Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
місто Харків
01 серпня 2012 р. № 2-а- 8848/12/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді -Старосєльцевої О.В.,
за участі секретаря судового засідання -Чубукіної М.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за поданням Державної податкової інспекції в Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби до Комунального підприємства "Муніципальна охорона", третя особа АТ "Банк Золоті Ворота" про стягнення коштів за податковим боргом з розрахункового рахунку,-
До Харківського окружного адміністративного суду звернулась Державна податкова інспекція в Київському районі м. Харкова Державної податкової служби з поданням, в якому просила стягнути з платника податків Комунального підприємства " Муніципальна охорона'' безготівкові кошти з розрахункових рахунків №26000010047520, №26044010047520 у АТ "Банк Золоті Ворота" на суму податкового боргу в розмірі 85053,00 грн.
В обґрунтування заявлених вимог суб'єкт владних повноважень зазначив, що у спірних правовідносинах платником податків всупереч вимогам закону не забезпечено своєчасного та в повному обсязі виконання податкового обов'язку, що спричинило утворення спірної суми заборгованості. На адресу платника податків була направлена податкова вимога, яка залишена платником податків без виконання. За таких обставин, суб'єкт владних повноважень вважає за необхідне звернути стягнення на кошти платника податків на розрахункових рахунках в установах банків.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надав заяву про розгляд справи у його відсутність.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.
За матеріалами справи судом встановлено, що відповідач пройшов передбачену чинним законодавством процедуру державної реєстрації, набув правового статусу суб'єкта господарювання-юридичної особи, на обліку як платник податків і зборів знаходиться в Державній податковій інспекції в Київському районі м. Харкова Державної податкової служби.
Як з'ясовано судом, заявлена суб'єктом владних повноважень вимога про стягнення коштів ґрунтується на декларації платника податку на додану вартість № 9041279245 від 18.07.2012 р., тобто самостійно узгоджена сума податкового зобов'язання за червень 2012 року в розмірі 85053,00 грн.
Відповідно до ч.1 ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
У спірних правовідносинах порядок сплати податків, зборів стосовно спірної суми заборгованості визначений Податковим кодексом України.
Так, згідно з п.57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податкові декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкові декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ст. 203 Податкового Кодексу України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.
Дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності за правилами ст.86 КАС України, суд доходить висновку, що у спірних правовідносинах скінчився перебіг визначених ст.ст.57 і 203 Податкового кодексу України строків виконання податкового обов'язку.
Доказів виконання податкового обов'язку відповідно до положень ст.ст.37 та 38 Податкового кодексу України щодо заявленої до стягнення суми заборгованості сторони до суду не подали.
В ході розгляду справи доказів відсутності обов'язку платника податків у спірних правовідносинах здійснити платіж на користь Державного бюджету України внаслідок дефектів у формі, змісті правових підстав походження такого обов'язку сторонами до суду не подано, а судом самостійно при виконанні вимог ст.11 КАС України в частині офіційного з'ясування всіх обставин по справі не виявлено.
Наявність спірної суми заборгованості підтверджується долученою до справи роздруківкою картки особового рахунку, котра за правилами ст.70 КАС України та Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України (затверджено наказом ДПА України від 18.07.2005р. №276, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02.08.2005р. за №843/11123; далі за текстом -Інструкція №276) є належним та допустимим доказом невиконаного податкового обов'язку з боку відповідача.
В силу приписів п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. При цьому, суд зважає, що за визначенням п.14.1.39 ст.14 Податкового кодексу України під грошовим зобов'язанням платника податків розуміється сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно до вимог п.59.5. ст.59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Судом встановлено, що суб'єктом владних повноважень 04.08.2010 р. була сформована податкова вимога № 1/877 та вручена головному бухгалтеру підприємства, 08.09.2010р. була сформована друга податкова вимога № 2/1235. Вказані вимоги були винесені під час дії Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".
Системно проаналізувавши положення ст. 6 згаданого Закону і ст.59 Податкового кодексу України, суд доходить висновку, що нормами податкового законодавства не було передбачено обов'язку податкового органу надсилати на адресу платника податків податкову вимогу на суму новоствореного податкового боргу за умови постійного існування заборгованості такого платника податків перед бюджетом, на яку раніше виставлялась вимога. Такого обов'язку не запроваджено і Податковим кодексом України. При цьому, суд бере до уваги, що з огляду на відсутність у Податковому кодексі України норми, приписи якої б зобов'язували податковий орган направити платнику податків податкову вимогу на податковий борг, котрий виник за правилами Податкового кодексу України, в разі продовження існування податкового боргу, котрий виник за правилами Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" і на який вже виставлялись податкові вимоги, посилання ДПІ на факт направлення першої та другої податкових вимог є достатньою обставиною для звернення до суду з поданням у порядку ст.183-3 КАС України.
Розглядаючи спір, суд бере до уваги, що правовідносини з приводу стягнення коштів платника податків в рахунок погашення податкового боргу унормовані ст.95 Податкового кодексу України, відповідно до п.95.2 якої стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.
Пунктом 95.3 ст.95 Податкового кодексу України визначено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (абз.1 п.95.3 ст.95); орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення органу державної податкової служби підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою органу державної податкової служби. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом державної податкової служби (абз.2 п.95.3 ст.95).
Оцінивши наявні у справі документи за правилами ст.86 КАС України, суд відзначає, що заявлена суб'єктом владних повноважень до стягнення сума заборгованості відповідає визначенню податкового боргу згідно з п.14.1.175 ст.14 Податкового кодексу України, де указано, що податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Оскільки судовим розглядом не встановлено факту порушення заявленою суб'єктом владних повноважень вимогою прав та охоронюваних законом інтересів платника податків у сфері публічно-правових відносин, то позов належить задовольнити, адже обґрунтованість заявленої вимоги підтверджена добутими судом і долученими до матеріалів справи доказами.
Керуючись ст.ст.8 та 19 Конституції України, ст.ст.7-11, 158-163, 183-3, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Подання Державної податкової інспекції в Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби до Комунального підприємства "Муніципальна охорона", третя особа АТ "Банк Золоті Ворота" про стягнення коштів за податковим боргом - задовольнити в повному обсязі.
2. Стягнути з Комунального підприємства " Муніципальна охорона'' (61003, м. Харків, набережна Харківська, буд. 27/1, код ЄДРПОУ: 36817804) до Державного бюджету України суму коштів за податковим боргом з податку на додану вартість в розмірі 85053,00 грн. (вісімдесят п'ять тисяч п'ятдесят три гривні 00 коп.).
3.Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
4.У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
5. У силу ч.7 ст.183-3 Кодексу адміністративного судочинства України дана постанова підлягає негайному виконанню.
Суддя Старосєльцева О.В.