Справа № < 1609/6185/12
іменем України
02 серпня 2012 року Київський районний суд м. Полтави в складі:
головуючого - судді Самсонової О.А.
при секретарі - Сакун А.С.,
за участю:
позивача - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області про визнання дій державного виконавця неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача про визнання постанови неправомірною, зобов'язання вчинити певні дії.
В позовній заяві посилався на те, що в провадженні ВДВС Головного управління юстиції у Полтавській області перебувало виконавче провадження за виконавчим листом №2а-2679/11/1609, виданим 31.05.2011 року Київським районним судом м.Полтави про зобов'язання Управління праці та соціального захисту населення виконкому Київської районної в м.Полтава ради здійснити перерахунок недоплаченої ОСОБА_1 одноразової компенсації за шкоду, заподіяну здоров'ю, як інваліду внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до частин 1, 2 статті 48 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"та провести відповідні виплати з врахуванням виплачених сум.
Постановою старшого державного виконавця Нездойминоги Олени Олександрівни від 27 червня 2012 року дане виконавче провадження закінчено. Як підставу для закінчення виконавчого провадження державний виконавець зазначив п.11 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження». Вказану постанову позивач вважає незаконною та такою, що порушує його права. Тому просив суд визнати незаконною постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області від 27 червня 2012 року та зобов'язати відповідача відкрити виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №2а-2679/11/1609, виданого 31.05.2011 року Київським районним судом м.Полтави, забезпечити виконання судового рішення в повному обсязі.
В судовому засіданні позивач свій позов підтримав в повному обсязі та просив задовольнити.
Відповідач в судове засідання свого представника не направив, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи.
Відповідно до ч.4 ст.128 КАС України у разі неприбуття відповідача суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин, розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача в межах наявних в справі доказів.
Суд, заслухавши пояснення позивача, дослідивши зібрані по справі докази, приходить до наступних висновків.
В судовому засіданні встановлено, що згідно виконавчого листа №2а-2679/11/1609, виданого 31 травня 2011 року Київським районним судом м.Полтави, Управління праці та соціального захисту населення виконкому Київської районної в м.Полтава ради зобов'язано здійснити перерахунок недоплаченої ОСОБА_1 одноразової компенсації за шкоду, заподіяну здоров'ю, як інваліду внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до частин 1, 2 статті 48 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та провести відповідні виплати з врахуванням виплачених сум (а.с.9-11).
Вказаний виконавчий лист знаходився на виконанні у відділі примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області, та перебував в провадженні старшого державного виконавця Нездойминоги О.О.
27 червня 2012 року старшим державним виконавцем Нездойминогою О.О. винесено постанову про закінчення даного виконавчого провадження (а.с.13). В постанові, зокрема, зазначено, що постановою державного виконавця про відкриття виконавчого провадження 32395043 від 04.05.2012 року боржника зобов'язано виконати рішення суду в 7-денний строк з моменту винесення постанови. Боржником 26.06.2012 року надано до відділу розпорядження про проведення відповідного перерахунку, виплати по рішенню суду не проведені у зв'язку з відсутністю відповідного фінансового ресурсу бюджету.
Також згідно наведеної постанови у зв'язку з наявністю у боржника поважних причин невиконання судового рішення внаслідок відсутності коштів (відповідного фінансового ресурсу бюджету) підстави для накладення штрафу та звернення до правоохоронних органів з поданням про притягнення боржника до кримінальної відповідальності відсутні.
Зазначено, що відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області відповідно до вимог Закону України вжито вичерпних заходів примусового виконання рішення, та з посиланням на п.11 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження»виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №2а-2679/11/1609 від 31.05.2011 року закінчено.
Відповідно до п.11 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження»виконавче провадження підлягає закінченню у разі повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадової особи), який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 75 цього Закону.
Згідно частини третьої ст.75 Закону України «Про виконавче провадження»у разі якщо виконати рішення без участі боржника неможливо, державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом, після чого виносить постанову про закінчення виконавчого провадження, яка затверджується начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, і повертає виконавчий документ до суду чи іншого органу (посадової особи), що його видав.
Статтею 89 Закону в свою чергу передбачена відповідальність за невиконання рішення, що зобов'язує боржника вчинити певні дії, та рішення про поновлення на роботі.
Згідно ч.1 ст. 89 Закону України «Про виконавче провадження»в разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
Частиною 2 даної статті передбачено, що у разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до правоохоронних органів з поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності відповідно до закону.
Таким чином Законом чітко передбачено послідовність дій державного виконавця, що має передувати закінченню виконавчого провадження за п.11 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження».
Старшим державним виконавцем Нездойминогою О.О. такий порядок не додержаний, навпаки, в постанові міститься висновок державного виконавця про те, що рішення боржником не виконано з поважних причин.
Такий висновок не є обґрунтованим. Суперечить він і практиці Європейського суду з прав людини який неодноразово в своїх рішеннях вказував на те, що відсутність відповідного фінансування не є поважною причиною для невиконання судового рішення.
Так, у своєму рішенні від 27 липня 2004 року у справі "Ромашов проти України" (Заява №67534/01) Європейський суд з прав людини знову зазначив, що державні органи не можуть довільно посилатись на відсутність коштів як на виправдання невиконання зобов'язань за боргом, визначеним судовим рішенням. Проте затримка у виконанні рішення може бути виправдана за виняткових обставин. Але затримка не повинна бути такою, що позбавляє сутності право, яке захищається пунктом 1 статті 6 Конвенції (див. "Іммобільяре Саффі проти Італії", заява N 22774/93, § 74, ЄСПЛ 1999-V). У цій справі заявник не повинен був бути позбавлений можливості отримання відшкодування за рішенням, винесеним на його користь, що було дуже важливим для нього та його сім'ї, через стверджувані фінансові труднощі держави.
Тому суд не погоджується з тим, що судове рішення згідно виконавчого листа від 31.05.2011 року №2а-2679/11/1609 не виконано з поважних причин.
На підставі викладеного суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог про визнання незаконною постанови про закінчення виконавчого провадження. Та з метою повного захисту прав позивача незаконну постанову необхідно скасувати, зобов'язавши відповідача відновити виконавче провадження.
Судові витрати у справі суд вважає за необхідне віднести за рахунок держави.
Керуючись ст.ст. 8-14, 71, 159, 158-163, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України,-
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати незаконною та скасувати постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області Нездойминоги Олени Олександрівни від 27 червня 2012 року у виконавчому провадженні за реєстраційним №32395043 з виконання виконавчого листа №2а-2679/11/1609, виданого Київським районним судом м.Полтави 31.05.2011 року.
Зобов'язати відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області відновити виконавче провадження за виконавчим листом №2а-2679/11/1609, виданим Київським районним судом м.Полтави 31.05.2011 року, та забезпечити примусове виконання рішення за вказаним виконавчим документом в повному обсязі.
Судові витрати у справі віднести за рахунок держави.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Київський районний суд м. Полтави шляхом подачі апеляційної скарги на постанову у 10-денний термін.
Головуючий О.А.Самсонова
02.08.2012