Справа № 1570/2920/2012
18 липня 2012 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Марина П.П.
за участю секретаря Борцової С.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кераміт»до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Одеської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення № 0002162301 від 14.02.2012 року, суд, -
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Кераміт» (далі -ТОВ «Кераміт») до державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Одеської області Державної податкової служби (далі -ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області ДПС), в якому позивач просить скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області від 14.02.2012 року № 0002162301.
У своєму позові позивач зазначив, що в ході перевірки ТОВ «Кераміт»ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області встановлено відсутність поставок товарів та виконання послуг від контрагента ТОВ «ВСТК», що свідчить про укладення угод без мети настання реальних наслідків. Даний висновок відповідача позивач вважає необґрунтованим, оскільки податковим органом не наведено жодної підстави та не надано належних доказів вважати укладений позивачем правочин нікчемним правочином.
Так, між позивачем (покупець) та ТОВ «ВСТК»(постачальник) було укладено договір поставки від 14.06.2011 р. № 14-06, предметом якого були нафтопродукти: мазут топічний М-40, М-100. Позивачем в повному обсязі виконано умови договору та отримано товар, який в подальшому використано для виготовлення керамзитового гравію. До того ж, позивач має первинні документи -платіжні доручення, податкові накладні, накладні, які містять опис господарської операції та підтверджують її фактичне виконання, що спростовує висновок відповідача щодо відсутності фактичного отримання обумовленого договором товару (ПММ), а також твердження, що угода укладалась між ТОВ «Кераміт»та ТОВ «ВСТК»без мети настання реальних наслідків, тому позивач вважає, що сума ПДВ за податковими накладними від 14.06.2011 р. № 756 та від 21.06.2011 р. № 772 у загальному розмірі 22083,00 грн. була включена позивачем до складу податкового кредиту за червень 2011 року правомірно та підтверджується відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами бухгалтерського та податкового обліку.
Відповідач надав до суду заперечення (а.с. 62-67), в яких зазначив, що на підставі наказу від 01.02.2012 р. № 58 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Кераміт» з питань нарахування податку на додану вартість по взаємовідносинам із ТОВ «ВСТК»за червень 2011 року, відповідно до п. 79.1 ст. 79, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, а також з урахуванням акту № 302/23-214/36675291 від 11.11.2011 р. «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «ВСТК»(код ЄДРПОУ 35179825) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період червень 2011 року»ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Кераміт».
Враховуючи висновки акту перевірки № 302/23-214/36675291 від 11.11.2011 р. «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «ВСТК»(код ЄДРПОУ 35179825) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період червень 2011 року»у ТОВ «ВСТК»немає можливості фактичного здійснення господарських операцій через відсутність майна та інших матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі-продажу; відсутні необхідні умови для досягнення результатів економічної діяльності у зв'язку з відсутністю трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів.
Таким чином, в ході перевірки встановлено неможливість надання товарів ТОВ «ВСТК», що свідчить про укладення угод з ТОВ «Кераміт»без мети настання реальних наслідків. Отже, договори, укладені позивачем з ТОВ «ВСТК»є нікчемними, не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.
Наявність у підприємства ТОВ «Кераміт»податкових накладних є обов'язковою обставиною для визначення правильності формування податкового кредиту, але не вичерпною. Право на податковий кредит у позивача не виникло, оскільки ним не дотримано обов'язкових умов для виникнення такого права -виникнення об'єкту оподаткування, що передбачено вимогами ст.ст. 185, 186, 198 Податкового кодексу України.
У судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги та обґрунтування адміністративного позову у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позову, посилаючись при цьому на доводи, викладені у наданих до суду запереченнях.
Суд, заслухавши осіб, що з'явились в судове засідання, дослідивши доводи адміністративного позову та заперечень на нього, наявні матеріали справи та обставини, якими обґрунтовуються вимоги, докази, якими вони підтверджуються, встановив наступні факти та обставини.
ТОВ «Кераміт»зареєстровано Комінтернівською районною державною адміністрацією Одеської області 07.08.2003 р., про що зроблено запис у журналі обліку реєстраційних справ за № 04057155Ю0020612, перереєстровано у зв'язку зі зміною юридичною адреси 29.05.2007 р., на підставі внесених змін державним реєстратором видане свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 279958.
Відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 03.09.2003 р. № 40383550 (іпн -324973815170) товариство є платником податку на додану вартість.
У період з 02.02.2012 р. по 08.02.2012 р. ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області проводилась документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Кераміт»(код ЄДРПОУ 32497386) з питань нарахування податку на додану вартість по взаємовідносинам із ТОВ «ВСТК»(код ЄДРПОУ 35179825) за червень 2011 року, за результатами якої складено акт перевірки від 08.02.2012 року № 108/23/32497386 (а.с. 8-19).
Зазначеним актом перевірки встановлено порушення ТОВ «Кераміт»ст.ст. 203, 207, 215, 228, 655, 875 Цивільного кодексу України в частині укладення правочинів, що не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, в результаті чого було занижено суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду на суму 22083 грн. за червень 2011 року; відсутність об'єктів, які підпадають під визначення п. 198.3 ст. 198, п. 201.4, п. 201.7, п. 201.10 ст. 201, ст. 192 Податкового кодексу України. Дані, наведені в деклараціях з податку на додану вартість за період лютий 2011 року з відповідними додатками про обсяги податкового кредиту, а, отже, про обсяги виконання робіт, надання товарів є недійсними.
На підставі згаданого акта перевірки ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області було прийнято податкове повідомлення-рішення від 14.02.2012 року № 0002162301, яким збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ «Кераміт»за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів у сумі 22083,00 гривень та застосовано штрафні санкції у розмірі 1,00 грн. (а.с. 7).
Відповідно до п. 56.1 ст. 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
Відповідно до абзацу 2 ст. 55 Податкового кодексу України процедура адміністративного оскарження рішень органів державної податкової служби є дворівневою.
Так, не погодившись з податковим повідомленням-рішенням від 14.02.2012 року № 0002162301 позивач подав скаргу до ДПА в Одеській області від 23.02.2012 року № б/н.
Рішенням про результати розгляду первинної скарги від 19.03.2012 р. № 5213/10/10-2007 скарга позивача була залишена без задоволення, а оскаржуване ним податкове повідомлення-рішення -без змін (а.с. 25-28).
Позивач звернувся з повторною скаргою до ДПС України, але рішенням про результати розгляду скарги від 23.04.2012 року № 7102/6/10-2115 (а.с. 22-24), скаргу позивача залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення -без змін.
Зазначене податкове повідомлення-рішення суд вважає таким, що відповідає вимогам чинного законодавства, а вимоги позивача щодо його скасування такими, що не підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до п. 198.1. ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту, зокрема, виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Згідно з п. 198.3. ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Пунктом 198.6. ст. 198 цього кодексу передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Відповідно до ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).
Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби.
У разі звільнення від оподаткування у випадках, передбачених статтею 197 цього розділу, у податковій накладній робиться запис «Без ПДВ»з посиланням на відповідний пункт та/або підпункт статті 197 цього Кодексу.
Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.
Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.
Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.
Виходячи зі змісту наведених вище норм законодавства, право на віднесення сум ПДВ, сплачених при придбанні товару, до податкового кредиту виникає у суб'єкта господарювання у разі дотримання ним наступних умов: 1) фактичності придбання такого товару, тобто, реальності відповідної господарської операції; 2) наявності податкових накладних, складених особою, зареєстрованою платником податку, чи митних декларацій на підтвердження придбання такого товару та сплати відповідної суми ПДВ; 3) подальшого використання придбаного товару в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства.
При цьому згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Частиною 2 цієї статті визначено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Згідно з п. 2.1., 2.2. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.
Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.
Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі - первинні документи).
Судом встановлено, що між ТОВ «Кераміт»(покупець) та ТОВ «ВСТК»(продавець) укладено договір поставки від 14.06.2011 р. № 14-06, предметом якого були нафтопродукти: мазут топічний М-40, М-100 (а.с. 44-45).
Згідно з п. 2.1 вказаного договору кількість товару зазначається у видаткових накладних, які є невід'ємною частиною договору.
Так, ТОВ «ВСТК»виписані позивачу видаткова накладна № 756 від 14.06.2011 р. на товар мазут М-40 на загальну суму 42500 грн., у тому числі ПДВ -7083,33 грн. (а.с. 48), та видаткова накладна № 772 від 21.06.2011 р. на товар мазут М-40 на загальну суму 90000 грн., у тому числі ПДВ -15000 грн. (а.с. 49).
Крім того, постачальником позивача ТОВ «ВСТК»виписані рахунки-фактури № 10-0000001 від 14.06.2011 р. на загальну суму 42500 грн., у тому числі ПДВ -7083,33 грн. (а.с. 46) та № 10-0000002 від 21.06.2011 р. на загальну суму 90000 грн., у тому числі ПДВ -15000 грн. (а.с. 47).
Відповідно до п. 3.2 договору поставка товару здійснюється автомобільним транспортом постачальника. За домовленістю сторін поставка товару може здійснюватися автомобільним транспортом покупця.
Однак, на підтвердження товарності операції, позивачем до суду не надані товарно-транспортні накладні.
Наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року № 363 затверджені Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні.
Пунктом 11 зазначених Правил визначено, що основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля.
Залежно від виду вантажу та його специфічних властивостей до основних документів додаються інші (ветеринарні, санітарні та якісні - сертифікати, свідоцтва, довідки, паспорти тощо), що визначається правилами перевезень зазначених вантажів.
Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається.
Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля.
Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом).
Замовник у разі потреби може виписувати додаткові екземпляри товарно-транспортної накладної, кількість яких визначається угодою між Замовником та Перевізником. Усі екземпляри товарно-транспортної накладної як основні, так і додаткові, повинні мати єдину серію і номер.
Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри.
Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.
Проте, як зазначено вище, позивачем вказаного первинного документу до суду не надано.
По факту поставки ТОВ «ВСТК»складені податкова накладна від 14.06.2011 р. № 756 на загальну суму 42500 грн., у тому числі ПДВ -7083,33 грн. (а.с. 51) та податкова накладна від 21.06.2011 р. № 772 на загальну суму 90000 грн., у тому числі ПДВ -15000 грн. (а.с. 50).
Наявність податкової накладної дійсно є обов'язковою обставиною для визначення правильності формування податкового кредиту, але не вичерпною. Якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податку договорах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку. Якщо наведені у договорах товари чи послуги фактично не поставлялися, то придбання таких товарів або послуг не відбулося. Відповідно право на податковий кредит у такого платника податків не виникає, оскільки при цьому не дотримано обов'язкових умов для виникнення такого права -придбання товарів (послуг) з метою їх використання у господарській діяльності.
З урахуванням зазначеного на платника податку на додану вартість покладається обов'язок довести фактичність та реальність здійснюваної ним господарської операції, за наслідками якої він формує податковий кредит.
Розрахунки за вказаний товар між сторонами були здійснені у червні-липні 2011 року, що підтверджується платіжними дорученнями (а.с. 52-58).
Також до суду надано копію журналу реєстрації виданих довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей, з якого вбачається, що з 14.06.2011 р. по 24.06.2011 р. ОСОБА_1 була видана довіреність на отримання товару від ТОВ «ВСТК»(а.с. 78-82).
Проте, як було зазначено вище, відповідно до ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).
Відповідно до п. 1 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011 р. № 1379 «Про затвердження форми податкової накладної та порядку заповнення податкової накладної»(зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 22.11.2011 р. № 1333/20071) податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника ПДВ.
Згідно з абз. 8 п. 1 вищевказаного Порядку податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у абз. 1 п. 1.
За правилами заповнення податкової накладної усі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку -продавця.
Проте, в порушення зазначених законодавчих положень, надана до суду документація ТОВ «ВСТК»була підписана від імені керівника підприємства іншою особою.
Так, судом досліджений акт ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 26.08.2011 р. № 2132/23-512/35179825 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «ВСТК»щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період червень 2011 року»(а.с. 39-42), згідно з висновками якого основних засобів ведення фінансово-господарської діяльності, а саме складських, виробничих приміщень, наявності транспортних засобів, фактичних трудових ресурсів за ТОВ «ВСТК»не встановлено. Проведеним аналізом встановлено, що підприємство здійснює діяльність відмінну від основного виду діяльності, заявленого при реєстрації. З урахуванням наведеного, відповідно до ст. 55 Господарського кодексу України та відсутністю факту реального здійснення господарської діяльності встановлено, що ТОВ «ВСТК»має ознаки «податкової ями».
Також судом досліджений протокол допиту свідка ОСОБА_2 -керівника ТОВ «ВСТК»від 14.09.2011 р., у якому зазначено, що вказана особа фінансово-господарською діяльністю підприємства не займалась, жодних документів підприємства не підписувала (а.с. 89-91).
Допитана у судовому засіданні у якості свідка ОСОБА_2 пояснила, що фінансово-господарською діяльністю підприємства не займалась, ніяких бухгалтерських документів підприємства, в тому числі договорів, накладних, актів виконаних робіт, податкових накладних та рахунків не підписувала і нікого на це не уповноважувала, податкової звітності підприємства не складала, не підписувала та не здавала, розрахунковими рахунками підприємства не керувала, кредитів не отримувала, грошові кошти готівкою в банку не знімала та нікому не доручала, крім цього, представлені на огляд документи, укладені між ТОВ «Кераміт»та ТОВ «ВСТК»вона не підписувала та печатками не скріплювала.
Отже, виписані позивачу ТОВ «ВСТК»податкову накладну від 14.06.2011 р. № 756 на загальну суму 42500 грн., у тому числі ПДВ -7083,33 грн. (а.с. 51) та податкову накладну від 21.06.2011 р. № 772 на загальну суму 90000 грн., у тому числі ПДВ -15000 грн. не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ є безпідставним.
Така думка викладена в постанові Верховного Суду України від 05.03.2012 р. по справі за позовом ТОВ «Нафта»до Шосткинської МДПІ Сумської області про визнання висновків перевірки неправомірними, визнання чинним договору, скасування податкових повідомлень-рішень.
Відповідно до ст.244-2 КАС України, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.
Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За вищеперелічених обставин, з урахуванням показань свідка ОСОБА_2, позивачем було занижено податок на додану вартість з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду на суму 22083 грн. за червень 2011 року.
Судові витрати розподілити відповідно до приписів ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України.
На підставі встановленого, керуючись приписами ст.ст. 11, 162 КАС України, суд вважає, що вимоги позивача задоволенню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 2,4, 9, 11, 69-72, 86, 158-163, 167, 254 КАС України суд, -
В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Кераміт»до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Одеської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення №0002162301 від 14.02.2012 року -відмовити повністю.
Постанову може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови складено та підписано суддею 24.07.2012 року.
Суддя П.П. Марин
24 липня 2012 року
.