24 липня 2012 р. Справа № 62191/12
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді - Гулида Р.М.,
суддів - Улицького В.З., Матковської З.М.
розглянувши у порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу Галицького відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради на постанову Галицького районного суду міста Львова від 05 жовтня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Галицького відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради про стягнення щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, -
06.09.2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення недоплаченої разової щорічної допомоги в сумі за 2007-2011 роки відповідно до ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» зазначивши, що відповідно до вищезазначеної норми, щорічно до 5 травня йому повинна виплачуватись разова грошова допомога у визначеному цим Законом розмірі, однак, така виплата проводиться не в повному обсязі.
Ухвалою Галицького районного суду міста Львова від 12 вересня 2011 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Галицького відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради про стягнення щорічної разової грошової допомоги в частині вимог за 2007-2010 роки залишено без розгляду.
Постановою Галицького районного суду міста Львова від 05 жовтня 2011 року позов задоволено. Зобов'язано Галицький відділ соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради провести нарахування та виплату на користь позивача щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2011 рік, що виплачується відповідно до ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком з урахуванням ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та з урахуванням раніше виплачених сум.
Не погоджуючись з прийнятою постановою, Галицький відділ соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради подав апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду, в якій просить скасувати оскаржувану постанову і прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.
В апеляційній скарзі апелянт вказує на те, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
За відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки таку може бути вирішено на основі наявних у ній доказів (ч. 1 ст. 197 КАС України із змінами і доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 07.07.2010 року N 2453-VI), що є достатнім для розгляду даної справи.
Заслухавши доповідь судді Львівського апеляційного адміністративного суду, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду без змін з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач є інвалідом другої групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни, що підтверджується відповідним посвідченням у справі.
Відповідно до абз.7 п.27 ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», інвалідам війни та прирівняних до них особам надаються такі пільги, зокрема, щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам першої групи-10 мінімальних пенсій за віком; інвалідам другої групи-8 мінімальних пенсій за віком; третьої групи-7 мінімальних пенсій за віком.
Законом України «Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року № 107-VІ дію положень статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» на 2008 рік в частині визначення розміру виплат щорічної разової грошової допомоги викладено у наступній редакції: «Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України».
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) п.п. 36-100 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року, яким внесено зміни до ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Частиною 2 статті 125 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, тобто рішення Конститційного Суду не мають зворотної сили. Відтак, дія ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в редакції, яка передбачала виплату щорічної разової грошової допомоги до 5 травня інвалідам другої групи у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, була відновлена з 22.05.2008 року.
04.04.2011 року Кабінетом Міністрів України було прийнято Поставу № 341 «Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується в 2011 році відповідно до Законів України « Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань», згідно якої установлено, що у 2011 році виплата разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань», здійснюється у таких розмірах, зокрема, інвалідам війни 2 групи - 900 гривень.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог в частині виплати одноразової грошової допомоги за 2007-2010 роки з наступних підстав.
У відповідності до ст. ст. 99, 100 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Відтак, колегія суддів приходить до висновку про підставність застосування строку звернення до суду судом першої інстанції, визначеного ст.99 КАС України та залишення без розгляду позовних вимог позивача в частині нарахування та виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за період з 2007 року по 2010 рік.
Разом з тим, колегія суддів вважає підставними заявлені вимоги позивача в частині зобов'язання відповідача нарахувати і виплатити недоплачену разову щорічну грошову допомогу до 5 травня за 2011 рік з огляду на наступне.
Законом України «Про Державний бюджет на 2011 рік» встановлено, що розміри державних соціальних гарантій на 2011 рік, які визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України.
Зі змісту наведеної норми вбачається, що вона поширює свою дію на правовідносини щодо державних соціальних гарантій, у яких вихідним критерієм є мінімальна заробітна плата.
Проте, в даному випадку таким критерієм є мінімальна пенсія, а відтак, колегія суддів вважає,що положення Закону України «Про Державний бюджет на 2011 рік» не розповсюджуються на дані правовідносини.
Мінімальна пенсія за віком, у відповідності до статті 28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Таким чином, виплата щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2011 рік повинна становити 8 мінімальних пенсій за віком з урахуванням абз.7 п.27 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни,гарантії їх соціального захисту».
Колегія суддів вважає і те, що вірним способом відновлення порушеного права позивача є покладення обов'язку на відповідача провести належне нарахування та виплату щорічної разової грошової допомоги до 5-го травня як інваліду війни другої групи, у розмірі визначеному абз.7 п.27 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни,гарантії їх соціального захисту» за 2011 рік з врахуванням виплачених позивачу сум, що відповідає нормам матеріального права, фактичним обставинам справи та наявним у ній доказам.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, ухвалив законне та обґрунтоване судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстав для його скасування немає.
Керуючись ст. 195, ст. 196, ч.1 ст.197, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Галицького відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради залишити без задоволення, а постанову Галицького районного суду міста Львова від 05 жовтня 2011 року по адміністративній справі № 2а-1130/11 - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам.
Ухвала апеляційного суду є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий: Р.М. Гулид
Судді: В.З. Улицький
З.М.Матковська