06 липня 2012 р.Справа № 1621/2а-414/11
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Любчич Л.В.
Суддів: Сіренко О.І. , Спаскіна О.А.
розглянувши в порядку письмового провадження Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Новосанжарського районного суду Полтавської області від 11.02.2011р. по справі № 1621/2а-414/11
за позовом ОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду України в Новосанжарському районі
про зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач, ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Новосанжарському районі Полтавської області про зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою Новосанжарського районного суду Полтавської області від 11.02.2011 року відмовлено позивачу в задоволенні клопотання про поновлення строку звернення до суду із адміністративним позовом в період з 01.01.2007 року по 08.05.2010 року включено та залишено позовну заяву без розгляду в частині періоду часу з 01.01.2007 року по 08.05.2010 року.
Не погодившись з даною ухвалою, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, незаконність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, просив скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову ухвалу, якою справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що залишаючи без розгляду адміністративний позов, суд першої інстанції дійшов до неправомірного висновку про пропуск позивачем строку звернення до суду, визначеного Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України).
Виходячи з приписів ст. 197 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Згідно з приписами ч. 1 ст. 195 КАС України справа розглядається в межах апеляційної скарги.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач в позовній заяві просив суд поновити строк звернення до суду, визнати протиправною бездіяльність відповідача та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок пенсії з підвищенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»та провести відповідні виплати з 01.01.2007 року по жовтень 2010 року в сумі 5621,7 грн.
Із позовною заявою позивач звернувся 08.11.2010 року.
Залишаючи позовну заяву без розгляду суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем без поважних причин пропущено шестимісячний строк звернення до суду визначений КАС України.
Колегія суддів з даним висновком суду не погоджується виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно ч.2 ст. 99 КАС України (в редакції яка діяла до 30.07.2010 року) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлювався річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Колегія суддів зазначає, що після набрання чинності Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 р. № 2453- IV, яким внесено зміни до КАС України, строк на звернення до суду з адміністративним позовом, якщо право на звернення до суду виникло до цієї дати, обчислюється з цієї дати при умові, якщо станом на 30.07.2010 року не збіг строк на звернення до суду, встановлений чинним законодавством, що регулювало відповідні суспільні правовідносини до набрання чинності змін до КАС України.
Виходячи з принципу юридичної визначеності та на підставі рішення Європейського суду з прав людини від 28.03.2006 року по справі "Мельник проти України" (заява №23436/03), колегія суддів вважає необхідним застосувати до спірних правовідносин положення ч. 2 с. 99 КАС України, в редакції, яка діяла до 30.07.2010 року.
Згідно з ч. 2 ст.87 Закону України "Про пенсійне забезпечення" суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.
Відповідно до ч. 2 ст. 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачується за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
З врахуванням вказаних норм Закону без обмеження будь-яким строком мають виплачуватися лише нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію.
Предметом розгляду у цій справі є позовні вимоги про зобов'язання здійснити перерахунок та виплату недоотриманої пенсії і вищевказані норми Закону до цих правовідносин застосовуватись не можуть.
Правовідносини в даній справі повинні розглядатися, в першу чергу, виходячи з правомірності або неправомірності дій чи бездіяльності органу владних повноважень, на звернення для оскарження яких Кодексом адміністративного судочинства передбачено 1 рік.
Отже, враховуючи дату звернення позивача до суду, річний строк на звернення до суду з позовом та період, за який позивач просить суд захистити його права, колегія суддів приходить до висновку, що права позивача підлягають захисту з 08.11.2009 року.
Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що залишаючи без розгляду адміністративний позов в частині позовних вимог за період з 08.11.2009 року по 08.05.2010 року, суд першої інстанції не дослідив в повній мірі обставини, що мають значення для справи.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 199 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, виходячи з чого апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а ухвала підлягає скасуванню в частині залишення без розгляду позовних вимог за період з 08.11.2009 року по 08.05.2010 року, з направленням справи в цій частині до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст.ст. 99, 100, 195, 197, п. 3 ст. 199, ст.ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Ухвалу Новосанжарського районного суду Полтавської області від 11.02.2011 р. по справі № 1621/2а-414/11 скасувати в частині відмови в задоволенні клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду та залишення без розгляду адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Новосанжарському районі про зобов'язання вчинити певні дії за період з 08.11.2009 року по 08.05.2010 року.
Прийняти в цій частині нову ухвалу, якою адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Новосанжарському районі про зобов'язання вчинити певні дії направити до суду 1 інстанції для продовження розгляду справи.
Ухвалу Новосанжарського районного суду Полтавської області від 11.02.2011 р. по справі № 1621/2а-414/11 в частині залишення без розгляду позовних вимог за період з 01.01.2007 року по 07.11.2009 року -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена в частині залишення позовних вимог без розгляду у касаційному порядку протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Любчич Л.В.
Судді Сіренко О.І. Спаскін О.А.