Донецький окружний адміністративний суд
про закриття провадження в справі
30 липня 2012 р. Справа № 2а/0570/8897/2012
приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул.50-ої Гвардійської дивізії, 17
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лазарєва В.В., при секретарі судового засідання Зекун Ю.В., за участю: позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, представника відповідача Авдана М.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Донецьку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до прокуратури м. Маріуполя про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
У липні 2012 року ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до прокуратури м. Маріуполя про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
В обґрунтування позовної заяви позивач зазначив, що 20.06.12 він звернувся зі скаргою до відповідача в якій просив надати вмотивовану відповідь, в якій буде чітко міститися інформація про задоволення або відхилення його скарги від 18.05.12 щодо оскарження постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 12.03.12, прийнятої за заявою ЖРЗПЗ 3053. 22.06.12 позивач отримав відповідь на вищезазначену скаргу, однак вказана відповідь не містить інформації про задоволення або відхилення його скарги від 18.05.12. У зв'язку з чим позивач звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просить визнати протиправними дії відповідача щодо розгляду його скарги від 20.06.12 та зобов'язати відповідача надати відповідь на його скаргу від 20.06.12 в частині задоволення або відхилення його скарги від 18.05.12 про оскарження постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 12.03.12.
Позивач та його представник в судовому засіданні підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити.
Представник відповідача заперечував проти задоволення позову вважаючи, що дії та відповідь прокуратури м. Маріуполя повністю відповідають вимогам чинного законодавства.
Заслухавши пояснення позивача, представників сторін, вивчивши подані матеріали та докази, суд приходить до висновку, що провадження у справі підлягає закриттю з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України, справа адміністративної юрисдикції переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
У відповідності до п. 2 ч. 3 ст. 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи що належить вирішувати в порядку кримінального судочинства.
12.03.12 Приморським РВ Маріупольського МУ ГУМВС України в Донецькій області прийнята постанова про відмову у порушенні кримінальної справи за заявою позивача (а.с. 34-35).
18.05.12 позивач, у порядку ст. 991 Кримінального-процесуального Кодексу України (далі - КПК України), звернувся до прокуратури м. Маріуполя із скаргою на вищевказану постанову від 12.03.12 про відмову у порушенні кримінальної справи, в якій просив її скасувати та направити матеріали перевірки до Приморського РВ Маріупольського МУ ГУМВС України в Донецькій області (а.с. 36-38).
14.06.12 прокуратурою м. Маріуполя, в порядку КПК України, була розглянута вищевказана скарга позивача та прийнято рішення, про що повідомлено позивача (а.с. 5-6, 28-29).
20.06.12 позивач знов звернувся до прокуратури м. Маріуполя зі скаргою в якій просив надати мотивовану відповідь щодо задоволення або відхилення його скарги від 18.05.12 про оскарження постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 12.03.12 та притягнути до відповідальності винних посадових осіб прокуратури, які розглядали вказану скаргу (а.с. 7).
Отже, з матеріалів справи вбачається, що позивач оскаржує процесуальні дії прокуратури щодо розгляду його скарги на постанову Приморського РВ Маріупольського МУ ГУМВС України в Донецькій області від 12.03.12 про відмову в порушенні кримінальної справи.
Згідно з п. 14 ч. 1 ст. 92 Конституції України судоустрій, судочинство, організація і діяльність прокуратури, органів дізнання і слідства визначається виключно законами. Правосуддя в України здійснюється шляхом розгляду і вирішення справ по спорах відповідно до процесуального законодавства України.
Відповідно до статті 1 Кримінально-процесуального кодексу України його призначенням є визначення порядку провадження у кримінальних справах. Таким чином, кримінальне судочинство - це врегульований нормами КПК України порядок діяльності органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду (судді) щодо порушення, розслідування, розгляду і вирішення кримінальних справ, а також діяльність інших учасників кримінального процесу з метою захисту своїх конституційних прав, свобод та законних інтересів.
Згідно ст. 991 КПК України, постанову слідчого і органу дізнання про відмову в порушенні кримінальної справи може бути оскаржено відповідному прокуророві, а якщо таку постанову винесено прокурором вищестоящому прокуророві. Скарга подається особою, інтересів якої вона стосується, або її представником протягом семи днів з дня одержання копії постанови.
Постанову прокурора, слідчого і органу дізнання про відмову в порушенні кримінальної справи може бути оскаржено особою, інтересів якої вона стосується, або її представником до суду в порядку, передбаченому статтею 236-1 КПК України.
Відповідно до ст.ст.100, 227 КПК України, у разі безпідставної відмови в порушенні справи слідчим або органом дізнання прокурор своєю постановою скасовує постанову слідчого або органу дізнання і порушує справу; вимагає від органів дізнання і досудового слідства для перевірки кримінальні справи, документи, матеріали та інші відомості про вчинені злочини, хід дізнання, досудового слідства і встановлення осіб, які вчинили злочини; перевіряє не менш як один раз на місяць виконання вимог закону про приймання, реєстрацію і вирішення заяв та повідомлень про вчинені або ті, що готуються, злочини; дає письмові вказівки про розслідування злочинів, про обрання, зміну або скасування запобіжного заходу, кваліфікацію злочину, проведення окремих слідчих дій та розшук осіб, які вчинили злочини; порушує кримінальні справи або відмовляє в їх порушенні; закриває або зупиняє провадження в кримінальних справах; дає згоду на закриття кримінальної справи слідчим в тих випадках, коли це передбачено цим Кодексом; затверджує обвинувальні висновки (постанови); направляє кримінальні справи до суду.
Таким чином, Кримінально-процесуальним кодексом України встановлений порядок оскарження постанов прокурора, слідчого і органу дізнання про відмову в порушенні кримінальної справи, дій прокурора, слідчого і органу дізнання при проведенні останніми досудового слідства або окремих слідчих дій.
Згідно із п. 4.2 рішення Конституційного Суду України від 14.12.11 № 19-рп/2011 справа № 1-29/2011, рішення, прийняті суб'єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до частин першої, другої статті 55 Конституції України. Для реалізації кожним конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб'єктів у сфері управлінської діяльності в Україні утворено систему адміністративних судів.
Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (частина перша статті 2 КАС України). До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження (частина друга статті 2 КАС України). Вичерпний перелік публічно-правових справ, на які не поширюється юрисдикція адміністративних судів, визначено в частині третій
статті 17 КАС України, а саме справи: що віднесені до юрисдикції Конституційного Суду України; які належить вирішувати в порядку кримінального судочинства; про накладення адміністративних стягнень; щодо відносин, які відповідно до закону, статуту (положення) об'єднання громадян віднесені до його внутрішньої діяльності або виключної компетенції (пункти 1, 2, 3, 4).
Отже, КАС України регламентує порядок розгляду не всіх публічно-правових спорів, а лише тих, які виникають у результаті здійснення суб'єктом владних повноважень управлінських функцій і розгляд яких безпосередньо не віднесено до підсудності інших судів.
У пункті 4.3 зазначено, що здійснюючи перевірку заяв і повідомлень про злочини, прокурор, слідчий, орган дізнання діють до порушення кримінальної справи, однак вдаються до тих же способів і прийомів, що й під час збирання доказів у кримінальній справі. Отже, правовідносини, що мають місце під час розгляду заяв про злочини, за своєю правовою природою є кримінально-процесуальними. Тому перевірка скарг на рішення, дії чи бездіяльність вказаних суб'єктів владних повноважень має відбуватися у тому ж процесуальному порядку і тим же судом, на який відповідно до закону покладені повноваження щодо перевірки й оцінки доказів у кримінальній справі, тобто судом із розгляду кримінальних справ. До того ж імперативний припис пункту 2 частини третьої статті 17 КАС України виключає юрисдикцію адміністративних судів щодо справ, які належить вирішувати в порядку кримінального судочинства.
Зазначене обумовлює висновок, що компетентним національним судом, до юрисдикції якого належить розгляд скарг щодо прийняття рішень, вчинення дій або допущення бездіяльності суб'єктом владних повноважень стосовно заяв і повідомлень про вчинені або підготовлювані злочини, є суд, який спеціалізується на розгляді кримінальних справ.
У вищезазначеному рішенні, Конституційний Суд України прийшов до висновку, що з метою реалізації положень статті 55 Конституції України та недопущення обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина у разі оскарження до суду рішень, дій чи бездіяльності прокурора, слідчого, органу дізнання стосовно заяв і повідомлень про вчинені або підготовлювані злочини такі скарги суди повинні розглядати аналогічно до порядку оскарження до суду рішень і дій прокурора, слідчого, органу дізнання, встановленого КПК України.
Приймаючи до уваги те, що позивач оскаржує дії та рішення прокуратури м. Маріуполя щодо розгляду його скарги на постанову Приморського РВ Маріупольського МУ ГУМВС України в Донецькій області від 12.03.12 про відмову в порушенні кримінальної справи, тобто дії відповідача, які не здійснювали владні управлінські функції, а виконували дії, передбачені кримінально-процесуальним кодексом України, суд дійшов висновку, що цей спір не відноситься до юрисдикції адміністративних судів і не може бути розглянутий за правилами Кодексу адміністративного судочинства України, встановлення і доведення обставин по справі можливе лише в порядку, встановленому Кримінально-процесуальним кодексом України судом, який спеціалізується на розгляді кримінальних справ.
Посилання позивача на відповідні норми Закону України «Про звернення громадян» не заслуговують на увагу, оскільки у відповідності до ст. 12 того ж Закону дія останнього не поширюється на порядок розгляду заяв і скарг громадян, встановлений кримінально-процесуальним, цивільно-процесуальним, трудовим законодавством і законодавством про захист економічної конкуренції.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст. 157, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Провадження у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до прокуратури м. Маріуполя про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - закрити.
Ухвали постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частини у судовому засіданні 30 липня 2012 року.
Ухвали виготовлена у повному обсязі 03 серпня 2012 року.
Ухвала набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 КАС України, і може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд у порядку, визначеному статтею 186 КАС України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Лазарєв В.В.