ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2
01 серпня 2012 р. № 2а-3839/12/1370
Львівський окружний адміністративний суд
в складі головуючого -судді Костіва М.В.,
за участю секретаря Билень Н.С.,
за участю представників
від позивача : Савармак А.М.;
від відповідача: Ганущин Р.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом дочірнього підприємства "Адідас-Україна" до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Львівській області про скасування постанови Інспекції з питань захисту прав споживачів у Львівській області №0031 від 30.03.2012 р. про накладення стягнень, передбачених ст. 23 Закону України "Про захист прав споживачів",
встановив:
Дочірнє підприємство "Адідас-Україна", м. Київ, звернулось із позовом до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Львівській області, м. Львів, про скасування постанови Інспекції з питань захисту прав споживачів у Львівській області №0031 від 30.03.2012 р. про накладення стягнень, передбачених ст. 23 Закону України "Про захист прав споживачів".
Ухвалою судді Львівського окружного адміністративного суду від 21.05.2012 р. було відкрито провадження у справі. Розгляд справи відкладався з підстав, передбачених ст. 150 КАС України.
Представникам сторін роз'яснено їх права згідно зі ст. ст. 49, 51 КАС України. У відповідності до ст. 71 КАС України справа слухається за наявними у ній матеріалами.
У судовому засіданні позивач позов підтримав з мотивів, зазначених у позовній заяві. Ствердив, зокрема, що оскаржуваним рішенням позивача було оштрафовано за відсутність на маркуванні виробів (трикотажні, купальні для жінок) таких реквізитів як зріст, обхват грудей, обхват стегон, чим порушено ДСТУ 4519:2006 Споживче маркування товарів легкої промисловості; відсутність на споживчому маркуванні спортивних костюмів чоловічих та жіночих таких даних як назва країни, місце розташування виробника, дата виготовлення, юридична адреса. Посилається на те, що Закон України "Про захист прав споживачів" не зазначає конкретного місця, де має знаходитись така інформація про товар. Така інформація міститься частково на ціннику, частково -у куточку споживача, на касі магазину, в рекомендаціях по догляду за текстилем та взуттям. Посилається на відсутність порушення. Просить позов задовольнити.
Представник відповідача позов заперечив з мотивів, зазначених у запереченнях. Ствердив, зокрема, що на підставі направлення №0051 від 19.03.2012 р. на виконання наказу Інспекції з питань захисту прав споживачів у Львівській області №06 від 16.01.2012 р. було проведено планову перевірку позивача (магазин у м. Львів, вул. Кн. Ольги, 106) на предмет дотримання вимог законодавства про захист прав споживачів, результати якої оформлені актом №0039 від 20.03.2012 р. Перевіркою було встановлено, що в реалізації знаходились непродовольчі товари спортивного призначення, на яких виявлено відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про товар, що не забезпечує можливість його свідомого і компетентного вибору споживачем, що є порушенням ст. ст. 6, 15 Закону України "Про захист прав споживачів" щодо права споживачів на належу якість продукції та надання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації. З цієї підстави згідно зі ст. 23 вказаного закону була винесена оскаржувана постанова №0031 від 30.03.2012 р., якою до позивача застосовано штрафні санкції в сумі 87568 грн. Посилається на ч. 2 ст. 15 вказаного закону, згідно із якою інформація, передбачена ч. 1 цієї статті, доводиться до відома споживачів виробником (виконавцем, продавцем) у супровідній документації, що додається до продукції, на етикетці, а також на маркуванні чи іншим способом (у доступній наочній формі), прийнятим для окремих видів продукції або в окремих сферах обслуговування. Продукція, що зазначена в акті перевірки підпадає під дію ДСТУ 4519:2006 "Споживче маркування товарів легкої промисловості" та ГОСТ 10540. П. 4.6. вказаного ДСТУ передбачає, що у споживчому маркування щодо товару / виробу має бути така інформація: 1) назва країни походження; 2) назва та місце розташування виробника; 3) дата виготовлення. Згідно із ГОСТ 10540 на виробах «трикотажні купальні для жінок»повинна міститись інформація про зріст, обхват грудей, обхват стегон. Така інформація відсутня і споживачу в інший спосіб не надавалась. Просить у позові відмовити.
Розглянувши подані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників, суд встановив наступне.
На підставі направлення №0051 від 19.03.2012 р. на право проведення планової перевірки, на виконання наказу Інспекції з питань захисту прав споживачів у Львівській області №06 від 16.01.2012 р. за повідомленням №0084 від 02.03.2012 р. було проведено планову перевірку позивача (магазин у м. Львів, вул. Кн. Ольги, 106) на предмет дотримання вимог законодавства про захист прав споживачів, результати якої оформлені актом №0039 від 20.03.2012 р. Перевіркою було встановлено, що в реалізації знаходились непродовольчі товари спортивного призначення, на яких виявлено відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про товар, що не забезпечує можливість його свідомого і компетентного вибору споживачем, що є порушенням ст. ст. 6, 15 Закону України "Про захист прав споживачів" щодо права споживачів на належу якість продукції та надання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації. З цієї підстави був складений протокол №00038 від 20.03.2012 р. про адміністративне правопорушення та згідно зі ст. 23 вказаного закону була винесена оскаржувана постанова №0031 від 30.03.2012 р., якою до позивача застосовано штрафні санкції в сумі 87568 грн. Протокол про адміністративні правопорушення був підписаний позивачем без зауважень із зазначенням пояснень лише про те, що інформація на ціннику встановлюється автоматично комп'ютерною програмою, ручного впливу на яку немає. Крім того, була винесена постанова №0043 від 30.03.2012 р. по справі про адміністративне правопорушення, якою керівника позивача оштрафовано на 170 грн.
Згідно із п. п. 1, 2 ч. 2 ст. 15 Закону України "Про захист прав споживачів" інформація про непродовольчі товари доводиться до відома споживачів виробником (виконавцем, продавцем) у супровідній документації, що додається до продукції, на етикетці, а також у маркуванні чи іншим способом (у доступній наочній формі), прийнятним для окремих видів продукції або в окремих сферах обслуговування.
Посилання позивача на ту обставину, що вказана норма не зазначає конкретного місця, де має знаходитись така інформація про товар, не відповідає змісту законодавства, враховуючи, що така інформація має надаватись у доступній наочній формі, такій, яка прийнята для окремих видів продукції або в окремих сферах обслуговування. Продукція, що зазначена в акті перевірки підпадає під дію ДСТУ 4519:2006 "Споживче маркування товарів легкої промисловості" та ГОСТ 10540. П. 4.6. вказаного ДСТУ передбачає, що у споживчому маркуванні щодо товару / виробу має бути така інформація: 1) назва країни походження; 2) назва та місце розташування виробника; 3) дата виготовлення. Згідно із ГОСТ 10540 на виробах «трикотажні купальні для жінок»повинна міститись інформація про зріст, обхват грудей, обхват стегон. Посилання позивача про необов'язковість таких положень державних стандартів у даному випадку не заслуговує на увагу, враховуючи, що ними встановлюється передбачена Законом України "Про захист прав споживачів" прийнятна для даного виду продукції доступна наочна форма інформації про товар.
Згідно із ч. 1 ст. 15 Закону України "Про захист прав споживачів" необхідна, доступна та своєчасна інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги). Інформація про продукцію повинна містити назву товару, найменування або відтворення знака для товарів і послуг, за якими вони реалізуються; найменування нормативних документів, вимогам яких повинна відповідати вітчизняна продукція; дані про основні властивості продукції, а щодо продуктів харчування -про склад (включаючи перелік використаної у процесі їх виготовлення сировини, в т.ч. харчових добавок), номінальну кількість (масу, об'єм тощо), харчову та енергетичну цінність, умови використання та застереження щодо вживання їх окремими категоріями споживачів, а також іншу інформацію, що поширюється на конкретний продукт; відомості про вміст шкідливих для здоров'я речовин, які встановлені нормативно-правовими актами, та застереження щодо застосування окремої продукції, якщо такі застереження встановлені нормативно-правовими актами; позначку про наявність у її складі генетично-модифікованих компонентів; дані про ціну (тариф), умови та правила придбання продукції; дату виготовлення; відомості про умови зберігання; гарантійні зобов'язання виробника (виконавця); правила та умови ефективного і безпечного використання продукції; строк придатності (строк служби) товару (наслідків роботи), відомості про необхідні дії споживача після їх закінчення, а також про можливі наслідки в разі невиконання цих дій; найменування та місцезнаходження виробника (виконавця, продавця) і підприємства, яке здійснює його функції щодо прийняття претензій від споживача, а також проводить ремонт і технічне обслуговування. Згідно із ч. 2 ст. 15 вказаного закону інформація, передбачена ч. 1 цієї статті, доводиться до відома споживачів виробником (виконавцем, продавцем) у супровідній документації, що додається до продукції, на етикетці, а також на маркуванні чи іншим способом (у доступній наочній формі), прийнятим для окремих видів продукції або в окремих сферах обслуговування.
Посилання позивача на те, що така інформація надавалась споживачам і міститься частково на ціннику, частково -у куточку споживача, частково - на касі магазину, в рекомендаціях по догляду за текстилем та взуттям не доведена суду у встановленому порядку належними доказами. Так, з поданих позивачем копій інформаційного бюлетеня, інформації про виробників тощо не вбачається факту її розміщення у визначених місцях і доказів надання її споживачам надано не було. Крім того, у поданих позивачем матеріалах не міститься таких реквізитів як зріст, обхват грудей, обхват стегон, дата виготовлення, про що зазначено в акті перевірки.
Згідно із ст. 162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема, про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення, стягнення з відповідача коштів. Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Враховуючи вищенаведене, керуючись ст.ст. 2, 11, 69-71, 86, 94, 161-163 КАС України, суд
У позові відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлено 03.08.2012 року.
Суддя Костів М.В.