Cправа № 2a-0770/1484/12
Рядок статзвітності № 11.5
Код 2
20 липня 2012 року м. Ужгород
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Гебеш С.А.
за участю секретаря судового засідання - Лумей В.Г.
та осіб, які беруть участь у справі:
представника позивача -Буштинської селищної ради -Рацин І.П.
представник відповідача -Відділу державної виконавчої служби Тячівського районного управління юстиції -не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Закарпатського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою Буштинської селищної ради в особі голови Паш Івана Івановича до Відділу державної виконавчої служби Тячівського районного управління юстиції про визнання незаконною та скасування постанови від 13.04.2012 року №ВП №4588530, -
Буштинська селищна рада в особі голови Паш Івана Івановича звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Відділу державної виконавчої служби Тячівського районного управління юстиції про визнання незаконною та скасування постанови від 13.04.2012 року №ВП №4588530.
Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що згідно рішення Господарського суду Закарпатської області ТзОВ «Верховина»було зобов'язано передати три житлові будинки до власності територіальної громади селища Буштино, а Буштинську селищну раду прийняти житловий фонд до власності територіальної громади селища Буштино.
Крім того позивач зазначає, що територіальна громада не заперечує проти прийняття вказаного житлового фонду, однак у ТзОВ «Верховина»на даний час відсутні документи для передачі даного житлового фонду.
Вказаним рішенням Господарського суду Закарпатської області не тільки Буштинську селищну раду було зобов'язано прийняти житловий фонд до власності територіальної громади, але й ТзОВ «Верховина»було зобов'язано передати три житлові будинки до власності територіальної громади.
Враховуючи викладене позивач вважає, що винесення оскаржуваної постанови про накладання штрафу в розмірі 1360 грн. від 13.04.2012 року ВП №4588530 є незаконним, оскільки рішення Господарського суду Закарпатської області неможливо виконати із поважних причин, оскільки ТзОВ «Верховина»не передало на даний час три житлові будинки до власності територіальної громади селища Буштино і при винесенні відповідачем оскаржуваної постанови про накладення штрафу не було враховано поважність невиконання рішення суду та виконавчого листа на підставі якого було винесено оскаржувану позивачем постанову.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд даний адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином. Заперечень проти даного адміністративного позову відповідач суду не надав, проте надіслав на адресу суду письмову заяву про розгляд даної справи без участі представника відповідача.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши думку представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів даної адміністративної справи на примусовому виконанні у Відділі державної виконавчої служби Тячівського районного управління юстиції знаходиться виконавчий лист №3/191 від 10.11.2006 року, який був виданий Господарським судом Закарпатської області.
Згідно вказаного виконавчого листа Господарського суду Закарпатської області було зобов'язано ТзОВ «Верховина»смт. Буштино, вул..Травнева,16 передати три житлові будинки по вул.. Залізничній,7, вул. Б.Хмельницького, 39 та вул.Травневій, б/н до власності територіальної громади селища Буштино, а Буштинську селищну раду смт. Буштино, вул. Головна,91 прийняти житловий фонд -три житлові будинки по вул. Залізничній,7, вул.. Б.Хмельницького, 39 та вул. Травневій, б/н до власності територіальної громади селища Буштино, Тячівського району, Закарпатської області.
На підставі вказаного виконавчого листа №3/191 від 10.11.2006 року та при його примусовому виконанні, а також на підставі Закону України «Про виконавче провадження»державним виконавцем Пацкан С.В. Відділу державної виконавчої служби Тячівського районного управління юстиції була винесена оскаржувана позивачем постанова ВП№4588530 про накладення штрафу у розмірі 1360 грн., за невиконання сторонами зобов'язання згідно даного виконавчого листа №3/191 від 10.11.2006 року виданого Господарським судом Закарпатської області, про що 12.04.2012 року складено акт державного виконавця.
Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження»передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
В силу вимог ст.6 вищезазначеного закону, а саме гарантії прав фізичних і юридичних осіб у виконавчому провадженні передбачено, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
Так, ч.1 ст. 89 Закону України «Про виконавче провадження»передбачено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
Проте, відповідачем по даній адміністративній справі, а саме Відділом державної виконавчої служби Тячівського районного управління юстиції не було з'ясовано усіх фактичних обставин невиконання судового рішення відповідачем, а саме Буштинською селищною редою.
Так у відповідності до п.8 «Положення про порядок передачі в комунальну власність державного житлового фонду, що перебував у повному господарському віданні або у оперативному управлінні підприємств, установ та організацій»передача відомчого житлового фонду в комунальну власність провадиться разом з відповідною технічною документацією на будинок (інвентарна справа, акт прийняття в експлуатацію, плани зовнішніх мереж та інші), а також документами, що встановлюють право на нього.
У разі відсутності необхідної технічної документації вона відновлюється за рахунок підприємства, установи чи організації, що передає відомчий житловий фонд у комунальну власність.
З пояснень представника позивача в ході судового розгляду встановлено, щро на даний час у ТзОВ «Верховина»немає необхідних для передачі житлового фонду документів, а отже Буштинська селищна рада не може виконати рішення Господарського суду Закарпатської області щодо прийняття житлового фонду -три житлові будинки по вул. Залізничній,7, вул. Б.Хмельницького, 39 та вул. Травневій, б/н до власності територіальної громади селища Буштино з поважних причин і рішення вказаного суду може бути виконано лише з виконанням зобов'язань ТзОВ «Верховина».
У відповідності до ч.1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Крім того, слід зазначити, що в силу вимог ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до переконання, що в даному випадку відповідач при винесенні оскаржуваної постанови про накладення на позивача штрафу не врахував вимоги ст. 89 ЗУ «Про виконавче провадження»щодо поважності причин не виконання позивачем зобов'язання про прийняття житлового фонду -трьох житлових будинків по вул. Залізничній,7, вул. Б.Хмельницького, 39 та вул. Травневій, б/н до власності територіальної громади селища Буштино, які в даному випадку судом вважаються поважними, так як позивач з об'єктивних причин не міг виконати рішення суду, оскільки воно не виконано в першу чергу ТзОВ «Верховина».
Крім того слід зазначити, що відповідачем у даній справі не надано доказів та не спростовано пояснень позивача щодо поважності чи неповажності причин невиконання позивачем рішення суду та відповідно до вимог ч.2 ст.71 КАС України відповідач в даному випадку не скористався своїм правом та обов'язком щодо доказування правомірності свого рішення.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до переконання, що позов є обґрунтованим і таким, що підлягає до задоволення повністю.
На підставі наведеного та керуючись статтями 11, 70, 71, 86, 160-163,170, 181, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, ЗУ «Про виконавче провадження», суд, -
Адміністративний позов Буштинської селищної ради в особі голови Паш Івана Івановича до Відділу державної виконавчої служби Тячівського районного управління юстиції про визнання незаконною та скасування постанови від 13.04.2012 року ВП №4588530 -задовольнити повністю.
Постанову державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Тячівського районного управління юстиції Пацкан В.С. від 13.04.2012 року ВП №4588530 про накладення на Буштинську селищну раду штрафу у розмірі 1360 грн. -скасувати.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України, та може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд в порядку та строки, встановлені ст. 186 КАС України. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України -протягом десяти днів з дня отримання копії постанови (копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції).
Суддя Гебеш С.А.