25 липня 2012 р. 2а/0470/8119/12
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Потолова Г.В., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до Секретаря судової палати по цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області про визнання протиправним повідомлення, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення суми матеріальної і моральної шкоди,
ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про визнання протиправним повідомлення секретаря судової палати по цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області свідомо неправдивої інформації, зобов'язання останнього видати спростування свідомо неправдивої інформації щодо ненабрання законної сили ухвалою Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 30.11.2011 р. та стягнення 210175грн. 00коп. завданої матеріальної і моральної шкоди
Позовна заява подана без додержання вимог, встановлених ст.106 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: в порушення п.2 ч.1 у позовній заяві не зазначено засобів зв'язку та адреси електронної пошти позивача, або посилання на їх відсутність, оскільки ці реквізити можуть бути потрібні суду для здійснення термінових викликів чи повідомлень, з'ясування причин неприбуття до суду.
В порушення приписів п.4 ч.1 ст.106 Кодексу адміністративного судочинства України зміст позовних вимог не відповідає вимогам ст.105 КАС України, яка визначає форму і зміст адміністративного позову.
Крім того, відповідно до ч.3 ст.50 КАС України відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень.
Згідно п.7 ч.1 ст.3 КАС України суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Отже, в порушення вимог ст.ст.3, 48, 50, 105, 106 КАС України позивачем не визначено належного відповідача у позові. Тобто, в даному випадку, або посадова особа, наділена відповідними повноваженнями (зі зазначенням прізвища, ім'я та по-батькові), або юридична особа -безпосередньо суд.
Всупереч приписам ст.48 КАС України, позивачем до адміністративного позову не надано доказів наявності адміністративної процесуальної правоздатності.
Також, відповідно до ч.2 ст.106 КАС України на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач зазначає докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом.
З тексту позовної заяви вбачається, що позивач посилається на отримані документи, а саме: лист № 22к-18950 від 06.07.2012 р., відповідь секретаря судової палати по цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області, ухвалу Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 30.11.2011 р., запити казначейської служби тощо, проте до позовної заяви не додає жодного документу в обґрунтування позовних вимог.
Позивачем взагалі не додано до позовної заяви доказів (документів) на підтвердження позовних вимог. У зв'язку з чим не можна дійти висновку про достовірність викладених у позовній заяві обставин та наявність порушення відповідачем прав, свобод та інтересів позивача, а рівно як і про підсудність зазначеного спору.
Також, позивачем не викладено обставин в обґрунтування вимоги щодо немайнової (моральної) та матеріальної шкоди, тобто, в чому саме полягає заподіяння шкоди відповідачем, яким чином вона заподіяна, докази завдання позивачу та понесення позивачем шкоди саме у розмірі 200000грн. 00коп.
Одночасно, слід зазначити, що за приписами ст.106 КАС України до позовної заяви, крім іншого, додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати. А у разі необхідності, у позовній заяві зазначається, зокрема, клопотання про звільнення від сплати судового збору. Тобто, до позовної заяви має бути доданий документ (квитанція, платіжне доручення) про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.
Згідно приписів Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів і включається до складу судових витрат. Платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду. Судовий збір справляється, в тому числі, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
При цьому судовий збір має бути сплачено як за позовні вимоги не грошового характеру, так і за позовні вимоги про стягнення грошових коштів.
В адміністративному судочинстві при сплаті судового збору застосовуються пільги, надані на підставі ч.2 ст.3 Закону України «Про судовий збір». Випадки звільнення від сплати судового збору (державного мита) при зверненні до суду, повністю або частково, визначаються Кодексом адміністративного судочинства України та іншими законами. За обґрунтованим клопотанням (його може бути викладено у самій позовній заяві), вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі, суд може звільнити позивача від сплати судового збору, зменшити його розмір, відстрочити або розстрочити його сплату у випадках та на підставі, визначених КАС України.
Отже, вирішення питання про звільнення від сплати судового збору є прерогативою суду, а не позивача, однак, за обґрунтованим клопотанням позивача.
Позивачем не надано жодного доказу щодо можливості застосування ч.2 ст.3 цього Закону.
За таких обставин, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху на підставі ч.1 ст.108 КАС України, встановивши строк для усунення виявлених недоліків.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.106, 108, 165, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Залишити позовну заяву ОСОБА_1 до Секретаря судової палати по цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області про визнання протиправним повідомлення, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення суми матеріальної і моральної шкоди - без руху.
Позивачеві в 10-денний строк з дня отримання копії цієї ухвали усунути визначені недоліки позовної заяви.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, у разі її апеляційного оскарження -з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд у п'ятиденний строк з дня отримання копії ухвали.
Суддя Г.В. Потолова
25 липня 2012 р.