Апеляційний суд Житомирської області
Справа 0609/2-1615/12
Категорія 27
31 липня 2012 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого - судді Павицької Т.М.
суддів Шевчук А.М., Борисюка Р.М.
при секретарі Крижанівській М.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства ( далі -ПАТ) „ Всеукраїнський Акціонерний Банк " про розірвання кредитного договору за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 19 червня 2012 року,-
У січні 2012 року ОСОБА_1 звернулась до суду з названим позовом. В обґрунтування вимог зазначала, що 06 березня 2007 року між нею та ПАТ „ Всеукраїнський Акціонерний Банк " було укладено кредитний договір №198, за умовами якого вона отримала кредит в розмірі 47 000 доларів США, зі сплатою 12,75 % річних. Додатковою угодою №1 від 05.12.2008 року збільшено розмір відсотків за кредитним договором з 12,75 % річних до 16,5 % річних. Висновком експерта від 02.08.2011 року встановлено, що додаткова угода №1 від 05.12.2008 року підписана не нею, а іншою особою. Посилаючись на зазначені обставини просила на підставі ст.651 ЦК України розірвати кредитний договір з 05.12.2008 року.
Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 19 червня 2012 року ОСОБА_1 відмовлено в задоволенні позову.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить рішення суду та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах, визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачка отримала від відповідача за кредитним договором кошти на умовах з якими вона погодилася, а наявність додаткової угоди, яка нею не підписана є підставою для визнання її недійсною і не може розцінюватися, як істотне порушення умов договору відповідачем.
Проте погодитися з таким висновком суду першої інстанції не можна.
Як вбачається з матеріалів справи 06 березня 2007 року між ОСОБА_1 та ВАТ „ Всеукраїнський Акціонерний Банк " (правонаступником якого є відповідач) було укладено кредитний договір № 198, відповідно до умов якого банк надав позивачці кредит у розмірі 47 000 доларів США до 05 березня 2022 року зі сплатою за користування кредитом 12,75 відсотків річних /а.с.4-7/.
Додатковою угодою №1 до договору №198 від 06.03.2007 року внесено зміни та пункт 1.4 викладено в такій редакції „ За користування кредитними коштами встановлюється плата в розмірі 16,5 % річних". Додадкова угода є невід"ємною частиною договору і набуває чинності з моменту її підписання сторонами і діє до моменту припинення дії договору.
Відповідно до ч. 2 ст.651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Відповідно до висновку експерта №1/480 від 02.08.2011 року, наданого на підставі ухвали Черняхівського районного суду від 11. 05.2011 року по справі за позовом ПАТ „ Всеукраїнський Акціонерний Банк " до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про стягнення боргу за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ПАТ „ Всеукраїнський Акціонерний Банк " про визнання додаткової угоди недійсною, підпис від імені ОСОБА_1 в графі „Позичальник" додаткової угоди №1 від 05.12.2008 року до договору №198 від 06.03.2007 року виконаний не ОСОБА_1, а іншою особою з копіюванням „на око" підпису ОСОБА_1
За таких обставин коли відповідач в односторонньому порядку підвищив відсоткову ставку за кредитним договором на підставі додаткової угоди №1 від 05.12.2008 року, яка не підписана ОСОБА_1, що встановлено висновком експерта, чим істотно порушив умови кредитного договору №198 від 06.03.2007 року, а тому колегія суддів вважає, що кредитний договір в силу ст.651 України слід розірвати.
При вирішенні спору суд першої інстанції зазначених вимог закону та обставин справи не врахував, що призвело до неправильного вирішення справи.
У зв"язку з цим та відповідно до ст.309 ЦПК України рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову.
Керуючись ст.ст. 209, 303,307,309, 314,316,317,319 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 19 червня 2012 року скасувати та ухвали нове рішення.
Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства „ Всеукраїнський Акціонерний Банк " про розірвання кредитного договору задовольнити.
Розірвати кредитний договір №198, укладений між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством „ Всеукраїнський Акціонерний Банк " 06 березня 2007 року.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий Судді