Апеляційний суд Житомирської області
Справа 0608/2-459/11
Категорія
23 травня 2012 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого судді Заполовського В.Й.,
суддів: Павицької Т.М., Шевчук А.М.
при секретарі судового засідання Мартинюк І.М.,
з участю сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, Тетерівської сільської ради Житомирського району Житомирської області про визнання договору купівлі-продажу земельної ділянки недійсним та витребування спірної земельної ділянки від добросовісного набувача ОСОБА_5, про скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_5 на спірну земельну ділянку та про визнання за ОСОБА_1 права власності на дану земельну ділянку
та за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_1, ОСОБА_7, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання добросовісним набувачем спірної земельної ділянки та стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1, ОСОБА_2 вартості земельної ділянки,
а також за позовом ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_9 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, Тетерівської сільської ради Житомирського району Житомирської області, третьої особи ОСОБА_10 про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки за апеляційною скаргою ОСОБА_8 на рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 17 серпня 2011 року, -
Справа № 0608/2-459/11 Головуючий в суді 1-ї інст.: Мокрецький В.І.
Категорія 57 Суддя-доповідач: Заполовський В.Й.
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з вказаним позовом. Позивачі просили визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,20 га, яка розташована в АДРЕСА_1, що був укладений 17.02.2009р. між продавцем ОСОБА_14, від імені якого на підставі довіреності від 09.12.2008р. діяв відповідач ОСОБА_3, та покупцем ОСОБА_15;
- витребувати спірну земельну ділянку від добросовісного набувача ОСОБА_5, визнати, що вартість цієї земельної ділянки становить 82800 грн., скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_5 на вказану земельну ділянку та визнати за ОСОБА_1 право власності на дану земельну ділянку. Окрім цього, позивачі просили стягнути на їх користь з усіх відповідачів по 7000 грн. з кожного на відшкодування моральної шкоди.
Свої вимоги ОСОБА_1 обґрунтовували тим, що відповідач ОСОБА_3 не мав права 17.02.2009р. укладати від імені ОСОБА_14 оспорюваний договір з відповідачем ОСОБА_4, оскільки відчужувач ОСОБА_14 ІНФОРМАЦІЯ_1 помер, а тому і представництво за вказаною довіреністю його інтересів ОСОБА_3 припинилось. Отже, з метою захисту своїх прав на спадщину, яка відкрилась після смерті їх сина ОСОБА_14, позивачі просять позов задовольнити.
Третя особа ОСОБА_8 звернулась до суду в інтересах неповнолітньої ОСОБА_9, доньки померлого ОСОБА_14, з окремим позовом, в якому просила визнати недійсним вищевказаний договір купівлі-продажу від 17.02.2009року, а також визнати незаконними дії сторін по перепродажу спірної земельної ділянки ОСОБА_5
ОСОБА_5 також звернувся з позовом в якому просив визнати його добросовісним набувачем спірної земельної ділянки, яку він придбав 14.07.2009р. у ОСОБА_4 за відповідним договором купівлі-продажу, а також просив стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вартість земельної ділянки. Свої вимоги мотивував тим, що є добросовісним набувачем, а тому витребування спірної земельної ділянки в даному випадку не передбачене законом.
Вказані позови об'єднані в одне провадження.
Рішенням Житомирського районного суду від 17.08.2011р. у задоволенні вищезазначених позовів відмовлено.
Ухвалою апеляційного суду Житомирської області від 26 грудня 2011 року, що постановлена за розглядом апеляційної скарги позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2, вище вказане рішення суду залишено без змін.
У поданій апеляційній скарзі третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору ОСОБА_8., що діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_9, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та невідповідність висновків суду обставинам справи, порушує питання про скасування постановленого по справі рішення і ухвалення нового про задоволення її позовних вимог.
Вказує, що рішення постановлено у відсутність сторін по справі та укладеним договором, який нею оспорюється, порушено права її малолітньої доньки ОСОБА_9
Розглянувши справу в межах, визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 09.12.2008року ОСОБА_14 надав ОСОБА_3 довіреність, якою уповноважив останнього на розпорядження належним йому майном.
ОСОБА_3 за договором купівлі - продажу від 17.02.2009 року продав ОСОБА_15 земельну ділянку належну ОСОБА_14, який ІНФОРМАЦІЯ_1 помер. Батьки ОСОБА_14 - ОСОБА_1, ОСОБА_2, колишня дружина ОСОБА_8 в інтересах дочки ОСОБА_9, звернулись до нотаріуса з заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_14
З матеріалів спадкової справи № 72/2009 вбачається, що ОСОБА_9, в інтересах якої діє її мати ОСОБА_8, входить до кола спадкоємців першої черги.
Згідно Цивільного кодексу України особа, яка вважає, що її речові права порушені, має право звернутись до суду як з позовом про визнання відповідної угоди недійсною (статті 215-235), так і з позовом про витребування майна з чужого незаконного володіння (статті 330, 388).
В липні 2011 року ОСОБА_8, яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_9, як спадкоємиці ОСОБА_14, вважаючи що її речові права порушені, оскільки угода договору купівлі-продажу земельної ділянки від 17.02.2009 року укладена з порушенням вимог чинного законодавства, звернулася до суду з позовом про визнання зазначеного договору купівлі-продажу земельної ділянки недійсною та визнання незаконними дій сторін по наступній угоді купівлі-продажу цієї ж земельної ділянки.
Тобто, ОСОБА_8, яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_9, звернулася з позовом про визнання договору купівлі-продажу земельної ділянки недійсним з підстав невідповідності його вимогам закону.
Стаття 215 ЦК України встановлює загальне правило про те, що правочин є недійсним у зв'язку з недодержанням в момент його вчинення стороною (сторонами) загальних вимог, які необхідні для чинності правочину, передбачених статтею 203 ЦК України.
Однак статтею 216 ЦК України визначено особливі правові наслідки недійсності правочину. Зокрема, кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів.
Отже, на угоду, укладену з порушенням вимог закону, не поширюється загальне правило про наслідки недійсності правочину (двостороння реституція), якщо сам закон передбачає інші наслідки такого порушення.
Таким чином, права особи, яка вважає себе власником майна, не підлягають захистові шляхом задоволення позову до добросовісного набувача з використанням правового механізму, встановленого статтями 215, 216 ЦК України. Такий захист можливий лише шляхом задоволення віндикаційного позову, якщо є підстави, передбачені статтею 388 ЦК України, які дають право витребувати майно у добросовісного набувача.
Сторонами за віндикаційним позовом є власники майна або титульні володільці та незаконні володільці майна. Інші особи не є стороною в таких правовідносинах.
Як вбачається з матеріалів позову ОСОБА_8., на момент пред'явлення вказаного позову власником спірної земельної ділянки був ОСОБА_5, який, як визнано рішенням суду першої інстанції від 17.08.2011 року та ухвалою апеляційного суду Житомирської області від 26.12.2011 року, які набрали законної сили, є добросовісним її набувачем. Зазначені обставини у відповідності до вимог ст. 61 ЦПК України не доказуються при розгляді даної справи.
Відмовляючи ОСОБА_8 у задоволенні позову в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу спірної земельної ділянки, укладеного 19.02.2009 року між ОСОБА_14, від імені якого за дорученням діяв ОСОБА_3, та ОСОБА_15, суд першої інстанції врахував, що позивачка не була стороною в зазначеному договорі купівлі-продажу, позовні вимоги про витребування майна з чужого незаконного володіння нею не пред'являлись. Тобто, між нею та власником спірної земельної ділянки існують речово-правові відносини щодо права на спірну земельну ділянку. Тому і способом захисту є відповідний цим правовідносинам речово-правовий - витребування майна.
Відтак, підстави для визнання вказаного договору купівлі-продажу недійсним відсутні. Тому суд обгрунтовано відмовив ОСОБА_8, яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_9, у задоволенні її позову.
Рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, підстав для його скасування в ході апеляційного розгляду справи не встановлено.
Тому апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду залишити без змін.
Керуючись ст.ст.209, 303, 304, 307, 308, 313 - 315, 317, 319, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів апеляційного суду, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_8 відхилити.
Рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 17 серпня 2011 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий Судді