справа № 2-2080/2011
іменем України
(заочне)
01 серпня 2012 р. Балаклавський районний суд м. Севастополя
у складі головуючого по справі судді - Шкірай М.І.
за участю секретаря - Іванової В.В.
розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок скоєння суспільно небезпечного діяння,
Встановив
Позивач звернулася з вказаним позовом до суду, в якому просила стягнути на її користь заподіяну матеріальну шкоду, завдану внаслідок скоєння суспільно небезпечного діяння в розмірі 1191 грн. та моральну шкоду в розмірі 1000 грн., а також судові витрати у розмірі 171 грн. та додаткові витрати у розмірі 600 грн.
В обґрунтування позову позивач вказувала, що 11 лютого 2011 року у загальноосвітній школі № 12 ОСОБА_3, малолітній син відповідача, викрав у ОСОБА_4, малолітнього сина позивача, мобільний телефон Нокіа Х2 вартістю 1163 грн., укомплектований сім-картою мобільного оператора МТС, вартістю 20 грн., з грошовими коштами на рахунку у розмірі 8 грн.
03 червня 2011 року постановою Балаклавського районного суду м. Севастополя, яка набрала законної сили 14 червня 2011 року, ОСОБА_3 визнано винним в скоєні суспільно небезпечного діяння, передбаченого ст. 185 ч.1 КК України.
Відповідно до ст. 1177 ЦК України, вона як потерпіла від злочину має право на відшкодування заподіяної майнової шкоди.
Позивач у судове засідання позивач не зявилась, надала заяву з проханням розглянути справу за її відсутністю, позов підтримала в повному обсязі, проти застосування заочного порядку розгляду справи не заперечує.
Відповідач в судове засідання не з'явилась, повідомлена належним чином, заперечення на позов та заяви про розгляд справи за її відсутністю не надіслала, тому суд на підставі ст. 224 ЦПК України, вважає за можливе розглянути справу заочно.
Дослідивши матеріали справи та надані докази, оцінивши їх в сукупності суд прийшов до висновку, що позов обґрунтований і підлягає частковому задоволенню.
03 червня 2011 року постановою Балаклавського районного суду м. Севастополя ОСОБА_3 визнано винним в скоєні суспільно небезпечного діяння, передбаченого ст. 185 ч.1 КК України (а.с. 3).
Також вказаною постановою суду було встановлено факт викрадення ОСОБА_3 майна, належного ОСОБА_4 на загальну суму 1191 грн. ОСОБА_3 під час розгляду кримінальної справи свою вину в скоєному визнав та не оспорював в суді обставини скоєння суспільно небезпечного діяння, які викладені в матеріалах кримінальної справи.
Відповідно до ст. 61 ЦПК України, обставини, визнанні сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.
На підставі ст. 1177 ЦК України, майнова шкода, завдана майну фізичної особи внаслідок злочину, відшкодовується особою, яка вчинила злочин.
Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Згідно з цією нормою витрати на проведення товарознавчого дослідження, які були понесені позивачем, є реальними збитками та мають бути відшкодовані відповідачем у розмірі 1191 грн.
Суд також вважає, що на відповідача необхідно покласти обов'язок по відшкодуванню моральної шкоди виходячи з наступного.
Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Згідно зі ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Згідно зі ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. При цьому суд враховує конкретні обставини справи, а також вимоги ст. 23 ЦК України, зокрема, те, що розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.
Суд вважає, що позовні вимоги про стягнення компенсації завданої моральної шкоди підлягають задоволенню у повному обсязі.
Також суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позову в частині стягнення з відповідача додаткових витрат у сумі 600 грн. за необргунтованістю даних позовних вимог.
Таким чином, встановлені судом обставини та зібрані по справі докази дозволяють задовольнити позов частково.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України сторони, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Керуючись ст. ст. 10-11; 28-29; 57-60; 158; 179; 185; 208-209; 212; 214-215; 224-228 ЦПК України, суд -
Вирішив
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок скоєння суспільно небезпечного діяння -задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 1191 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди 1000 грн.
Стягнути ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 51 грн. та ІТЗ у розмірі 120 грн., а всього 171 грн.
У задоволенні позову в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 додаткових витрат -відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.
На рішення суду позивачем може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення, оскільки він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення. Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду м. Севастополя через Балаклавський районний суд м. Севастополя.
Копію даного рішення негайно надіслати рекомендованим листом зі зворотнім повідомленням сторонам по справі.
Суддя