Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
25 липня 2012 року Справа № 1170/2а-763/12
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого -судді Брегея Р.І.,
в присутності секретаря судового засідання Осипової Н.В.,
за участі представників позивача Бублика Я.В.
та відповідача Панасенко І.Б., Скрипника О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю Торговий Дім «Протеїн-Продакшн»(далі -Товариство) до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
Товариство звернулося до суду з позовом до фіскального органу про визнання протиправним та скасування податкових повідомлення-рішення від 21 лютого 2012 року, якими збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 1235693 грн. та накладено штрафну санкцію -395034 грн. і зменшено розмір від'ємного значення суми того ж податку за березень та серпень 2011 року на загальну суму 292983 грн.
Представник позивача підтримав вимоги заяви.
Стверджував, що від укладення договорів з фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1, ТОВ «Агро-Інкам-Трейд» (далі -Товариство 1), ТОВ «Сервіс-К.М.Б.»(далі -Товариство 2), ТОВ «Рост-Інвест-Агро»(далі -Товариство 3) впродовж періоду, котрий перевірявся, настали реальні правові наслідки, що обумовлювались ними.
А тому, вважає, що Товариство правомірно сформувало в податкових деклараціях з податку на додану вартість звітних періодів суми податкового кредиту за цими правочинами.
Представники відповідача заперечували стосовно задоволення позову, мотивуючи тим, що правочини, котрі уклав позивач зі згаданими контрагентами впродовж періоду, який перевірявся, не спрямовувались на реальне настання наслідків, що обумовлювалися ними.
На їх думку, доказами того є акти перевірок діяльності тих платників податків.
Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позов належить задовільнити з таких підстав.
Встановлені судом обставини, що стали підставами звернення.
Так, 01 вересня 2010 року Товариство (замовник) та ЗАТ «Протеїн-Продакшн»(виконавець) уклали договір про переробку давальницької сировини (насіння сої) (Том 1 а.с.16-20).
У власності ЗАТ «Протеїн-Продакшн»перебуває завод з переробки 240 т. сої щоденно (Том 2 а.с.105).
02 листопада 2010 року Товариство (покупець) та ФОП ОСОБА_1 (продавець) уклали договір про поставку насіння сої (Том 1 а.с.21-23).
Протягом червня-серпня 2011 року ФОП ОСОБА_1 поставила Товариству насіння сої у кількості 507,30 т. на загальну суму 2300889,04 грн. (з урахуванням податку на додану вартість 383486,49 грн.) (Том 1 а.с.30-47).
У той же період ФОП ОСОБА_1 виписала Товариству податкові накладні (Том 1 а.с.48-66).
Товариство суми податку на додану вартість включило до податкового кредиту згаданих періодів.
Товариство виконало зобов'язання перед ФОП ОСОБА_1, сплативши кошти у безготівковій формі протягом червня-вересня 2011 року (Том 1 а.с.249-250, Том 2 а.с.1-4).
Як доказ одержання товару Товариство надало товарно-транспортні накладні, з яких слідує, що насіння сої зразу ж поставлялось ФОП ОСОБА_1 на ЗАТ «Протеїн-Продакшн»(Том 2 а.с.165-216).
16 лютого 2011 року Товариство (покупець) та Товариство 1 (продавець) уклали договір про поставку насіння сої (Том 1 а.с.67-69).
Протягом березня-серпня 2011 року Товариство 1 поставило Товариству насіння сої у кількості 1484,68 т. на загальну суму 6741850,26 грн. (з урахуванням податку на додану вартість 1123641,71 грн.) (Том 1 а.с.81-102).
У той же період Товариство 1 виписало Товариству податкові накладні (Том 1 а.с.103-122).
Товариство суми податку на додану вартість включило до податкового кредиту згаданих періодів.
Товариство виконало зобов'язання перед Товариством 1, сплативши кошти у безготівковій формі протягом квітня-серпня 2011 року (Том 1 а.с.219-238).
Як доказ одержання товару Товариство надало товарно-транспортні накладні, з яких слідує, що насіння сої зразу ж поставлялось Товариством 1 на ЗАТ «Протеїн-Продакшн»(Том 2 а.с.106-153).
25 серпня 2011 року Товариство (покупець) та Товариство 2 (продавець) уклали договір про поставку насіння сої (Том 1 а.с.123-125).
Протягом серпня-жовтня 2011 року Товариство 2 поставило Товариству насіння сої у кількості 454,068 т. на загальну суму 2234014,56 грн. (з урахуванням податку на додану вартість 372335,76 грн.) (Том 1 а.с.127-137).
У той же період Товариство 2 виписало Товариству податкові накладні (Том 1 а.с.128, 131, 135).
Товариство суми податку на додану вартість включило до податкового кредиту згаданих періодів.
Товариство виконало зобов'язання перед Товариством 2, сплативши кошти у безготівковій формі протягом серпня-вересня 2011 року (Том 1 а.с.239-243).
Як доказ одержання товару Товариство надало складські квитанції та акти прийому-передач, де третьою стороною є ПП «Полтавський елеватор ЛТД» (Том 2 а.с.160-164).
21 лютого 2011 року Товариство (покупець) та Товариство 3 (продавець) уклали договір про поставку насіння сої (Том 1 а.с.207-209).
Протягом березня 2011 року Товариство 3 поставило Товариству насіння сої у кількості 207,02 т. на загальну суму 1154589,90 грн. (з урахуванням податку на додану вартість 192431,65 грн.) (Том 1 а.с.212-213).
У той же період Товариство 3 виписало Товариству податкові накладні (Том 1 а.с.214-218).
Товариство суми податку на додану вартість включило до податкового кредиту згаданих періодів.
Товариство виконало зобов'язання перед Товариством 3, сплативши кошти у безготівковій формі протягом березня 2011 року (Том 1 а.с.244-248).
Як доказ одержання товару Товариство надало товарно-транспортні накладні, з яких слідує, що насіння сої зразу ж поставлялось Товариством 3 на ЗАТ «Протеїн-Продакшн» (Том 2 а.с.154-159).
03 лютого 2012 року відповідач провів документальну позапланову невиїзну перевірку діяльності позивача стосовно взаємовідносин зі згаданими контрагентами впродовж березня -жовтня 2011 року (Том 1 а.с.162-194).
Проводячи перевірку, ревізори не досліджували документи первинного та бухгалтерського обліку Товариства.
За результатом перевірки ревізори склали акт, у якому зазначили виявлені порушення.
Так, вони дійшли висновку, що правочини, котрі уклали позивач та його контрагенти, є нікчемними, оскільки не спрямовувались на настання реальних наслідків, які обумовлювались ними.
Як доказ того послались на акти перевірок Товариства 1, Товариства 2, Товариства 3 та ФОП ОСОБА_1
Керівник відповідача погодився з висновками ревізорів та прийняв податкові повідомлення-рішення від 21 лютого 2012 року, якими Товариству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 1235693 грн. та накладено штрафну санкцію -395034 грн. і зменшено розмір від'ємного значення суми того ж податку за березень та серпень 2011 року на 292983 грн. (Том 1 а.с.195-198).
Так, 15 червня, 07 та 30 листопада, 20 грудня 2011 року іншими органами податкової інспекції проведено документальну позапланову невиїзну перевірку діяльності Товариства 1, Товариства 2, Товариства 3 та ФОП ОСОБА_1 (Том 1 а.с.166).
Проводячи перевірку, ревізори дійшли висновку, що ці платники податків укладали договори стосовно придбання та подальшого продажу продукції, які не спрямовувались на реальне настання правових наслідків правових наслідків, котрі обумовлювались ними.
Під час тих перевірок ревізори не досліджували первинні документи бухгалтерського та податкового обліку платників податків.
За результатом проведення цих перевірок фіскальний орган не приймав податкові повідомлення-рішення та інші рішення негативного характеру стосовно платників податків (Том 2 а.с.227, Том 3 а.с.1-2, 4, 7).
Юридична оцінка встановлених судом обставин справи.
Перш за все, акт перевірки це документ, в якому ревізор фіксує обставини, котрі встановив, керуючись виключно власним сприйняттям і розумінням.
Надалі акт вивчає керівник фіскального органу, який і вирішує питання про погодження з його висновками.
У разі погодження з висновками, які мають негативні наслідки стосовно платника податків, посадова особа зобов'язана прийняти відповідне рішення (у письмовій формі), оскільки це єдиний спосіб реалізації компетенції суб'єкта владних повноважень.
Така правова позиція суду узгоджується з системним аналізом приписів пунктів 2 та 4 статті 56 Податкового кодексу України.
Зокрема, цією нормою права передбачено, що фіскальний орган може прийняти, окрім податкового повідомлення-рішення, і інше рішення, яке платник податків має право оскаржити до контролюючого органу вищого рівня або суду.
Судом встановлено, що за результатом проведення перевірок діяльності контрагентів Товариства податкова інспекція не винесла жодного рішення та не звернулася до суду з позовом про визнання недійсними договорів, котрі уклали платники податків, в тому числі і з позивачем, нехтуючи повноваженнями, передбаченими пунктом 11 частини 1 статті 10 Закону України «Про Державну податкову службу в Україні», та положеннями статті 228 Цивільного кодексу України.
З огляду на те суд дійшов висновку, що керівники податкових органів не погодились з висновками ревізорів про недійсність правочинів, які уклали Товариство 1, Товариство 2, Товариство 3 та ФОП ОСОБА_1
Отже, фіскальним органом враховані податкові зобов'язання цих платників податку з податку на додану вартість за договорами, котрі укладені з Товариством.
Проводячи перевірку діяльності позивача, податкові ревізори посилались на акти перевірок контрагентів, як незаперечні докази недійсності його правочинів.
Однак, податкові ревізори допустили помилку, оскільки думка особи (іншого ревізора) не є доказом щодо встановлення певних обставин.
Такими доказами можуть бути рішення суду про недійсність договорів, рішення фіскального органу щодо застосування негативних наслідків стосовно контрагента, яке останнім визнається як законне, вирок суду, показання свідків, тощо.
Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач не надав доказів стосовно недійсності правочинів, які уклало Товариство.
За таких обставин рішення відповідача щодо збільшення позивачу розміру грошового зобов'язання та накладення штрафних санкцій з податку на додану вартість, а також зменшення від'ємного значення суми того ж податку і є необґрунтованими і протиправними.
Більше того, в судовому засіданні Товариство надало суду достатню кількість доказів (які не бажав оцінювати відповідач при проведенні перевірки) стосовно виконання ним та його контрагентом зобов'язань за договорами.
Зокрема, суд вбачає це, проаналізувавши первинні документи бухгалтерського та податкового обліку.
Оскільки фіскальний орган не намагався перевірити обставини, які зафіксовані у згаданих письмових документах, тому суд не вправі ставити їх під сумнів.
Якщо б суд почав проводити перевірку з цих питань, то перейняв би на себе повноваження відповідача, що є недопустимим.
Окрім того, суд зазначає, що, коли державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретним платником податків, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживань з їх боку.
Таким чином, Товариство включило до податкового кредиту з податку на додану вартість суми коштів за договорами, укладеними з Товариством 1, Товариством 2, Товариством 3 та ФОП ОСОБА_1 відповідно до приписів статті 198 Податкового кодексу України (датою виникнення права на податковий кредит є дата поставки товару).
Отже, позов необхідно задовільнити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовільнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції від 21 лютого 2012 року, яким товариству з обмеженою відповідальністю Торговий Дім «Протеїн-Продакшн» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 1235693 грн. та накладено штрафну санкцію -395034 грн.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції від 21 лютого 2012 року, яким товариству з обмеженою відповідальністю Торговий Дім «Протеїн-Продакшн» зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 292983 грн.
Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю Торговий Дім «Протеїн-Продакшн» судові витрати у сумі 2146 грн. шляхом безспірного списання коштів із рахунка Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби.
Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання її копії.
Повний текст постанови виготовлено 30 липня 2012 року.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Р.І.Брегей