18 жовтня 2011 р. Справа № 2а/0470/7557/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді -Потолової Г.В.
при секретарі -Тимцунік Ю.В.
за участю: представника позивача -Охріменко А.А.
представників відповідача -Рахленка А.Ю., Мулика А.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства «Спеціалізована пересувна механізована колона №596»до Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Відкрите акціонерне товариство «Спеціалізована пересувна механізована колона №596» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовними вимогами про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області №0001211543 від 16.05.2011р., яким визначено податкове зобов'язання позивачу з земельного податку (з урахуванням штрафних фінансових санкцій) у розмірі 3720грн.98коп.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити їх в повному обсязі.
Представники відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечують. В обґрунтування заперечень посилаються на законодавчі підстави своїх дій, діяльність в межах закону та наданих повноважень. Зазначають, що перевірка здійснена правомірно, та вірно виявлено, що позивачем не сплачувався земельний податок за 2010 рік і тому відповідачем правомірно застосовані санкції до позивача. Просить у задоволенні позовних вимог відмовити.
Суд, заслухавши представників позивача та відповідача, розглянувши подані документи і матеріали, вивчивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає за необхідне у задоволенні позовних вимог відмовити.
Як вбачається з матеріалів справи, Відкрите акціонерне товариство «Спеціалізована пересувна механізована колона №596»(далі -позивач, ВАТ «Спеціалізована пересувна механізована колона №596») зареєстровано Дніпропетровською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області 23.06.2000р. (а.с.18).
Крім того, позивач зареєстрований як платник податків в Дніпропетровській міжрайонній податковій інспекції 03.02.1998р. за №1622 (а.с.20).
Отже, позивач належним чином зареєстрований як юридична особа та платник податків, а тому на нього поширюється дія законів та інших нормативно-правових актів, які регулюють сплату податків в Україні.
На підставі пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, в порядку ст.76 розділу ІІ Податкового кодексу України фахівцями податкового органу проведена камеральна перевірка податкового розрахунку земельного податку за 2010 рік ВАТ «Спеціалізована пересувна механізована колона №596»
За результатами перевірки складено акт №113/1543-05410949 від 27.04.2011р., в ході перевірки якої встановлено: порушення ч.2 ст.7 Закону України «Про плату за землю», тобто при обчисленні суми земельного податку позивачем було застосовано ставки податку, визначені ч.1 ст7 -у розмірі 1% від грошової оцінки земельної ділянки, а необхідно було застосувати ставки податку, встановлені ч.2 ст.7 -у розмірі 0,24грн. за 1кв.м. з урахування встановлених законодавством коефіцієнтів індексації, так як, згідно даних Ювілейної селищної ради та Головного управління Держкомзему у Дніпропетровській області грошова оцінка земель населеного пункту смт.Ювілейне не затверджена у порядку, визначеному діючим законодавством (а.с.6-7).
На підставі Акту перевірки №113/1543-05410949 від 27.04.2011р. відносно позивача виставлене податкове повідомлення-рішення, від 16.05.2011р. №0001211543, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по земельному податку у загальній сумі 3720грн.98коп. (в т.ч. 2976грн.78коп. -основний платіж, 744грн.20коп. -штрафна санкція) (а.с.8).
Дане податкове повідомлення-рішення направлене на адресу позивача та отримане останнім 19.05.2011р.
Не погоджуючись з рішеннями податкового органу позивач звернувся за захистом своїх прав та інтересів до суду.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що викладені в акті перевірки висновки неправомірні, в результаті чого податковим органом помилково здійснений розрахунок земельного податку.
Так, позивач зазначає, що з огляду на приписи ст.5 Закону України «Про плату за землю»суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар. Враховуючи викладене, позивач не має статусу суб'єкта плати за землю. оскільки не є користувачем земельної ділянки розташованої за адресою: Дніпропетровська обл., Дніпропетровський р-н, смт.Ювілейне, вул.Радгоспна, 80. А також додає, що зазначена земельна ділянка є власністю територіальної громади смт. Ювілейне, і відповідно про наявність чи відсутність користувачів (орендарів) цієї земельної ділянки має бути обізнана Ювілейна селищна рада та орган Державного земельного кадастру, проте податківцями при проведенні вищезазначеної перевірки й прийняття висновків не вказані зазначені відомості про наявність чи відсутність користувачів земельної ділянки, розташованої за вказаною адресою.
В обґрунтування своєї позиції позивач посилається на ст. 13 Закону України «Про плату за землю».
Крім того, позивач стверджує, що висновки відповідача неправомірні, оскільки Закон України «Про плату за землю»не передбачає сплати земельного податку суб'єктами, які не є користувачами земельних ділянок.
Відповідач проти позовних вимог заперечує, посилаючись на законодавчі підстави своїх дій, діяльність в межах закону та наданих повноважень, в обґрунтування своїх заперечень зазначає наступне.
Так, відповідач стверджує, що в акті перевірки №113/1543-05410949 від 27.04.2011р. зазначена адреса позивача: Дніпропетровський р-н, смт.Ювілейне, вул.Радгоспна, 80 -яка є його юридичною адресою, а не місце знаходження земельної ділянки, а також додає, що перевіркою використано податковий розрахунок земельного податку на 2010 рік, наданого позивачем.
Крім того, відповідач звертає увагу, що в наданому розрахунку податку у «відомостях про наявність документів на землю»позивачем самостійно вказано, що йому надано в користування 0,9га земель на території Ювілейної селищної ради в межах населеного пункту згідно Державного Акту на право постійного користування землею ДП №003517 від 02.10.1996р.
До того ж відповідач зазначає, що при поданні позивачем податкових розрахунків земельного податку за попередні роки ним були надані копія Державного акту на право постійного користування землею ДП №003517 від 02.10.1996р., зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею 02.10.1996р. №928 та копію довідки Дніпропетровського районного відділу земельних ресурсів від 22.01.2004р. №283.
Крім того, відповідач додає, що згідно довідки відділу Держкомзему у Дніпропетровській області від 11.10.2011р. №6621 у позивача до сих пір знаходиться в постійному користуванні земельна ділянка площею 0,9га в межах населеного пункту на території Ювілейної селищної ради.
Таким чином, відповідач зазначає, що ним правомірно винесене податкове повідомлення-рішення. Просить у задоволенні позовних вимог відмовити.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та оцінивши їх у сукупності, суд дійшов висновку про наступне.
Згідно до ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до ст.9 Закону України "Про систему оподаткування", платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.
Статтею 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Згідно зі п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та збрів, а також дотримання валютного та іншого законодавств, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи..., та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності..., а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Статтею 13 Закону України «Про плату за землю»передбачено, що підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки.
Відповідно до ст.14 Закону України «Про систему оподаткування»до загальнодержавних податків та зборів відноситься також і плата за землю (земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності).
Так, згідно п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України Платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
У відповідності п.46.1. ст.46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Відповідно до п.п.20.1.28, п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України встановлено, що органи державної податкової служби мають право: застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою в порядку, визначеному цим Кодексом.
Згідно з п.11 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках -коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.
Як встановлено у судовому засіданні, підтверджується матеріалами справи, згідно самостійно наданого позивачем податкового розрахунку земельного податку за 2010 рік, ВАТ «Спеціалізована пересувна механізована колона №596»визначена сума податкового зобов'язання у загальному розмірі 958грн.50коп., з помісячною сплатою по 79грн.88коп., тобто позивач є платником орендної плати за землю (а.с.41-45).
Твердження позивача, що нормами законодавства України не передбачено сплати земельного податку суб'єктами, які не є користувачами земельних ділянок, не знайшло підтвердження.
Суд, згідно ст.86 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Зазначенні в Акті висновки, підтверджені допустимими та достатніми доказами.
Стаття 19 Конституції України зобов'язує органи державної влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З матеріалів справи та наданих представниками сторін у судовому засіданні пояснень вбачається, що суб'єкт владних повноважень (відповідач) діяв по відношенню до позивача на підставі та у межах повноважень і способу, що передбачені Конституцією та законами України.
Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 Кодексу адміністративного судочинства України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, полягає в наступному, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Приймаючи до уваги викладене, враховуючи правильність дій та рішень відповідача, а також те, що відповідачем доведено правомірність своїх дій та їх відповідність нормам діючого законодавства України, відповідні докази суду надані, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та спростовані матеріалами справи і поясненнями представників сторін.
За викладених обставин, у задоволенні позовних вимог належить відмовити повністю.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.86, 94, 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України суд,
У задоволенні адміністративного позову Відкритого акціонерного товариства «Спеціалізована пересувна механізована колона №596»до Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення -відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі її апеляційного оскарження -з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання копії постанови, виготовленої у повному обсязі.
Текст постанови у повному обсязі виготовлений 24.10.2011р.
Суддя Г.В. Потолова