Справа № 1909/882/2012Головуючий у 1-й інстанції Зембра Є.Й.
Провадження № 33/1990/77/12 Доповідач - Декайло П.В.
Категорія - ч.1 ст.130 КУпАП
03 травня 2012 р. Суддя апеляційного суду Тернопільської області Декайло П.В., з участю скаржника ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_2, розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Кременецького районного суду від 09 квітня 2012 року, -
Цією постановою
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканця АДРЕСА_1 громадянина України, непрацюючого, -
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на нього стягнення у виді позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів строком на 1 рік 6 місяців.
Як визнав доведеним суд в постанові, 19 березня 2012 року ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки "Мерседес-Бенц" д.н.з. НОМЕР_1 в м. Кременець по вул. 107 Кременецької Девізії з явними ознаками алкогольного сп'яніння, від проходження у встановленому порядку огляду на стан сп'яніння відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову Кременецького районного суду від 09 квітня 2012 року скасувати, як незаконну, немотивовану та упереджену і закрити провадження у справі, мотивуючи тим, що судом допущено неповне з'ясування обставин справи, не взято до уваги та не дано належної оцінки доказам, які мають вирішальне значення для об'єктивного розгляду справи по суті і встановлення його вини у скоєному правопорушенні. Вказує на те, що не відмовлявся від медичного освідчення, а навпаки наполягав на ньому, проте запропонованому технічному пристрою для встановлення ступеня сп'яніння не довіряв, оскільки той був розпечатаний і на ньому не було сертифіката. Окрім цього, стверджує про те, що одразу після складання протоколу він поїхав в Кременецьку ЦРКЛ для проходження медичного освідчення на ступінь сп'яніння, про що отримав висновок №32, складений 19 березня 2012 року в 11 год. 30 хв., однак суд його до уваги не взяв та ніякої оцінки не дав.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши скаржника ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_2, які підтримали подану ОСОБА_1 апеляційну скаргу та з мотивів викладених у ній просять скасувати дану постанову суду і закрити провадження в справі, перевіривши матеріали справи та дослідивши доводи апеляційної скарги, приходжу до висновку, що вона не підлягає до задоволення з таких міркувань.
Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП підтверджується належно складеним протоколом про адміністративне правопорушення серія ВО1 №200424 від 19 березня 2012 року, поясненнями свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які вони дали на місці події, а також поясненнями ОСОБА_1, даними ним в судовому засіданні суду першої інстанції.
Зокрема, як убачається з протоколу про адміністративне правопорушення серія ВО1 №200424 від 19 березня 2012 року, ОСОБА_1 у графі "по суті порушення пояснюю" власноручно зазначив, що керував транспортним засобом, спиртного не вживав, їхати в лікарню на медичне освідчення та продути прилад відмовляється, претензій до працівників ДАІ не має, пояснення ним написано власноручно в присутності свідків у чому і розписується, з порушенням згідний (а.с.2).
Також свідок ОСОБА_3 у своїх поясненнях, даних ним на місці події, підтвердив те, що 19 березня 2012 року в 10 год. у його присутності інспектор ДПС Пиндиківський М.І. запропонував водієві ОСОБА_1, який керував автомобілем матки "Мерседес-Бенц" д.н.з. НОМЕР_1 і в якого були присутні ознаки алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з рота), пройти огляд на стан сп'яніння за допомогою технічних засобів дозволених МОЗ та Держстандартом, чи в медичному закладі, у чому він категорично відмовився. У його присутності було складено протокол про адміністративне правопорушення серія ВО1 №200424 від 19 березня 2012 року, який він підписав (а.с.3).
Аналогічними показанням свідка ОСОБА_3 є показання свідка ОСОБА_4 (а.с.4).
Окрім цього, з пояснень ОСОБА_1, даних ним в судовому засіданні суду першої інстанції, слідує, що на пропозицію працівника міліції пройти медичний огляд на стан алкогольного сп'яніння та за допомогою технічного пристрою він відмовився.
Враховуючи вищенаведене, доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що він не відмовлявся від медичного освідчення, а навпаки наполягав на ньому, однак запропонованому технічному пристрою для встановлення ступеня сп'яніння не довіряв, оскільки той був розпечатаний і не мав сертифіката та при цьому не було понятих, вважаю безпідставними і такими, які дані ним з метою уникнути відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення.
Не заслуговують на увагу і твердження ОСОБА_1, викладені ним в апеляційній скарзі, про те, що судом не взято до уваги та не дано ніякої оцінки висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №32, складеному 19 березня 2012 року в 11 год. 30 хв. у Кременецькій ЦРКЛ в зв'язку з його зверненням і згідно якого, ознак сп'яніння у нього не виявлено (тверезий).
Відповідно до вимог ч.ч. 4, 5 ст.266 КУпАП огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності працівника міліції.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Як вбачається з висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №32 від 19 березня 2012 року, медичний огляд ОСОБА_1 було проведено у відсутності працівника міліції, на даному висновку відсутній кутовий штам Кременецької ЦРКЛ та печатка лікаря, який проводив огляд, нерозбірлива і її зміст встановити неможливо, а тому цей висновок у справі про адміністративне правопорушення не можна враховувати як доказ.
Таким чином, аналіз матеріалів справи свідчить про те, що при її розгляді, суд першої інстанції з'ясував всі обставини справи, дослідив наявні докази по справі, яким дав належну юридичну оцінку та обґрунтовано прийшов до висновку, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
При призначенні ОСОБА_1 адміністративного стягнення, суд першої інстанції дотримався вимог ст.ст. 33, 34 КУпАП.
За таких обставин, підстав для скасування постанови Кременецького районного суду від 09 квітня 2012 року та закриття провадження у справі, про що ставить питання ОСОБА_1 в своїй апеляційній скарзі, не вбачаю.
На підставі наведеного, керуючись ст.294 КУпАП, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Кременецького районного суду від 09 квітня 2012 року відносно нього -без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя апеляційного суду Тернопільської області П.В. Декайло