартості (обчислена вартість); 6) резервного.
Основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).
Якщо митна вартість не може бути визначена за методом №1 згідно з положеннями ст.267 Митного кодексу України, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості відповідно до вимог статей 268 і 269 Митного кодексу України. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, відповідно до вимог статей 268 і 269 цього Кодексу за основу може братися або ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному з продавцем покупцю відповідно до вимог статті 271, або обчислена відповідно до вимог статті 272 цього Кодексу вартість товарів. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на розсуд декларанта.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, установлених статтею 273 цього Кодексу.
Отже, нормою ст.266 Митного кодексу України встановлені підстави та спосіб застосування того чи іншого методу визначення митної вартості товару.
Статтею 267 Митного кодексу України врегульовані особливості застосування методу визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).
Згідно п. 5 ч.3 ст.267 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються подальші витрати, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.
Як свідчать матеріали справи, керуючись саме зазначеними нормами Митного кодексу України, ТОВ «АСС»була визначена митна вартість товару в митній декларації від 01.02.2010р. №113050000/2010/000711 за ціною відповідно до контракту №06/2008 від 01.12.2008 та додаткових угод до нього №1 від 04.02.2009р., №2 від 30.03.2009р., №3 від 10.06.2009р., №4 від 23.11.2009р., №5 від 30.11.2009р., додатків до контракту №1 від 04.02.2009р., №2 від 10.06.2010р., №3 від 03.11.2009р. та дорівнює 84939,69євро з розрахунку 4,37євро х 19437кг.
Частиною 7 ст. 267 Митного кодексу України передбачено, якщо покупець і продавець є пов'язаними між собою особами, то мають бути вивчені обставини навколо продажу, а вартість операції приймається як митна вартість за умови, що ці відносини не вплинули на ціну. При цьому декларанту надається можливість довести, що вартість операції максимально наближається до вартості, яка раніше була перевірена та прийнята митними органами, а тому є прийнятною відповідно до положень статті 267 Митного кодексу України.
Суд погоджується з доводами позивача, що на підтвердження прийнятності митної вартості, зазначеної в митній декларації від 01.02.2010р. №113050000/2010/000711, представником ПП «Брок-Марс», який діяв на підставі договору №46 від 28.09.2008р. від імені ТОВ «АСС», до Криворізької митниці були надані всі обов'язкові та додаткові документи, що дозволяли визначити митну вартість товару за першим методом -ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), та підтвердив відповідною калькуляцією-розрахунком від ТОВ «Сафта».
Крім того, суд не приймає до уваги посилання відповідача на дані Єдиної автоматизованої системи Державної митної служби України, оскільки в ній не зазначено за яким методом визначалася митна вартість товарів, тобто за митною вартістю визначеної декларантом чи митним органом. Таким чином, відомості про заявлену позивачем митну вартість є об'єктивними, такими, що піддаються обчисленню та підтверджуються документально.
Митні органи у відповідності до ст. 41 Митного кодексу України повинні здійснювати митний контроль, який включає в себе контроль за правильністю визначення декларантом митної вартості.
Суд не піддає сумніву право митного органу контролювати митну вартість, заявлену декларантом, але такий контроль повинен здійснюватися в межах повноважень, наданих діючим законодавством. Пунктом 11 Порядку декларування митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України і подачі відомостей для її підтвердження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006р. №1766, передбачено, що для підтвердження митної вартості товарів на вимогу митного органу декларант зобов'язаний подати додаткові документи.
Отже, митний орган має право вимагати від декларанта подання додаткових документів виключно для підтвердження заявленої митної вартості товарів.
Як суд зазначив вище, декларантом позивача були надані усі необхідні документи, які давали митному органу змогу визначити митну вартість товару.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що Криворізька митниця не вказала та документально не обґрунтувала підстави, з яких неможливо використати метод №1 для визначення митної вартості товару. Таким чином, суд вважає, що митному органу було надано повну інформацію, яка дозволяла здійснити застосування інших передбачених законодавством методів визначення митної вартості товару (№1-№5), але відповідачем відповідних дій не вчинено.
Тобто, Криворізька митниця, приймаючі рішення про визначення митної вартості товарів діяла на підставі, в межах повноважень, що передбачені законодавством, з метою, з якою це повноваження надане, але діяв не у спосіб, що передбачений законами, не обґрунтовано, без урахування усіх обставин, упереджено, фактично без урахування права позивача на участь у процесі прийняття рішення.
Як зазначено вище судом, згідно з вантажною митною декларацією від 03.02.2010 року №113050000/2010/000779 товар (плівка 4-х шарова (полімерна), в рулонах для пакування харчових продуктів, з нанесенням малюнку та тексту «Помідора», у кількості 19437кг, вартістю 84939,69євро. Виробником товару заявлено ВАТ SAFTA S.P.A. Країна виробництва Італія, походження -Італія) випущено у вільний обіг, у зв'язку із чим позивачем сплачено державне мито, що перевищує суму мита, яке підлягало сплаті до бюджету позивачем у разі здійснення митного оформлення за митною вартістю, визначеною декларацією митної вартості за ціною контракту.
У відповідності до п. 4 Порядку виконання рішень про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного та місцевих бюджетів, або бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 9 липня 2008 р. № 609, юридичні та фізичні особи, на користь яких прийняті судові рішення про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти бюджету, подають ці рішення органам Державного казначейства, що здійснюють безспірне списання, у разі повернення за рішенням суду надмірно та/або помилково сплачених до бюджетів податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджетів.
Відповідно до п.3.4 Порядку розрахунково-касового обслуговування через органи Державного казначейства України митних та інших платежів, які вносяться до/або під час митного оформлення, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України, Державної митної служби України від 24.01.2006р. №25/44 (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25.01.2006р. за №64/11938), повернення платникам помилково та/або надмірно сплачених митних та інших платежів, що зараховані на депозитні рахунки митних органів 3734, здійснюється відповідно до Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20.07.2007р. №618, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.09.2007р. за №1097/14364. ГУДК України у місті Києві на підставі платіжних доручень митних органів забезпечує перерахування коштів зокрема, на банківські рахунки платників, відкриті в банках.
Позивачем не надано до матеріалів справи повного обґрунтованого розрахунку суми позовних вимог (податку на додану вартість та сплаченого мита), доказів на їх обґрунтування. А суд не має повноважень самостійно обчислювати оспорювані та заявлені до стягнення суми.
Стаття 19 Конституції України зобов'язує органи державної влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З матеріалів справи та наданих представниками сторін у судовому засіданні пояснень вбачається, що суб'єкт владних повноважень діяв по відношенню до позивача не на підставі та не у межах повноважень і способу, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, відповідно до статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема, про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення, зобов'язання відповідача вчинити певні дії, іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Приймаючи до уваги викладене та враховуючи, що позивачем обґрунтовано та підтверджено належним чином вимоги, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в частині визнання протиправними та скасування рішення Криворізької митниці Державної митної служби України №113000006/2010/000059/1 від 01.02.2010р. та картки відмови в прийнятті митної декларації, митного оформлення чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №113050000/0/00102 від 02.02.2010р. відносно ТОВ „АСС".
В решті позовних вимог належить відмовити.
Відповідно до ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України повернути з місцевого бюджету позивачу - Товариству з обмеженою відповідальністю „ АСС ", судові витрати у розмірі 01грн.70коп., сплачені платіжним дорученням №12601 від 06.05.2010р.
Керуючись ст.ст.94, 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України суд,
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АСС»до Криворізької митниці Державної митної служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління Державного казначейства України у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, рішення та картки відмови, скасування рішення та стягнення суми -задовольнити частково.
Визнати протиправними та скасувати рішення Криворізької митниці Державної митної служби України №113000006/2010/000059/1 від 01.02.2010р.
Визнати протиправними та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митного оформлення чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України Криворізької митниці Державної митної служби України №113050000/0/00102 від 02.02.2010р. відносно ТОВ „АСС".
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „АСС" (53070, Дніпропетровська обл., Криворізький р-н, с.Широке, вул.Молодіжна,1а, код ЄДРПОУ 30260000) 01грн. 70коп. ( одна грн. 70коп.) судового збору.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі її апеляційного оскарження -з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання копії постанови, виготовленої у повному обсязі.
Текст постанови у повному обсязі виготовлений 31.01.2011р..
Суддя Г. В. Потолова