"24" квітня 2012 р. справа № 1170/2а-1603/11
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Олефіренко Н.А.
суддів: Суховарова А.В. Чередниченко В.Є.
при секретарі судового засідання: Горшкові В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені суду
апеляційні скарги Головного управління Державного казначейства України
в Кіровоградській області та Кіровоградської об'єднаної
Державної податкової інспекції
на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду
від 29 серпня 2011 року
за позовом Приватного підприємства "Агроекстра"
до Головного управління Державного казначейства України
в Кіровоградській області ,
Кіровоградської об'єднаної Державної податкової інспекції
Про стягнення суми,
Приватне підприємство «Агроекстра»звернулось в Кіровоградський окружний адміністративний суд з позовом до Кіровоградської об'єднаної Державної податкової інспекції та Головного управління Державного казначейства України у Кіровоградській області, в якому з урахуванням зміни позовних вимог просив визнати протиправною бездіяльність Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції щодо не надання Головному управління Державного казначейства України у Кіровоградській області висновку із зазначенням суми податку на додану вартість в розмірі 2240048грн., що підлягає відшкодуванню позивачеві з Державного бюджету України за вересень 2009р., лютий 2010р., травень 2010р., червень 2010р., липень 2010р. серпень 2010р.; скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000262350 від 08.04.2011року та податкове повідомлення-рішення № 0000422350 від 16.05.2011року, видані Кіровоградською об'єднаною державною податковою інспекцією; стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державного казначейства України у Кіровоградській області на користь позивача суму податку на додану вартість у розмірі 2 240 048грн. за вересень 2009р., лютий 2010р., травень 2010р., червень 2010р., липень 2010р., серпень 2010р.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що у 2009 році та 2010 році підприємство сформувало податковий кредит та отримало право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість в сумі 2 240 048грн. за вересень 2009р., лютий 2010р., травень 2010р., червень 2010р., липень 2010р., серпень 2010р., відповідно до поданих податкових декларацій з податку на додану вартість, розрахунків суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, довідок про залишок суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишаються непогашеними після бюджетного відшкодування та заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість. Вважає, що Кіровоградська об'єднана Державна податкова інспекція протиправно не надала Головному управлінню Державного казначейства України у Кіровоградській області висновки із зазначенням суми податку на додану вартість, яка підлягає відшкодуванню на розрахунковий рахунок позивача з Державного бюджету України за вересень 2009р., лютий 2010р., травень 2010р., червень 2010р., липень 2010р., серпень 2010р. Також вважає, що прийняті повідомлення-рішення від 08.04.2011року № 0000262350 та від 16.05.2011року № 0000422350 на підставі актів перевірки № 105/23-50/21023681818 від 11.12.2009р. та № 489/23-50/21023681818 від 11.11.2010р., протиправними, оскільки висновки суперечать чинному законодавству та не відповідають фактичним обставинам, так як всі господарські операції (правочини) здійснені позивачем відповідно до вимог нормативно-правових актів, що підтверджується первинними документами.
Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2011 року позов задоволено частково, визнано протиправною бездіяльність Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції щодо ненадання Головному управлінню Державного казначейства України у Кіровоградській області висновків із зазначенням сум податку на додану вартість, що піддягають відшкодуванню Приватному підприємству "Агроекстра" з Державного бюджету України за вересень 2009 p., лютий 2010 p., травень 2010 p., червень 2010 p., липень 2010 p., серпень 2010 р.; скасовано податкове повідомлення-рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції від 08.04.2011 р. №0000262350; скасовано податкове повідомлення-рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції від 16.05.2011 р. №0000422350; стягнуто з Державного бюджету України через Головне управління Державного казначейства України у Кіровоградській області на користь Приватного підприємства "Агроекстра", суму податку на додану вартість у розмірі 1663528 грн. 79 коп. за вересень 2009 p., лютий 2010 p., травень 2010 p., червень 2010 p., липень 2010 p., серпень 2010 р.
Не погодившись з постановою суду, Кіровоградська об'єднана Державна податкова інспекція подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права просив скасувати та прийняти нову постанову суду, якою відмовити в задоволенні адміністративного позову.
Апелянт, вказує на те, що 21.09.2010 року ним було відшкодовано заборгованість з ПДВ в сумі 23 050грн. через надання облігацій внутрішньої позики, а на підставі податкового повідомлення-рішення від 17.01.2011року №000022350 погашено штрафні санкції на суму 51.741грн. за рахунок суми бюджетного відшкодування по декларації за вересень 2009року. Також 30.12.2010р. ним відшкодовано на розрахунковий рахунок позивача 5721,92грн. по декларації за лютий 2010р., 79235,76грн. по декларації за травень 2010р., 96732,73грн. по декларації за червень 2010р. Крім того, зазначив, що на підставі податкового повідомлення-рішення від 17.11.2009р. №0007761520 позивачеві було зменшено на 113500грн. суму бюджетного відшкодування по декларації за вересень 2009р.; на підставі податкового повідомлення-рішення від 08.04.2011р. №0000262350 позивачеві було зменшено суму бюджетного відшкодування на 110279грн. по декларації за лютий 2010р., на підставі податкового повідомлення-рішення від 16.05.2011р. №0000422350 позивачеві було зменшено суму бюджетного відшкодування на 687899грн. по декларації за травень 2010р., на 61835грн. по декларації за червень 2010р., на 31725грн. по декларації за липень 2010р.; на підставі податкового повідомлення-рішення від 13.10.2010р. №0000832350 позивачеві було зменшено суму бюджетного відшкодування на 35394грн. по декларації за липень 2010р.; на підставі податкового повідомлення-рішення від 19.11.2010р. №0000892350 позивачеві було зменшено суму бюджетного відшкодування на 239455грн. по декларації за серпень 2010р. Тому вважає повідомлення-рішення правомірними, оскільки в ході перевірок, за наслідками яких було видано вказані вище повідомлення-рішення, встановлено порушення податкового законодавства, зокрема п.п. 7.4.1 п.7.4 та п.п. 7.7.2., п.п.7.7.4, п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме завищення суми заявленого бюджетного відшкодування, внаслідок здійснення правочинів, які суперечать інтересам держави та суспільства та не підтверджені первинними документами.
Головне управління Державного казначейства України в Кіровоградській області не погодившись з постановою суду, подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову в частині стягнення з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "Агроекстра", суму податку на додану вартість у розмірі 1 663 528 грн. 79 коп. з огляду на те, що повноваження органів Державного казначейства України щодо перерахування сум бюджетного відшкодування на користь платників визначено пунктами 200.13.- 200.15. статті 200 Податкового кодексу України та п.4 ч.4 «Положення про Державне казначейство України», затвердженого постановою KM України від 21.12.05 року №1232, а саме, орган Державного казначейства на підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби. Натомість, відповідних висновків про необхідність відшкодування податку на додану вартість на користь ПП «Агроекстра»податковим органом не видавалось.
Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційних скарг та заявлених вимог, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з недоведеності висновків відповідачів про нікчемність угод позивача, а також необґрунтованості припущень про безтоварність цих господарських операцій, оскільки позивачем надані належним чином оформлені первинні бухгалтерські документи, що підтверджують як факти здійснення господарських операцій, так і факти розрахунків за них.
Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, оскільки вони ґрунтуються на досліджених по справі доказах, яким дана належна правова оцінка.
Як встановлено судом першої інстанції, Приватне підприємство «Агроекстра», зареєстроване виконавчим комітетом Кіровоградської міської ради 25.10.1995 року, номер запису про заміну свідоцтва 144 105 0001 003526 та відповідно до довідки АА №013275 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, позивач є юридичною особою.
Як вбачається з матеріалів справи, за результатами господарської діяльності у вересні 2009р., лютому 2010р., травні 2010р., червні 2010р., липні 2010р., серпні 2010р. позивач заявив про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість в розмірі 2240048грн. відповідно до податкових декларацій по податку на додану вартість № 9001522327 від 20.10.2009р., № 9000632066 від 18.03.2010р., № 9002180340 від 18.06.2010р., № 9002843884 від 20.07.2010р., № 9003460165 від 19.08.2010р., № 9003887719 від 18.09.2010р. Цю суму позивач вказав у розрахунках суми бюджетного відшкодування та надав податковому органу довідки щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, а також заяви про повернення сум бюджетного відшкодування за вказаний період на розрахунковий рахунок позивача. Пізніше підприємство уточнило суми бюджетного відшкодування за вересень 2009р. та серпень 2010р. Зокрема до відшкодування заявлено 227 000грн. по декларації за вересень 2009р., 116000грн. по декларації за лютий 2010р., 801000грн. по декларації за травень 2010р., 265500грн. по декларації за червень 2010р., 121500 по декларації за липень 2010р., 777361грн. по декларації за серпень 2010р.
За результатами господарської діяльності 19.10.2009 року позивачем подано відповідачу податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2009 року, з розрахунком суми бюджетного відшкодування, згідно яких сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, складає 113500,00 грн. Разом із даною декларацією подано довідку за серпень 2009 року, щодо залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. Також 19.10.2009 року позивачем було подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування за серпень 2009 року у розмірі 113.500,00 грн.
Також підприємство подало податкову декларацію з податку на додану вартість за лютий 2010 року, з розрахунком суми бюджетного відшкодування, згідно якого сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, складає 116.000,00 грн. Разом із даною декларацією 18.03.2010 року подано довідку щодо залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування за лютий 2010 року у розмірі 116.000,00 грн.
Станом на 18.06.2010 року підприємством надано податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2010 року, з розрахунком суми бюджетного відшкодування, згідно яких сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, складає 801.000,00 грн. Разом із даною декларацією 18.06.2010 року позивачем було подано довідку, щодо залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. 26.05.2010 року позивачем було подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування за квітень 2010 року.
Станом на 16.07.2010 року позивачем подано відповідачу податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2010 року, з розрахунком суми бюджетного відшкодування, згідно якого сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, складає 265500,00 грн. Разом із даною декларацією 16.07.2010 року було подано довідку, щодо залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, а також від 15.07.2010 року було подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування за червень 2010 року у сумі 265.500,00 грн.
Станом на 19.08.2010 року підприємством подано податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2010 року, з розрахунком суми бюджетного відшкодування, згідно якого сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку у сумі 27.995,00 грн. Разом із даною декларацією 19.08.2010 року було подано довідку, щодо залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, а також від 19.08.2010 року подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування за липень 2010 року.
Станом на 18.09.2010 року позивачем подано відповідачу податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2010 року, з розрахунком суми бюджетного відшкодування, згідно якого сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, складає 1 599 909,00 грн. 17.09.2010 року із даною декларацією подано довідку, щодо залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, також від 18.09.2010 року подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування.
Як вбачається з матеріалів справи, підприємством надані всі первинні бухгалтерські документи, які повністю підтверджують реальність господарських операцій між підприємством та його контрагентами ТОВ «Агросфера»та ТОВ «Альфа-Хімгруп», які відбулися у періодах, що перевірялися податковим органом.
Тому доводи викладені в апеляції, спростовуються матеріалами справи, а висновки податкового органу щодо нікчемності правочинів між позивачем та зазначеними контрагентами, які зроблені ними в акті перевірки від 26.04.2011року № 448/23-50/23681818 є безпідставними відповідно до вимог ст. 204 ЦК України, яка закріплює принцип презумпції правомірності правочину: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Вищевказані обставини підтверджуються матеріалами справи та знайшли своє підтвердження і в суді апеляційної інстанції.
Відповідно до ч.5 ст.203 ЦК України, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) цієї вимоги є підставою недійсності правочину. Згідно з ч.2 ст.215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Відповідно до пункту 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06 листопада 2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 Цивільного кодексу України: 1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; 2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.
Таким чином, оскільки належними та допустимими доказами відповідачі, як суб'єкт владних повноважень на якого покладено обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого ним рішення, не довів обґрунтованість висновків акту перевірки, які фактично носять характер припущень, і виходячи з того, що всі протиріччя повинні трактуватися на користь платника податків, то суд приходить до висновку, що правочин відповідає положенням норм чинного законодавства України, а фактичні обставини об'єктивно засвідчують здійснення господарської діяльності між позивачем та контрагентами і правомірність включення позивачем до податкового кредиту з податку на додану вартість суми понесених витрат, відповідно до первинних бухгалтерських документів та по податковим накладним, які були надані при проведенні документальної перевірки.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість висновків відповідача про порушення позивачем п.п. 7.4.1 п.7.4, ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість", внаслідок чого позивачем занижено суму податкового зобов'язання з ПДВ, а відповідно і про протиправність податкового повідомлення-рішення.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів прийшла до висновку, що доводи апеляційних скарг апелянтів не спростовують правильність висновків, зазначених судом першої інстанції, а тому судом першої інстанції правильно встановлено всі обставини по справі та постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що в свою чергу є підставою для залишення її без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Державного казначейства України в Кіровоградській області -залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної Державної податкової інспекції -залишити без задоволення.
Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2011 року - залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий: Н.А. Олефіренко
Суддя: А.В. Суховаров
Суддя: В.Є. Чередниченко