Справа № 0308/3580/12 Головуючий у 1 інстанції:Пушкарчук В.П.
Провадження № 22-ц/0390/1289/2012 Категорія:27 Доповідач: Шевчук Л. Я.
02 серпня 2012 року місто Луцьк
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого -судді Шевчук Л.Я.,
суддів -Подолюка В.А., Гапончука В.В.,
при секретарі - Черняк О.В.,
з участю:
прокурора -Базярук І.М.,
представника позивача -Мельничука А.О.,
відповідача -ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом прокурора м. Луцька в інтересах держави в особі публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_1 на рішення Луцького міськрайонного суду від 14 червня 2012 року,
Відповідач ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на рішення Луцького міськрайонного суду від 14 червня 2012 року, яким позов прокурора м. Луцька в інтересах публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено.
Постановлено стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача 175 975, 98 грн. заборгованості за кредитним договором та 1 759, 76 грн. судового збору.
В поданій на рішення суду апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_1, покликаючись на незаконність судового рішення із-за порушення норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду скасувати і визначити порядок реструктуризації боргу та зазначає, що судом не враховано того, що він не має можливості погасити заборгованість за кредитним договором у зв'язку з важким матеріальним становищем і, крім того, він подав заяву в банк про реструктуризацію боргу.
В судовому засіданні відповідач апеляційну скаргу підтримав і просив скаргу задовольнити, прокурор та представник позивача апеляційну скаргу заперечили та просили її відхилити.
Судом першої інстанції установлено, що відповідач ОСОБА_1 належним чином не виконує взяті на себе зобов'язання по поверненню кредиту, а тому суд стягнув з відповідача ОСОБА_1 як позичальника і відповідачки ОСОБА_2 як поручителя на користь позивача заборгованість за кредитним договором.
Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 слід відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з наступних підстав.
Із матеріалів справи убачається, що 4 лютого 2010 року між публічним акціонерним товариством «Державний ощадний банк України»і ОСОБА_1 був укладений кредитний договір, за умовами якого банк зобов'язувався надати позичальнику грошові кошти в розмірі 220 000 грн. зі сплатою 25 % річних за користування кредитом терміном до 3 лютого 2020 року (а.с.3,4)
Також судом установлено, що 4 лютого 2010 року між банком і ОСОБА_2 був укладений договір поруки, за яким поручитель зобов'язувалася перед кредитором відповідати солідарно в повному обсязі за своєчасне та повне виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором, а також додатковими угодами до нього, що укладені та можуть бути укладені в майбутньому (а.с.7).
За кредитним договором, як передбачає стаття 1054 ЦК України, банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Проте, всупереч зазначеним вище вимогам закону позичальник ОСОБА_1 належним чином не виконував взяті на себе зобов'язання по поверненню кредиту та сплати відсотків за користування кредитом, внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 175 975, 98 грн.
Статті 553, 554 ЦК України передбачають, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
З врахуванням того, що боржник належним чином не виконував взяті на себе зобов'язання по поверненню кредиту, суд першої інстанції підставно стягнув солідарно з боржника і поручителя заборгованість за кредитним договором.
При цьому не можуть бути взяті до уваги доводи апеляційної скарги про те, що судом не враховано ту обставину, що відповідач подав в банк заяву про реструктуризацію боргу, оскільки подання такої заяви не звільняє відповідача від виконання своїх зобов'язань по кредитному договору.
Інші доводи апеляційної скарги не впливають на правильність рішення суду, яке постановлено з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст.307, 308, 314, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Луцького міськрайонного суду від 14 червня 2012 року по даній справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.
Судді :