Справа № 2а/1770/4034/2011
25 липня 2012 року 17год. 33хв. м. Рівне
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Борискіна С.А. за участю секретаря судового засідання Чередняка В.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: ОСОБА_1;
відповідача 1: представник Капустинська Н.П.;
відповідача 2: представник не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
до Державної податкової служби у Львівській області Городоцької міжрайонної державної податкової інспекції Львівської області Державної податкової служби
про визнання дій відповідачів протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, про скасування наказів , -
Позивач - ОСОБА_1 звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до відповідачів - Державної податкової адміністрації у Львівській області, Державної податкової інспекції у Городоцькому районі Львівської області про визнання дій протиправними.
Суд, за клопотанням представників відповідачів 1 та 2 та згодою позивача у судовому засіданні відповідно до вимог ст.52 КАС України у зв'язку з реорганізацію податкових органів замінив первинного відповідача 1 - Державну податкову адміністрацію у Львівській області на належного - Державну податкову службу у Львівській області (далі - ДПС у Львівській області) та неналежного відповідача 2 - ДПІ у Городоцькому районі на належного - Городоцьку міжрайонну державну податкову інспекцію Львівської області Державної податкової служби (далі - Городоцьку МДПІ)..
Позивач неодноразово змінював позовні вимоги, остаточно виклавши їх у такій редакції:
зобов'язати відповідачів в установленому законодавчими актами порядку нарахувати та виплатити йому грошові кошти як надбавку у розмірі 10% до посадового окладу за роботу в умовах режимних обмежень за період з 25.08.2004 року по 16.11.2005 року в сумі 348,14 грн.; визнати дії Державної податкової адміністрації у Львівській області та Державної податкової інспекції у Городоцькому районі Львівської області протиправними щодо не нарахування та виплати грошових коштів за роботу в умовах режимних обмежень; визнати дії Державної податкової адміністрації у Львівській області протиправними щодо фальсифікації наказу Державної Податкової Адміністрації №193-о від 12.04.2005 року по особовому складу УПМ ДПА у Львівській області; скасувати наказ ДПА у Львівській області №193-о від 12.04.2005 року по особовому складу УПМ ДПА у Львівській області; зобов'язати відповідача 2 донарахувати з листопада 2004 року по квітень 2005 року включно його грошове забезпечення з посадовим окладом старшого інспектора чергової частини штабу міжрайонного головного відділу податкової міліції Городоцької МДПІ; зобов'язати відповідачів виплатити йому середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку; визнати дії ДПА у Львівській області протиправними щодо фальсифікації наказу ДПА №24-о від 19.01.2005 року по особовому складу УПМ ДПА у Львівській області; скасувати наказ ДПА №24-о від 19.01.2005 року по особовому складу УПМ ДПА у Львівській області.
Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що наказом ДПА у Львівській області №241-о від 14.06.2004 року він був призначений на посаду інспектора чергової частини штабу міжрайонного головного відділу податкової міліції Городоцької ДПІ з посадовим окладом 185 грн. В подальшому наказом ДПА у Львівській області в листопаді 2004 року призначений на посаду старшого інспектора чергової частини штабу міжрайонного головного відділу податкової міліції Городоцької ДПІ з посадовим окладом 270 грн., а з квітня 2005 року - 298 грн. Наказом №701-о від 26.10.2005 року 14.11.2005 року він був звільнений з органів податкової міліції ДПА у Львівській області.
Зазначає, що за час роботи в черговій частині штабу міжрайонного головного відділу податкової міліції Городоцької ДПІ з 14.06.2004 року по 14.11.2005 року працював із таємними документами та був включений керівником у персональний список осіб, які працюють в умовах режимних обмежень. Однак йому не виплачувалась надбавка у розмірі 10 відсотків до посадового окладу за роботу в умовах режимних обмежень.
Вважає, що йому не була виплачена зазначена надбавка в таких сумах:
- за серпень 2004 року - 18,50 грн.;
- за вересень 2004 року - 18,50 грн.;
- за жовтень 2004 року - 18,50 грн.;
- за листопад 2004 року - 27,00 грн.;
- за грудень 2004 року - 27,00 грн.;
а всього за 2004 рік - 109,50 грн.
- за січень 2005 р. - 27,00 грн.;
- за лютий 2005 р. - 27,00 грн.;
- за березень 2005 р.- 27,00 грн.;
- за квітень 2005 р. - 29,80 грн.;
- за травень 2005 р. - 29,80 грн.;
- за червень 2005 р. - 29,80 грн.;
- липень 2005 р. - 29,80 грн.;
- за серпень 2005 р. - 29,80 грн.;
- за вересень 2005 р. - 29,80 грн.;
- за жовтень 2005 р. - 29,80 грн.;
- за листопад 2005 р. - 29,80 грн.,
а всього за 2005 рік - 238,64 грн.
Разом за 2004-2005 року йому не доплачена надбавка у розмірі 10% до посадового окладу за роботу в умовах режимних обмежень в сумі 348,14 грн.
Позивач стверджує, що під час розгляду справи йому стало відомо, що згідно наказу Державної податкової адміністрації у Львівській області №193- о від 12 квітня 2005 року по особовому складу УПМ ДПА у Львівській області його призначено з 12.04.2005 року на посаду старшого інспектора чергової частини штабу міжрайонного головного відділу податкової міліції Городоцької МДПІ з посадовим окладом 298 грн. в місяць, встановивши щомісячну надбавку по п. 1 наказу ДПА України №188-Ф від 27.12.2002 року у розмірі 100% увільнивши від посади інспектора чергової частини штабу міжрайонного головного відділу податкової міліції Городоцької МДПІ.
ОСОБА_1 не заперечує, що в листопаді 2004 року його було призначено на посаду старшого інспектора чергової частини штабу міжрайонного головного відділу податкової міліції Городоцької МДПІ на підставі поданого ним рапорту.
Призначення його в листопаді 2004 року на посаду старшого інспектора чергової частини штабу міжрайонного головного відділу податкової міліції Городоцької МДПІ підтверджується витягами з розрахункової відомості заробітної плати по видам оплат за жовтень - грудень 2004 року, за січень-квітень 2005 року, з яких вбачається, що: в жовтні 2004 року він перебував на посаді інспектора чергової частини з посадовим окладом 185 грн.; в листопаді - грудні 2004 року позивач перебував на посаді старшого інспектора чергової частини із незазначеним посадовим окладом; в січні - березні 2005 року він перебував на посаді інспектора чергової частини з посадовим окладом 262 грн., а з квітня 2005 року по час звільнення - на посаді старшого інспектора чергової частини з посадовим окладом 298 грн.
Вважає, що Накази Державної податкової адміністрації у Львівській області № 24- о від 19 січня 2005 року про його призначення на посаду інспектора чергової частини з одночасним звільненням з посади старшого інспектора чергової частини та №193- о від 12 квітня 2005 року про його призначення на посаду старшого інспектора є фальсифікованими, виданими з метою невиплати йому коштів у повному обсязі.
В судовому засіданні ОСОБА_1 позов підтримав з підстав, викладених у заяві про збільшення позовних вимог, покликаючись на Закони України «Про міліцію», «Про державну податкову службу», Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, Порядок організації та забезпечення режиму секретності в органах державної влади, місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, і організаціях, Положення про види, розміри і порядок надання компенсації громадянам у зв'язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці.
При цьому додатково пояснив, що рапорт про згоду на призначення на нижчу посаду - інспектора чергової частини він подав у січні 2005 року з метою звільнити посаду старшого інспектора для свого співслужбовця - капітана ОСОБА_3, оскілки останньому необхідно було отримувати чергове звання. В подальшому ОСОБА_1 змінив свідчення та заявив, що рапорт писав під тиском керівництва. З оскаржуваним наказом його не ознайомили, тому позивач вважав, що рапорт реалізований не був і він залишився на посаді старшого інспектора чергової частини штабу. Крім того, наказ був виданий 19.01.2005 року під час перебування у відпустці. Також ОСОБА_1 з покликанням на п.48 Положення зазначив, що переміщення його на нижчу посаду мало відбутись лише після проведення атестації, оскільки він був відкомандирований до податкових органів з органів внутрішніх справ України.
Просив позовні вимоги задовольнити повністю, а також стягнути з відповідачів судові витрати, пов'язані з розглядом справи, а саме: витрати на правову допомогу у розмірі 2700 грн.
Представники відповідача 1 та 2 позовні вимоги не визнали та пояснили, що наказом ДПА у Львівській області №241-о від 14.06.2004 року підполковника податкової міліції ОСОБА_1 було зараховано в штат чергової частини штабу міжрайонного головного відділу податкової міліції Городоцької МДПІ на посаду інспектора чергової частини штабу міжрайонного головного відділу податкової міліції Городоцької МДПІ із встановленням окладу згідно штатного розпису та щомісячної надбавки по п. 1 наказу ДПА України №188-ф від 27.12.2002 року у розмірі 100%. Підстав для нарахування і виплати для позивача інших доплат та надбавок, не вказаних в наказі по особовому складу УПМ ДПА у Львівській області, немає.
Вказують, що за періоди 2004-2005 років ОСОБА_1, перебуваючи на посадах старшого інспектора чергової частини та інспектора чергової частини МГВПМ Городоцької МДПІ, із документами, які містять державну таємницю під грифом «таємно», не працював, що підтверджується листом ДПІ у Городоцькому районі №3213\26-0 від 09.11.2011 року. Облікова картка № 40 від 17.07.2004 року на ОСОБА_1 знищена відповідно до розділу 10 п.386 Порядку, затвердженого Постановою КМ України від 02.10.2003 року № 1561, актом від 25.02.2011 року № 40 дск.
Покликаючись на норми Постанови Кабінету Міністрів України від 15.06.1994 №414, якою затверджено Положення про види, розміри і порядок надання компенсації громадянам у зв'язку з роботою, що передбачає доступ до державної таємниці, зазначають наступне. Так, ОСОБА_1 наказом ДПА у Львівській області №241-о від 14.06.2004 року був зарахований на посаду інспектора чергової частини штабу, а отже згідно зазначеного Положення не відносився до категорії осіб, які за своїми функціональними обов'язками або на час виконання робіт згідно з укладеними договорами займаються розробленням, виготовленням, обліком, зберіганням, використанням документів, виробів та інших матеріальних носіїв державної таємниці, приймають рішення з цих питань або здійснюють постійний контроль за станом захисту державної таємниці, та не мав права на відповідну надбавку до посадового окладу.
Крім того, відсутні підстави для визнання протиправними дій щодо прийняття наказів ДПА у Львівській області №193-о від 12.04.2005 року та №24-о від 19.01.2005 року по особовому складу УПМ ДПА у Львівській області, а також їх скасування, оскільки накази не фальсифікувались та були винесені відповідно до вимог чинного законодавства. Призначення позивача на нижчу посаду відбулося за його згодою відповідно до пп. «в» п.45 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ. Крім того, накази видавались після написання позивачем відповідних рапортів від 12.01.2005 року про згоду на призначення на посаду інспектора чергової частини штабу та від 11.04.2005 року про згоду на призначення на посаду старшого інспектора чергової частини штабу. Із змісту останнього вбачається, що позивачу було відомо про його перебування у період з 19.01.2005 року по 12.04.2005 року на посаді інспектора чергової частини штабу, адже у тексті рапорту зазначена саме ця посада.
За наведених обставин відсутні підстави для виплати позивачу середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Просили суд відмовити в задоволенні позовних вимог у зв'язку з їх безпідставністю.
Представник відповідача 2 у судове засідання від 25.07.2012 року не прибув, про дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином.
Оскільки участь у судовому засіданні представників відповідача 2 - Городоцької міжрайонної державної податкової інспекції Львівської області Державної податкової служби обов'язковою не визнавалась, суд прийняв рішення розглянути справу за їх відсутності.
Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача 1, дослідивши подані сторонами письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити повністю.
Суд виходив з наступного.
У серпні 1991 року ОСОБА_1 був прийнятий на службу в органи внутрішніх справ, а з серпня 1998 року відряджений для подальшого проходження служби в органи податкової міліції ДПА у Львівській області (т.2 а.с.139).
В подальшому наказом ДПА у Львівській області №241-о від 14.06.2004 року підполковника податкової міліції ОСОБА_1 було зараховано в штат чергової частини штабу міжрайонного головного відділу податкової міліції Городоцької МДПІ на посаду інспектора чергової частини штабу міжрайонного головного відділу податкової міліції Городоцької МДПІ із встановленням окладу згідно штатного розпису та щомісячної надбавки по п. 1 наказу ДПА України №188-ф від 27.12.2002 року у розмірі 100%. (т.1 а.с.158). Згідно Наказу ДПА у Львівській області від 25.08.2004 року №7 ДСК «Про надання допуску до державної таємниці» позивачу надано допуск до державної таємниці за формою три. Наказом ДПА у Львівській області від 26 листопада 2004 року №598-о підполковника міліції ОСОБА_1 було призначено на посаду старшого інспектора чергової часини штабу міжрайонного головного відділу податкової міліції Городоцької МДПІ (т.1 а.с.222). Даний наказ внесено в книгу наказів по особовому складу Городоцької МДПІ (т.1 а.с.224). Рапортом від 17.11.2004 року ОСОБА_1 підтвердив свою згоду на переведення на посаду старшого інспектора чергової частини штабу МГВПМ Городоцької МДПІ. (т.2 а.с.86).
19 січня 2005 року наказом ДПА у Львівській області №24-о ОСОБА_1 призначено на посаду інспектора чергової частини штабу міжрайонного податкового відділу податкової міліції Городоцької МДПІ з 17.01.2005 року. Підставою винесення наказу був рапорт ОСОБА_1 від 05 січня 2005 року, про що зазначено в наказі (т.1 а.с.225). Даний наказ внесено в книгу наказів по особовому складу Городоцької МДПІ. (т.1 а.с.226).
Із дослідженого у судовому засіданні рапорту від 05.01.2005 року вбачається, що ОСОБА_1 надав згоду на переведення з посади старшого інспектора на посаду інспектора чергової частини штабу МГВПМ Городоцької МДПІ (т.2 а.с.87).
Наказом ДПА у Львівській області від 12 квітня 2005 року №193-о підполковника податкової міліції ОСОБА_1 призначено на посаду старшого інспектора чергової частини штабу міжрайонного головного відділу податкової міліції Городоцької МДПІ. (т.1 а.с.227). Даний наказ внесено в книгу наказів по особовому складу Городоцької МДПІ. (т.1 а.с.228). Рапортом від 11.15.2005 року ОСОБА_1 підтвердив свою згоду на переведення на посаду старшого інспектора чергової частини штабу МГВПМ Городоцької МДПІ (т.2 а.с.88).
26 жовтня 2005 року Наказом №701-о ДПА у Львівській області позивача ОСОБА_1 звільнено з податкової міліції за п. 64 «г» (через скорочення штатів) (т.1 а.с.229-230). Даний наказ внесено в Журнал реєстрації наказів по особовому складу Городоцької МДПІ за 2003-2004 роки. (т.1 а.с.232-239).
Суспільні відносини, пов'язані з віднесенням інформації до державної таємниці, засекречуванням, розсекречуванням її матеріальних носіїв та охороною державної таємниці з метою захисту національної безпеки України врегульовані Законом України від 21.01.1994р. № 3855-XII "Про державну таємницю (далі - Закон №3855).
Відповідно до статті 22 Закону № 3855 залежно від ступеня секретності інформації встановлюються такі форми допуску до державної таємниці: форма 1 - для роботи з секретною інформацією, що має ступені секретності "особливої важливості", "цілком таємно" та "таємно"; форма 2 - для роботи з секретною інформацією, що має ступені секретності "цілком таємно" та "таємно"; форма 3 - для роботи з секретною інформацією, що має ступінь секретності "таємно".
Вимогами статті 30 вказаного Закону встановлена компенсація громадянам у зв'язку з виконанням робіт, які передбачають доступ до державної таємниці. Вказана норма зазначає, що у разі коли за умовами своєї професійної діяльності громадянин постійно працює з відомостями, що становлять державну таємницю, йому повинна надаватися відповідна компенсація за роботу в умовах режимних обмежень, види, розміри та порядок надання якої встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.1994 року № 414 затверджено Положення про види, розміри і порядок надання компенсації громадянам у зв'язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці (далі - Положення).
Згідно пункту 2 Положення особам, які працюють в умовах режимних обмежень, установлюється надбавка до посадових окладів (тарифних ставок) залежно від ступеня секретності інформації: відомості та їх носії, що мають ступінь секретності "особливої важливості", - 20 відсотків; відомості та їх носії, що мають ступінь секретності "цілком таємно", - 15 відсотків; відомості та їх носії, що мають ступінь секретності "таємно", - 10 відсотків.
Пунктом 6 Положення встановлено, що персональний склад осіб, які працюють в умовах режимних обмежень, та розмір надбавки визначаються керівником відповідного органу законодавчої, виконавчої та судової влади, органу прокуратури, інших органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, де працюють ці особи.
Надбавка до посадових окладів (тарифних ставок) виплачується лише за наявності дозволу на провадження діяльності, пов'язаної з державною таємницею, наданого відповідно до законодавства про державну таємницю.
Як вбачається з матеріалів справи, посада позивача згідно з витягу з номенклатури посад працівників Городоцької МДПІ, заняття яких потребує оформлення допуску до державної таємниці, передбачає допуск до державної таємниці. Як встановлено судом та зазначено вище по тексту, такий допуск позивачу був належним чином оформлений.
Номенклатура посад працівників Городоцької МДПІ, які підлягають оформленню на допуск до державної таємниці (ДСК), затверджена в.о. Голови ДПА у Львівській області 28.12.2004 року та погоджена начальником УСБУ у Львівській області 06.02.2004 року, яка передбачала допуск за п. 3.2. посаду інспектора чергової частини МГВПМ Городоцької МДПІ за формою три. Номенклатура посад працівників Городоцьокї МДПІ, які підлягають оформленню на допуск до державної таємниці (ДСК), затверджена начальником Городоцької МДПІ 01.03.2005 року та погоджена начальником УСБУ у Львівській області 06.02.2005 року, яка передбачала допуск за п. 3.2. посаду старшого інспектора чергової частини МГВПМ Городоцької МДПІ за формою три. Допуск за формою три ОСОБА_1 було надано УСБУ у Львівській області від 09.08.2004 року №2684. Допуск за формою три ОСОБА_1 надано наказом Городоцької МДПІ від 25.08.2004 року №7 дск. Допуск за формою три ОСОБА_1 скасовано наказом Городоцької МДПІ від 16.11.2005 року №10 дск у зв'язку із звільненням з органів ДПС у Львівській області (т.1 а.с.100-101).
Відповідно до штатного розпису Городоцької міжрайонної державної податкової інспекції, затвердженого 2 лютого 2004 року, який вводиться в дію з 01 січня 2004 року, у черговій частині працюють: 18.1 старший інспектор, 18.2 інспектор. (а.с.197-209).
В штатних розписах Городоцької МДПІ, які вводились в дію з 01.11.2004 року та 01 січня 2005 року та затверджені відповідно 30.11.2004 року та 01.02.2005 року, також присутні посади старшого інспектора (26.3.1) та інспектора (26.3.2).(т.1 а.с.204-209, 210-211).
Переліком документів, переданих ОСОБА_1 у 2008 році під час розгляду адміністративної справи №2а/2474/08/1770 стверджується те, що позивачу було передано наступні документи: копія витягу з розрахункової відомості по видам оплат за квітень 2005 року; копія витягу з розрахункової відомості заробітної плати за березень 2005 року; копія витягу з розрахункової відомості заробітної плати по видам оплат за лютий 2005 року; копія витягу з розрахункової відомості заробітної плати по видам оплат за січень 2005 року; копія витягу з розрахункової відомості заробітної плати по видам оплат за грудень 2004 року; копія витягу з розрахункової відомості заробітної плати по видам оплат за листопад 2004 року; копія витягу з розрахункової відомості заробітної плати по видам оплат за жовтня 2004 року; копія витягу з розрахункової відомості заробітної плати по видам оплат за вересень 2004 року (т.1 а.с.212-213).
Оглянутими у судовому засіданні розрахунковими листами встановлено, що позивач отримував грошове забезпечення, яке складалося з виплат за: посадовий оклад, вислугу років, надбавки КМ - 1592, доплати за ОВЗ 188-ф, вислугу років податківців, премії щомісячні, спеціальне звання (т.1 а.с.214-221).
З досліджених в судовому засіданні Функціональних обов'язків інспектора чергової частини штабу МГВПМ Городоцької МДПІ та Інструкції по організації роботи чергової частини МГВПМ Городоцької МДПІ вбачається, що до обов'язків інспектора чергової частини та старшого інспектора чергової частини не входить постійна робота з таємними документами (т.1 а.с.4-11).
Судом зазначається, що згідно розділу 4 п.86 Порядку облікові картки на осіб, допуск яким до державної таємниці скасовано, разом із зобов'язаннями громадянина України зберігаються в РСО підприємств, установ, організацій протягом 5 років з часу видання наказу про скасування допуску, після чого підлягають знищенню в установленому законом порядку. Облікова картка № 40 від 17.07.2004 року на ОСОБА_1 знищена відповідно до розділу 10 п.386 Порядку, затвердженого Постановою КМ України від 02.10.2003 року № 1561, актом від 25.02.2011 року № 40 дск.(т.1 а.с.101), адже на час звернення позивача до суду минуло більше 6 років з дня його звільнення з органів податкової міліції та скасування допуску до державної таємниці.
Таким чином, факти виконання позивачем роботи з таємними документами не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні, а отже підстав для нарахування та виплати позивачу надбавки за роботу в умовах режимних обмежень суд не вбачає.
Також у відповідності до Положення про види, розміри і порядок надання компенсації громадянам у зв'язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.1994 року за №414 та Порядку надання компенсації працівникам органів державної податкової служби України за роботу в умовах режимних обмежень, затвердженого наказом ДПА України від 28.04.2000 року за №224 персональний склад осіб, які працюють в умовах режимних обмежень визначається режимно-секретним органом. Обґрунтовані пропозиції щодо встановлення надбавок працівникам, які постійно працюють в умовах режимних обмежень надаються режимно-секретним органом до управління (відділу) фінансування для підготовки наказу.
Оскільки обґрунтованих пропозицій щодо встановлення надбавки позивачу за роботу з таємними документами до фінуправління не поступало, то й така ОСОБА_1 встановлена не була.
Таким чином, Городоцькою МДПІ або ДПА у Львівській області надбавка за роботу в умовах режимних обмежень позивачу не встановлювалась, оскільки позивач з таємними документами не працював.
За наведених обставин відсутні підстави для задоволення позовних вимог в частині зобов'язання відповідачів в установленому законодавчими актами порядку нарахувати та виплатити позивачу грошові кошти як надбавку у розмірі 10% до посадового окладу за роботу в умовах режимних обмежень за період з 25.08.2004 року по 16.11.2005 року в сумі 348,14 грн. та визнання дій Державної податкової адміністрації у Львівській області та Державної податкової інспекції у Городоцькому районі Львівської області протиправним щодо не нарахування та виплати грошових коштів за роботу в умовах режимних обмежень.
Стосовно позовних вимог щодо визнання дій Державної податкової адміністрації у Львівській області протиправними щодо фальсифікації наказу Державної Податкової Адміністрації №193-о від 12.04.2005 року по особовому складу УПМ ДПА у Львівській області та скасування цього наказу; зобов'язання відповідача 2 донарахувати з листопада 2004 року по квітень 2005 року включно грошове забезпечення ОСОБА_1 з посадовим окладом старшого інспектора чергової частини штабу міжрайонного головного відділу податкової міліції Городоцької МДПІ; визнання дій ДПА у Львівській області протиправними щодо фальсифікації наказу ДПА №24-о від 19.01.2005 року по особовому складу УПМ ДПА у Львівській області; скасування цього наказу, то суд зазначає наступне.
Так, 19 січня 2005 року наказом ДПА у Львівській області №24-о ОСОБА_1 призначено на посаду інспектора чергової частини штабу міжрайонного податкового відділу податкової міліції Городоцької МДПІ з 17.01.2005 року, звільнивши з посади старшого інспектора. Підставою винесення наказу був рапорт ОСОБА_1 від 05 січня 2005 року, про що зазначено в наказі (т.1 а.с.225).
Наказом ДПА у Львівській області від 12 квітня 2005 року №193-о підполковника податкової міліції ОСОБА_1 призначено на посаду старшого інспектора чергової частини штабу міжрайонного головного відділу податкової міліції Городоцької МДПІ. (т.1 а.с.227). Рапортом від 11.15.2005 року ОСОБА_1 підтвердив свою згоду на переведення на посаду старшого інспектора чергової частини штабу МГВПМ Городоцької МДПІ (т.2 а.с.88).
Суд критично ставиться до твердження позивача про свою необізнаність з даними наказами, оскільки, як вже вказувалось, він власноручно подав рапорт від 05.01.2005 року про свою згоду на призначення на нижчу посаду, а саме: з посади старшого інспектора чергової частини штабу на посаду інспектора. Крім того, 12.04.2005 року ОСОБА_1 подав рапорт про свою згоду на призначення на посаду старшого інспектора чергової частини штабу з посади інспектора чергової частини штабу. Отже про перебування на посаді інспектора чергової частини штабу у період з 19 січня по 12 квітня 2005 року позивачу було відомо у період проходження служби.
Крім того, підставою для відмови у їх задоволенні є відсутність доказів щодо фальсифікації зазначених наказів.
Позивач зазначає, що підставою для скасування наказу від 19.01.2005 року № 24-о про призначення його на посаду інспектора чергової частини штабу з одночасним звільненням з посади старшого інспектора є відсутність його згоди на призначення на нижчу посаду та перебування його у той день у відпустці, що суперечить вимогам чинного законодавства.
Суд з даною позицією не погоджується, враховуючи наступне.
Відповідно до п.45 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого Постановою КМ УРСР від 29 липня 1991 р. № 114 (далі - Положення про проходження служби), переміщення осіб старшого та вищого офіцерського складу з вищих посад на нижчі проводиться:
а) при скороченні штатів;
б) за станом здоров"я згідно з висновком військово-лікарської комісії;
в) за особистим проханням;
г) за службовою невідповідністю, виходячи з професійних моральних і особистих якостей;
д) у порядку дисциплінарного стягнення відповідно до Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ або за клопотанням товариського суду честі середнього і старшого начальницького складу.
У судовому засіданні встановлено, що позивач, перебуваючи на посаді старшого інспектора чергової частини штабу, особисто подав рапорт від 05.01.2005 року щодо згоди з запропонованою посадою інспектора чергової частини штабу МГВПМ Городоцької МДПІ, а отже, на думку суду, подав особисте прохання щодо призначення на нижчу посаду, що відповідає вимогам пп. «в» п. 45 Положення про проходження служби. Ця підстава - рапорт ОСОБА_1 вказана і в тексті оскаржуваного наказу. Волевиявленням щодо вчинення певних дій є рапорт позивача, який в даному випадку і слугує особистим проханням щодо переведення на посаду інспектора, увільнивши з посади старшого інспектора штабу.
Крім того, в наказі вказано, що ОСОБА_1 було призначено на посаду інспектора чергової частини штабу з 17.01.2005 року, коли він фактично почав виконувати обов'язки за новою посадою. Згідно наказу від 12.01.2005 року № 6-В відпустку за 2004 рік було надано позивачу з 19.01.2005 року (т.2 а.с.122-123).
При цьому суд звертає увагу, що п.28 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ Української РСР, затвердженого Указом Президії Верховної ради Української РСР 29 липня 1991 року N 1368-XII (який діяв на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що дисциплінарне стягнення не може бути накладено у період перебування особи у відпустці чи під час її хвороби. Оскільки позивач був призначений на нижчу посаду не у порядку дисциплінарного стягнення (пп. «д» п.45 Положення про проходження служби), а за особистим проханням (пп. «в» п.45 Положення про проходження служби), суд не вбачає порушення законодавства під час винесення ДПА у Львівській області наказу від 19.01.2005 року № 24 - о.
Суд відкидає як помилкову позицію ОСОБА_1 про необхідність обов'язкового проведення атестації перед його призначенням на нижчу посаду. Так, згідно п.п. 48 та 80 Положення про проходження служби особи начальницького складу, прикомандировані до інших міністерств і відомств або підвідомчих їм підприємств, установ і організацій, атестуються в порядку, встановленому пунктами 47-48 цього Положення, їх безпосередніми керівниками разом з представниками Міністерства внутрішніх справ УРСР або його відповідних органів, для чого створюються міжвідомчі атестаційні комісії. Проте, позивач згідно запису у його трудовій книжці був не прикомандирований, а відряджений до органів податкової міліції для подальшого проходження служби, а отже зазначений порядок атестації у даному випадку не застосовується (т.2 а.с.139).
Як вже вказувалось вище, наказом ДПА у Львівській області від 12 квітня 2005 року №193-о підполковника податкової міліції ОСОБА_1 призначено на посаду старшого інспектора чергової частини штабу міжрайонного головного відділу податкової міліції Городоцької МДПІ. Рапортом від 11.15.2005 року ОСОБА_1 підтвердив свою згоду на переведення на посаду старшого інспектора чергової частини штабу МГВПМ Городоцької МДПІ.
Крім того, позивачу наказом ДПА у Львівській області від 19.01.05 №24-0 встановлено посадовий оклад у розмірі 237 грн. на місяць. Згідно штатного розпису, що вступив у дію з моменту затвердження, тобто з 01.02.2005 р., посадовий оклад інспектора чергової частини з 01.01.2005 р. становив 268 грн.
Аналізуючи розрахункові відомості по заробітній платні ОСОБА_1 за листопад та грудень 2004 року, січень, лютий, березень, квітень 2005 року судом встановлено, що позивачу проведено перерахунки з/п за період листопад 2004 року - січень 2005 року та з квітня 2005 року з посади старшого інспектора чергової частини штабу, в тому числі в частині різниці у розмірі посадових окладів, які були збільшені з 01 січня 2005 р. та введені в дію з лютого 2005 року (т.1 а.с.214-221). У інші місяці періоду листопад 2004 року - квітень 2005 року нарахування та виплата грошового забезпечення також були проведені у повному обсязі з посадового окладу інспектора чергової частини штабу.
За наведених обставин доказів фальсифікації вищезазначених наказів ДПА у Львівській області у судовому засіданні встановлено не було, підстави для їх скасування відсутні, грошове забезпечення ОСОБА_1 виплачено у повному розмірі, а отже суд відмовляє у задоволенні позовних вимог про визнання дій Державної податкової адміністрації у Львівській області протиправними щодо фальсифікації наказу Державної Податкової Адміністрації №193-о від 12.04.2005 року по особовому складу УПМ ДПА у Львівській області та скасування цього наказу; зобов'язання відповідача 2 донарахувати з листопада 20004 року по квітень 2005 року включно грошове забезпечення ОСОБА_1 з посадовим окладом старшого інспектора чергової частини штабу міжрайонного головного відділу податкової міліції Городоцької МДПІ; визнання дії ДПА у Львівській області протиправними щодо фальсифікації наказу ДПА №24-о від 19.01.2005 року по особовому складу УПМ ДПА у Львівській області; скасування цього наказу.
Крім того, оскільки суд прийшов до висновку про правомірність дій відповідачів щодо нарахування та виплати грошового забезпечення позивачу, тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог щодо виплати середнього заробітку за весь час затримки грошового забезпечення по день фактичного розрахунку.
Дії відповідача 1 щодо винесення наказу ДПА у Львівській області від 12 січня 2005 року № 6-в щодо надання позивачу відпустки суд не оцінює, оскільки ця вимога позивачем не заявлялась.
В силу вимог ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок, щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Частиною 1 ст. 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Суд приходить до висновку, що докази, якими позивач обґрунтовував свої вимоги, є безпідставними, необґрунтованими, такими, що не відповідають дійсним обставинам справи, оскільки спростовуються вищевикладеним та наявними в справі, доказами, а факт наявності у позивача порушеного права не знайшов свого підтвердження в ході судового розгляду. Натомість, відповідачі належними і допустимими доказами довели ті обставини, на яких ґрунтуються їх заперечення.
За наведених обставин, у задоволенні позовних вимог суд відмовляє повністю.
Відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України судові витрати (витрати на правову допомогу у розмірі 2700 грн. (т.2 а.с.138)) позивачу не присуджуються.
Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні позову відмовити повністю.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Борискін С.А.