Справа № 1990/11-245/12Головуючий у 1-й інстанції Макарик В.Я.
Провадження № 11/1990/245/12 Доповідач - Декайло П.В.
Категорія - ч.1 ст.309 КК України
25 липня 2012 р. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:
Головуючого - Декайла П.В.
Суддів - Демченко О. В., Кунця І. М.,
за участю прокурора - Барилка С.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Теребовлянського районного суду від 03 жовтня 2011 року.
Цим вироком
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, громадянина України, із середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, раніше не судимого, -
засуджено за ч.1 ст.309 КК України на 1 рік 6 місяців позбавлення волі.
Відповідно до ст.75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку на 1 рік.
Згідно п.п. 3, 4 ст.76 КК України на ОСОБА_1 покладено відповідні обов'язки.
Запобіжний захід ОСОБА_1, до вступу вироку в законну силу, залишено попередній -заставу і строк відбування покарання засудженому рахується з часу проголошення вироку.
Після вступу вироку в законну силу, заставу в розмірі 3000 грн., яка знаходиться на рахунку Теребовлянського РВ УМВС України, постановлено повернути ОСОБА_2, скасувавши дану заставу як запобіжний захід засудженому ОСОБА_1
Також судом постановлено стягнути з ОСОБА_1 88 грн. 26 коп. судових витрат.
Питання про речові докази вирішено в порядку, визначеному ст.81 КПК України.
У відповідності до вироку суду, 16 липня 2007 року біля 01 год. в темну пору доби, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 (який засуджений за даний злочин згідно вироку Теребовлянського районного суду від 21 листопада 2007 року) перебуваючи у якості пасажирів таксі "Фаворит", автомобіля НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_4, рухались з м. Бучач в напрямку м. Тернополя і на 91 км. а/д. "Ів.Франківськ -Бучач -Тернопіль" зупинились. Під час зупинки транспортного засобу, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 відійшли на узбіччя вказаної дороги, де виявили самопосів дикоростучої коноплі. Після чого, останні, діючи умисно, не вступаючи у попередню змову між собою, кожен окремо, вирішили нарвати виявлені рослини коноплі з метою подальшого використання її в особистих цілях, без мети збуту.
Реалізовуючи свій злочинний намір, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 нарвавши кожен по пакету коноплі, повернулись до автомобіля таксі і продовжили рух у напрямку м. Тернополя. В ході руху даний транспортний засіб був зупинений працівниками ДПС ОДДЗ УДАІ в Тернопільській області, які викрили ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у скоєному злочині і виявили та вилучили в них пакети з рослинами коноплі. Речовина рослинного походження зеленого кольору, яку перевозив ОСОБА_1, є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено -канабісом (марихуана), масою в перерахунку на суху речовину 120,55 г.
В апеляції засуджений ОСОБА_1, не оспорюючи доведеність винності та кваліфікацію вчиненого ним злочину, просить вирок Теребовлянського районного суду від 03 жовтня 2011 року змінити і призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі, передбаченому санкцією ч.1 ст.309 КК України, мотивуючи тим, що злочин, який не є тяжким, він вчинив вперше, повністю визнав свою вину, розкаявся у вчиненому, сприяв органам слідства в розкритті злочину та позитивно характеризується.
До початку розгляду справи в апеляційній інстанції від засудженого ОСОБА_1 надійшла заява від 14 липня 2012 року в якій останній свої апеляційні вимоги змінив і просить кримінальну справу про його обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.309 КК України провадженням закрити на підставі ст.49 КК України та ст.11-1 КПК України, у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, оскільки з часу скоєння ним даного злочину пройшло більше 5 років і перебіг давності не переривався.
Заслухавши доповідача -суддю апеляційного суду, міркування прокурора, під час його виступу в судових дебатах, який просить вирок Теребовлянського районного суду від 03 жовтня 2011 року скасувати, а справу провадженням закрити у зв'язку із закінченням строків давності притягнення ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності, перевіривши матеріали справи та дослідивши наведені у заяві засудженого ОСОБА_1 доводи, колегія суддів приходить до переконання, що вирок відносно останнього підлягає скасуванню із закриттям провадження по справі виходячи з таких міркувань.
Висновок суду першої інстанції про доведеність винності ОСОБА_1 у скоєнні злочину, за який його засуджено та кваліфікація дій останнього в апеляції не оспорюється.
Як убачається з матеріалів справи, вироком Теребовлянського районного суду від 03 жовтня 2011 року ОСОБА_1 засуджено за ч.1 ст.309 КК України на 1 рік 6 місяців позбавлення волі і на підставі ст.75 КК України звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку на 1 рік, з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст.76 КК України.
Ухвалою апеляційного суду Тернопільської області від 07 грудня 2011 року даний вирок щодо ОСОБА_1 в частині призначеного покарання змінено та постановлено вважати його засудженим за ч.1 ст.309 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 1500 грн.
Окрім цього, ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 31 травня 2012 року скасовано ухвалу апеляційного суду Тернопільської області від 07 грудня 2011 року стосовно ОСОБА_1, а справу направлено на новий апеляційний розгляд.
Згідно до ст.376 КПК України апеляційний суд, встановивши обставини, передбачені зокрема ст.11-1 цього Кодексу (порядок звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності), скасовує обвинувальний вирок і закриває справу.
У відповідності до п.3 ч.1 ст.49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки -п'ять років, у разі вчинення злочину середньої тяжкості.
Так, з матеріалів справи слідує, що 16 липня 2007 року ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ч.1 ст.309 КК України, який згідно до ч.3 ст.12 КК України є злочином середньої тяжкості.
Враховуючи те, що з моменту скоєння ОСОБА_1 даного злочину минуло більш ніж 5 років і строк давності не переривався, а також подану останнім заяву від 14 липня 2012 року про закриття відносно нього кримінальної справи, є усі підстави для його звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, передбачених ст.49 КК України.
За таких обставин, вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_1 підлягає скасуванню, а справа закриттю.
З врахуванням наведеного, керуючись ст.ст. 362, 365, 366, 376 КПК України, колегія суддів, -
Апеляцію засудженого ОСОБА_1 задовольнити.
Вирок Теребовлянського районного суду від 03 жовтня 2011 року щодо ОСОБА_1 скасувати, звільнити його від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.309 КК України на підставі ст.49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності, а справу провадженням закрити.
Головуючий - підпис
Судді - два підписи
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду Тернопільської області П.В. Декайло