09 липня 2012 р. 2а/0470/7393/12
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Потолова Г.В., розглянувши адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «Бджолоагросервіс»до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області про скасування постанови,
Приватне акціонерне товариство «Бджолоагросервіс»звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовними вимогами про скасування постанови Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області №117-10 від 02.07.2012р. про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Позовна заява подана без додержання вимог, встановлених ст.106 Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, частина 3 статті 48 КАС України, передбачає, що здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить органам державної влади, іншим державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування, їхнім посадовим і службовим особам, підприємствам, установам, організаціям (юридичним особам).
Відповідно до ч.7 ст.56 КАС України, законним представником органу, підприємства, установи, організації в суді є його керівник чи інша особа, уповноважена законом, положенням, статутом.
Пунктом 1 ч.1. ст.107 КАС України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність.
Проте, в порушення приписів ч.4 ст.106 КАС України до заяви, не додані документи, які уповноважують позивача, положенням або статутом бути стороною по справі, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність, правоздатність).
У відповідності до ч.3 ст.106 КАС України, до позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.
01.11.2011р. набрав чинності Закон України «Про судовий збір», відповідно до приписів якого судовий збір у відповідному розмірі справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів і включається до складу судових витрат.
Відповідно до пп. 17 п.3 ч.2 ст.4 цього Закону судовий збір сплачується, в тому числі, за вимогами як майнового і немайнового характеру.
При цьому, згідно листа Вищого адміністративного суду України від 18.01.2012р. №165/11/13-12 адміністративними позовами майнового характеру є вимоги щодо протиправності рішень про визначення грошових зобов'язань платників податків, про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, про стягнення адміністративно-господарських та інших штрафних санкцій тощо.
Тобто, звернені до суду вимоги про скасування рішення відповідача -суб'єкта владних повноважень, безпосереднім наслідком яких є зміна складу майна позивача, є майновими.
Таким чином, в даному випадку, позовні вимоги мають майновий характер.
В порушення приписів зазначеного Закону та ч.3 ст.106 КАС України позивачем не надано доказів про сплату судового збору у відповідному розмірі, за належними банківськими реквізитами Дніпропетровського окружного адміністративного суду станом на час звернення до суду (06.07.2012р.).
Крім того, у відповідності до ч.2 ст.106 КАС України, а саме, на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач зазначає докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом. Так, на виконання вимог ч.2 ст.106 КАС України позивачем не надано доказів на підтвердження викладеного, державний акт на право постійного користування СЛ ІІ-ДП №004004 від 10.07.1996р. тощо.
Також, всупереч приписам ст.48 КАС України, позивачем до адміністративного позову не надано доказів наявності у позивача статусу юридичної особи (адміністративна процесуальна правоздатність) та доказів його реєстрації саме за вказаною в адміністративному позові адресою станом на час звернення до суду, а також наявності у позивача адміністративної процесуальної правоздатності.
Такими доказами, в тому числі, можуть вважатись статутні та реєстраційні документи позивача, довідка (витяг) з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців тощо, а також, реєстраційні документи, тощо позивача.
Одночасно, суд звертає увагу на той факт, що додані до позовної заяви документи не можна вважати доказами у розумінні ст.ст.69-70 КАС України, оскільки вони не засвідчені належним чином, а в тексті позовної заяви відсутнє посилання про надання їх оригіналів у судовому засіданні.
Тобто, рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10.11.2011р. по справі №18/5005/12137/2011, а також постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.01.2012р. по справі №18/5005/12137/2011 не можуть вважатись належними доказом у розумінні ст.ст. 69-72 КАС України, оскільки не засвідчені належним чином. А судові документи засвідчуються лише судом.
Отже, з урахуванням приписів ст.106 КАС України позовна заява повинна відповідати вимогам ст.105 КАС України.
За викладених обставин, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху зі встановленням строку для усунення виявлених недоліків позовної заяви з урахуванням ст.ст.106, 108 КАС України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.106, 108, 165, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Бджолоагросервіс»до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області про скасування постанови, залишити без руху.
Позивачеві в строк до 31 серпня 2012 р. усунути визначені недоліки позовної заяви шляхом надання відповідних документів.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, у разі її апеляційного оскарження -з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд у п'ятиденний строк з дня отримання копії ухвали.
Суддя Г. В. Потолова