Справа № 1570/4630/2012
31 липня 2012 року
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Завальнюк І.В., розглянувши матеріали адміністративної позовної заяви ОСОБА_1 до Управління міграційної служби в Одеській області про визнання нечинним рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просить визнати рішення Управління міграційної служби в Одеській області, яким позивачу було відмовлено в оформленні документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця, неправомірним та скасувати його; зобов'язати відповідача прийняти рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.107 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Згідно ст.99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
04 серпня 2011 року набрав чинності Закон України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту», яким визначено порядок регулювання суспільних відносин у сфері визнання особи біженцем, особою, яка потребує додаткового або тимчасового захисту, втрати та позбавлення цього статусу, а також встановлення правового статусу біженців та осіб, які потребують додаткового захисту і яким надано тимчасовий захист в Україні.
Відповідно до ч.1 ст.12 Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту»рішення органу міграційної служби в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі про відмову в прийнятті заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, про відмову в оформленні документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, протягом п'яти робочих днів з дня отримання повідомлення про відмову можуть бути оскаржені в установленому законом порядку до спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань міграції, а також до суду у строки, встановлені цим Законом.
Як убачається з адміністративного позову, повідомлення про відмову особі в оформленні документів для вирішення питання про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту № 31 позивач отримав 28 квітня 2012 року. Однак, із відповідною позовною заявою позивач звернувся 30 липня 2012 року, тобто з пропущенням встановленого законом строку на оскарження такого акту індивідуальної дії. У позовній заяві позивач просить поновити строк звернення до адміністративного суду, посилаючись на неможливість працевлаштування, скрутне фінансове становище, не володіння українською мовою в достатній мірі тощо. При цьому, суд враховує, що зазначені обставини об'єктивно не впливають на реальну можливість позивача звернутись за судовим захистом і не можуть бути підставою для поновлення строку звернення до суду. Так, позивачем не надано жодного доказу в обґрунтування дійсності його наміру вчасно звернутись за судовим захистом (вчення таких спроб тощо) та неможливості реалізації цього наміру через вказані позивачем перешкоди. Крім того, частиною 3 статті 105 КАС України встановлено, що на прохання позивача службовцем апарату адміністративного суду може бути надана допомога в оформленні позовної заяви, чим позивач не скористався. Таким чином, суд вбачає намагання позивача створити штучні підстави для поновлення строку звернення до суду, який пропущений без поважних причин.
Суд враховує, що тривалість і правила обчислення строку звернення до суду визначаються за тими правилами, які були чинними на момент початку перебігу відповідного строку. Строк звернення до суду розпочинається і закінчується з урахуванням тієї тривалості, яка передбачалася на момент початку перебігу відповідного строку.
При цьому тривалість строку звернення до суду не змінюється залежно від того, коли було реалізоване право на позов. Відповідно тривалість строку звернення до адміністративного суду не залежить від того, коли було фактично пред'явлено позов.
За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Необхідно зазначити, що процесуальним строком є проміжок часу, встановлений законом або судом, у який суд та особи, що беруть участь у справі, та інші учасники процесу вчиняють певні процесуальні дії, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України, в результаті вчинення яких настають певні правові наслідки.
Слід зауважити, що встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій.
Відповідно до ч.1 ст.100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи (ч.2 ст.100 КАС України).
При викладених вище обставинах, враховуючи, що позивачем не надано жодного доказу в обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду із даними позовними вимогами, суд не вбачає зазначені в позовній заяві доводи ані достатніми, ані обґрунтованими для поновлення строку звернення до суду, адже сутність зазначеного інституту полягає в тому, що особа, яка звертається до суду за захистом порушеного права була не в змозі зробити це внаслідок незалежних від неї обставин, зокрема, якщо цьому перешкоджала надзвичайна або невідворотна за даних умов подія. Таких обставин судом не встановлено, у зв'язку із чим суд вважає за необхідне в силу ч.1 ст.100 КАС України залишити позовну заяву без розгляду.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.99,100 КАС України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління міграційної служби в Одеській області про визнання нечинним рішення та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без розгляду.
Роз'яснити позивачу його право на повторне звернення до суду після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 5-денний строк з дня отримання копії ухвали апеляційної скарги.
Суддя /ПІДПИС/ І.В. Завальнюк