Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
26 липня 2012 р. № 2-а- 14654/11/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді - Заічко О.В.
при секретарі судового засідання - Демченко В.В.,
представники сторін не прибули,
розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом
Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові Державної податкової служби України
до Державного Науково-виробничого підприємства "Об'єднання Комунар", Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТЕР"
про стягнення грошових коштів, -
Позивач, Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у місті Харкові звернулась до Харківського окружного адміністративного суду, з адміністративним позовом до Державного Науково-виробничого підприємства "Об'єднання Комунар", Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТЕР", в якому просить суд стягнути з Державного науково-виробничого підприємства "Об"єднання Комунар" в доход держави грошові кошті у сумі 1734 грн., як вартість того, що одержано за договором поставки від № 05/5 від 01.09.2008р.
Ухвалою суду від 26.07.2012 року, замінено позивача на його правонаступника - Спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків у місті Харкові Державної податкової служби.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що згідно з актом перевірки № 1798/41-018/14308730 від 19.07.2011р., позивачем вчинені порушення ст.ст.203, 215, 216, 228 Цивільного кодексу України, п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.4.1, п.п.7.4.4 п.7.4, 7.7.1 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", п.198.1, п.198.3, п.198.4 ст.198 , п.200.1, п.200.2, п.200.3 ст.200, абз "а" п.200.4 ст.200, абз. "б" п. 201.11 ст.201 Податкового кодексу України, а саме: до складу податкового кредиту з ПДВ були віднесені суми податку, сплачені на користь контрагентів - постачальників в межах нікчемних правочинів, а саме - ТОВ "Ітер", посилаючись на акти перевірки від 09.03.2011р. № 714/23-3/33122033 та від 07.04.2012р. № 1271/23-3/33122033 ТОВ "Ітер" щодо взаємовідносин постачальниками та покупцями
Від відповідача - Державного науково-виробничого підприємства "Об'єднання Комунар" надійшли письмові заперечення в яких він просив, відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05.12.2011 року №2а-10446/11/2070 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.05.2011 року.
Представник позивача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду справи, був повідомлений своєчасно та належним чином, надав через канцелярію суду заяву, в якій зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, розгляд справи просив проводити за своєї відсутності.
Представник першого відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду справи, був повідомлений своєчасно та належним чином, надав через канцелярію суду заяву, в якій зазначив, що заперечує проти позову в повному обсязі, розгляд справи просив проводити за своєї відсутності.
Представник другого відповідача у судове засідання не прибув, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений повістками з поштовими повідомленнями, які направлялись за офіційним місцем знаходження. Відповідно до ч. 8 ст. 35 КАС України повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру, або за адресою, яка зазначена її представником. Таким чином, відповідач є належно повідомленим про дату, час та місце судового засідання, його повторне неприбуття у судове засідання не перешкоджає розгляду справи за наявними в ній матеріалами.
Відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Таким чином, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи встановив наступні обставини.
Судом встановлено, що працівниками Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові проводилась документальна позопланова виїзна перевірка ДНВП "Об'єднання Комунар" (ідентифікаційний код - 14308730) з питання законності декларування від'ємного значення з податку на додану вартість по деклараціях з ПДВ за червень, серпень, жовтень, листопад, грудень 2010р., січень, лютий, березень, квітень 2011р. та достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за квітень 2011р. на рахунок платника у банку.
Результати перевірки оформлені актом від 19.07.2011р №1798/41-018/14308730, висновками якого встановлені порушення ДНВП "Об'єднання Комунар": ст.ст.203, 215, 216, 228 Цивільного кодексу України, п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.4.1, п.п.7.4.4 п.7.4, 7.7.1 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", п.198.1, п.198.3, п.198.4 ст.198 , п.200.1, п.200.2, п.200.3 ст.200, абз "а" п.200.4 ст.200, абз."б" п.201.11 ст.201 Податкового кодексу України, а саме: формування податкового кредиту з ПДВ за рахунок проведення господарських операцій з ТОВ "Укрпромпостачсервіс", ТОВ "ТМС Монтаж", ТОВ "Альфа-Експерт", ТОВ "Біотопресурс", ТОВ "Дилмет", ТОВ "Акваметсервіс", ТОВ "Укртекстиль", ФОП ОСОБА_1, ТОВ "Есполіо", ФОП ОСОБА_2, ТОВ "Ітер", ТОВ "Промбудмонтажінвест", ТОВ "Дом і К", ТОВ "Кварц", ТОВ "Укрнадраресурси", ТОВ "Техенергоресурс", що відбувались в межах нікчемних правочинів; формування податкового кредиту на підставі касових чеків на придбання пального та письмових скарг на постачальників, котрі не видали податкові накладні, але за відсутності самих податкових накладних; формування податкового кредиту за взаємовідносинами з постачальниками, щодо яких за даними Співставлення податкового кредиту та податкових зобов'язань в розрізі контрагентів на рівні ДПА України виявлені розбіжності в сумах задекларованих ДНВП "Об'єднання Комунар" податкового кредиту з ПДВ на сумах задекларованих контрагентами ДНВП податкових зобов'язань з ПДВ.
На підставі акту перевірки від 19.07.2011р. №1798/41-018/14308730 СДПІ по роботі з ВПП у м.Харкові були винесені податкові повідомлення-рішення № 0000550841 від 02.08.2011р. про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 5.521.061,00 грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 1,00 грн.; №0000560841 від 02.08.2011р. про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на 1.317.537,00 грн., у тому числі: листопад 2010р. -112.669,00грн., лютий 2011р. -547.381,00грн., квітень 2011р. -657.487,00 грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 1,00грн., №0000540841 від 02.08.2011р. про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в загальному розмірі 63.537,00грн. (за основним платежем - 42.358,00грн., за штрафними санкціями -21.179,00грн.).
Відповідач - Державне науково-виробниче підприємство "Об'єднання Комунар", не погоджуючись з винесеними на підставі акту перевірки податковими повідомленнями-рішеннями, оскаржив їх до суду.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 05.12.2011 року по справі №2а-10446/11/2070 адміністративний позов Державного науково-виробничого підприємства "Об'єднання Комунар" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові про скасування податкових повідомлень-рішень - задоволено частково. Скасовано податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові :
- №0000550841 від 02.08.2011р. про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 5.521.061,00грн. та визначено штрафні санкції у розмірі 1,0 грн. у частині зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі 2.925.589,95грн.;
- №0000560841 від 02.08.2011р. про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 1.317.537,00грн., у тому числі: листопад 2010р. - 112.669,00грн.; лютий 2011р. - 547.381,00грн.; квітень 2011р. - 657.487,00грн. та визначено штрафні санкції у розмірі 1,0 грн. у частині зменшення розміру від'ємного значення з ПДВ в розмірі 515.547,38грн.;
- № 0000540841 від 02.08.2011р. про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 63.537,00грн., з яких за основним платежем 42.358,00грн., за штрафними санкціями 21.179,00 грн., у частині визначення основного платежу в сумі 10.369,00грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 5.184,50 грн.
В решті вимог адміністративний позов - залишено без задоволення.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.05.2012 року - апеляційну скаргу Державного науково-виробничого підприємства "Об'єднання Комунар" - задоволено частково, апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Харкові Харківської області Державної податкової служби - залишено без задоволення. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 5 грудня 2011 року по справі № 2а-10446/11/2070 скасовано в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо скасування податкового повідомлення-рішення №0000550841 від 02.08.2011 р. про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 2 594 469,05 грн., податкового повідомлення-рішення №0000560841 від 02.08.2011 р. про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 801 989,62 грн. та штрафних санкцій в сумі 1 грн., податкового повідомлення-рішення №0000540841 від 02.08.2011 р. про збільшення суми грошового забезпечення за платежем податок на додану вартість на суму основного платежу в розмірі 31 989,00 грн. та штрафними санкціями в розмірі 15 994,50 грн.
Прийнято нову постанову, якою в цій частині задовольнити позовні вимоги Державного науково-виробничого підприємства "Об'єднання Комунар". Скасовано податкове повідомлення-рішення №0000550841 від 02.08.2011 р. в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 2 594 469,05 грн., податкове повідомлення-рішення №0000560841 від 02.08.2011 р. в частині зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 801 989,62 грн. та штрафних санкцій в сумі 1 грн., податкове повідомлення-рішення №0000540841 від 02.08.2011 р. в частині збільшення суми грошового зобов"язання за платежем податок на додану вартість на суму основного платежу в розмірі 31 989,00 грн. та штрафними санкціями в розмірі 15 994,50 грн. В іншій частині постанову Харківського окружного адміністративного суду від 5 грудня 2011 р. по справі №2а-10446/11/2070 залишено без змін.
Вказаними судовими рішеннями встановлено, що між позивачем, Державним науково-виробничим підприємством "Об'єднання Комунар" (в якості покупця) та ТОВ "Ітер" (в якості постачальника) склались правові взаємовідносини, ДНВП (в якості покупця) та ТОВ "Ітер" (в якості постачальника" було укладено договір №05/50 від 01.09.2008р., предметом якого є поставка товару згідно з специфікаціями.
ТОВ "Ітер", як постачальником, були складені: видаткова накладна №64 від 10.03.2010р. на суму 360 грн. (у т.ч. ПДВ 72,00 грн.), податкова накладна від 10.03.2010р. №10100301, прибутковий ордер № 192 від 16.11.2010р., картки складського обліку, довіреність на отримання ТМЦ, платіжне доручення № 1428 від 29.08.2011р. на суму 2.038,80грн., видаткова накладна № 68 від 15.02.2011р. на суму 1.302,00 грн. (у т. ч. ПДВ -217,00грн.), податкова накладна 11.02.2011р. № 1110204 на суму 1.302,00грн. (у т. ч. ПДВ - 217,00грн.).
Як з'ясовано судом, єдиним мотивом для висновку про порушення ДНВП вимог закону за даним епізодом СДПІ обрано висновки складених ДПІ у Київському районі м. Харкова актів перевірки діяльності ТОВ "Ітер" від 09.03.2011 року №714/23-3/33122033, від 07.04.2011 року №1271/23-3/33122033, якими вказано про нікчемність всіх без виключення правочинів, котрі були укладені ТОВ "Ітер" з контрагентами.
Перевіряючи достатність вказаного мотиву для висновку податкового органу про завищення платником податків податкового кредиту з ПДВ, суд зазначає наступне.
В силу ст.ст. 54, 58, 76, 86 Податкового кодексу України, Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (затверджено наказом ДПА України від 22.12.2010р. №984, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12.01.2011р. за №34/18772; далі за текстом - Порядок №984), Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платниками податків - фізичними особами (затверджено наказом ДПА України від 24.12.2010р. №1003, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19.01.2011р. за №70/18808; далі за текстом -Порядок №1003), Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків (затверджено наказом Державної податкової адміністрації України 22.12.2010р. №985, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30.12.2010р. за №1440/18735; далі за текстом - Порядок №985) специфіка правових актів індивідуальної дії, які ухвалюються органами податкової служби у формі податкових повідомлень - рішень з приводу самостійного визначення грошових зобов'язань платників податків, полягає у тому, що фактичні підстави для ухвалення цих актів містяться в документальних результатах контролю за діяльністю платника податків (матеріалах перевірки), а правові підстави та владні приписи - безпосередньо в самих податкових повідомленнях - рішеннях.
Отже, ті мотиви, які були покладені податковим органом в основу прийнятих за наслідками перевірок рішень, повинні бути викладені в акті перевірки і є саме тими фактичними підставами, на яких ґрунтується рішення суб'єкта владних повноважень.
За таких обставин, при вирішенні питання законності податкового повідомлення -рішення, суду з огляду на приписи ч.3 ст.2 КАС України, належить перевірити юридичну і фактичну обґрунтованість саме тих суджень податкового органу, котрі відображені в акті перевірки і встановити їх достатність для висновку про порушення платником податків вимог закону.
В ході розгляду справи судом встановлено, що мотиви фізичної відсутності товару у спірних правовідносинах, невикористання товару в господарській діяльності позивача, завищення вартісних показників придбаного позивачем товару, способу, порядку та стану розрахунків не були покладені відповідачем в основу спірних рішень.
Відтак, з огляду на приписи ст.ст.6 і 8 Конституції України, ст.2 і 11 КАС України суд не вбачає підстав для дослідження в ході розгляду справи цих обставин, оскільки суд не може змінювати фактичні та юридичні мотиви прийнятого суб'єктом владних повноважень рішення.
З положень норм чинного процесуального законодавства, вбачається, що законодавець не наділив акт перевірки податкового органу статусом документу, відомості якого не підлягають доказуванню при розгляді адміністративної справи, не зазначив, що акт перевірки податкового органу має перевагу над іншими доказами, зокрема, первинними документами.
З приписів Податкового кодексу України, Закону України "Про державну податкову службу в Україні", ст.ст.207, 208, 250 Господарського кодексу України, ст.228 Цивільного кодексу України слідує, що законодавець не наділив податкові органи виключною компетенцією на встановлення нікчемності правочинів або нереальності господарських операцій.
Оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, враховуючи, що відбулось фактичне виконання спірного правочину, достовірність поданих ДНВП первинних документів не спростована відповідачем в ході розгляду справи, доказів фальшивості первинних документів СДПІ по суду не подано, нереальності господарських операцій у спірних правовідносинах відповідачем не доведено, суд не знаходить висновки складених ДПІ у Київському районі міста Харкова актів перевірок діяльності ТОВ "Ітер" належними, допустимими, достатніми і переконливими доказами вчинення ДНВП порушення закону.
ТОВ «Ітер» в судовому порядку оскаржувало дії ДПІ у Київському районі м. Харкова, Харківським адміністративним окружним судом винесено постанову від 17.10.2011 року № 2а-10064/11/2070, згідно якого позов задоволено та визнано протиправним та скасувати наказ Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТЕР"№ 985 від 25.03.11 року; визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова щодо проведення 07 квітня 2011 року невиїзної документальної позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Ітер" з питань правильною визначення податку на додану вартість за період з 01.02.2011 року по 28.02.2011 року, на підставі якої було складено акт перевірки № 1271/23-3/33122033 від 07 квітня 2011 року (бланк № 131040);
Досліджуючи питання реальності господарських операцій за переліченими первинними документами, суди прийшли до висновку, що відсутність доказів транспортування товару у спірних правовідносинах, таких як: товаро-транспортних накладних, подорожніх листів з огляду на характеристики товару у спірних правовідносинах -металопрокат, не дозволяє суду погодитись з доводами позивача про правомірність віднесення податкових накладних на збільшення податкового кредиту з ПДВ.
Разом з тим, у рішенні судів зазначено, що мотив відсутності доказів транспортування товару не був покладений ДПІ в основу спірного рішення за даним епізодом, а відтак, з огляду на приписи ст.ст.6 і 8 Конституції України, ст.2 і 11 КАС України суди не вбачають підстав для дослідження в ході розгляду справи цих обставин, так як зміна судом як фактичних, так і юридичних мотивів прийняття суб'єктом владних повноважень спірного рішення чинним процесуальним законодавством не передбачена.
У відповідності до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, в яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Відповідно до статті 179 Господарського кодексу України, при укладанні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству. Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Згідно статті 627 Цивільного кодексу України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Відповідно до частини 1 статті 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Згідно ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Крім того, ч. 3 ст. 215 ЦК України передбачено, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Статтею 204 ЦК України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідно до ч.3 ст.228 ЦК України - у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним.
Податкові органи вправі звертатися до адміністративного суду з вимогою про визнання недійсним правочину, укладеного між останнім у ланцюгу постачань платником податку та його контрагентом, з метою, завідомо суперечною інтересам держави та суспільства та стягнення в дохід держави коштів, одержаних сторонами оспорюваного правочину за такими угодами, як це установлено частиною третьою статті 228 Цивільного кодексу України.
Згідно ч. 3 ст. 228 ЦК України, якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.
Матеріали справи не містять доказів наявності між відповідачами при укладанні і виконанні договорів дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду позивачем не надано, а судом при виконанні вимог ст. 11 КАС України не виявлено. Проте відповідачем надано до матеріалів справи рішення суду, що набрали законної сили, якими встановлено реальний характер правочину, вчиненого між ТОВ " Ітер " та Державним науково-виробничим підприємством "Об'єднання Комунар", а також помилковість висновків податкової інспекції про його нікчемність.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
З урахуванням викладених обставин, суд дійшов висновку про відсутність передбачених законом підстав для стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю " Ітер " на користь Державного науково-виробничого підприємства "Об'єднання Комунар" кошти у розмірі 1734, 00 грн., що були сплачені по договору поставки № 05/50 від 01.09.2008 року, стягнення з Державного науково-виробничого підприємства "Об'єднання Комунар" в дохід держави грошові кошти у сумі 1734, 00 грн., як компенсація вартості поставлених товарів за договором поставки № 05/50 від 01.09.2008 року, оскільки рішеннями судів встановлено реальність та товарність господарських операцій між зазначеними суб'єктами господарювання, через що у задоволенні позову СДПІ по роботі з ВПП у місті Харкові ДПС належить відмовити.
Відповідно до ч.4 ст. 94 КАС України судові витрати з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 2, 8-14, 71, 72, 94, 160-163, 167, 186 КАС України, суд -
В задоволені адміністративного позову Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові Державної податкової служби України до Державного Науково-виробничого підприємства "Об'єднання Комунар", Товариство з обмеженою відповідальністю "ІТЕР" про стягнення грошових коштів - відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Заічко О.В.