"31" липня 2012 р. № 124705/11
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді: Улицького В.З.
суддів: Гулида Р.М., Матковської З.М.
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Луцької ОДПІ на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 15.08.2011 року у справі за позовом Малого підприємства «Імпекс» до Луцької ОДПІ про скасування податкового повідомлення-рішення,-
встановила:
У червні 2011 Мале підприємство «Імпекс» звернулося з позовом до Луцької ОДПІ про скасування податкового повідомлення-рішення.
Позивач зазначав, що відповідачем проведено виїзну позапланову документальну перевірку МП «Імпекс» з питань дотримання вимог податкового, іншого законодавства за період з 01.01.2008 року по 31.07.2010 року за результатами якої складено акт №593/17-2/13357360 від 11.02.2011 року.
На підставі даного акту відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000711701/0 від 21.02.2011 року яким позивачу визначено суму бюджетного відшкодування з податку з доходів фізичних осіб в сумі 341 826,39 грн., в тому числі 273 461,11 грн. - основного платежу, 68 365,28 грн. - штрафних санкцій, у зв'язку із порушенням п. 1.12, п. 1.15 ст. 1, пп. 4.2.6 п. 4.2 ст. 4, пп. 8.1 ст. 8, п. 12.2, п. 12.3 ст. 12 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».
Вважаючи прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення незаконним, позивач звернувся до суду.
Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 15.08.2011 року позов задоволено. Визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення Луцької ОДПІ від 21.02.2011 року №0000711701/0.
Постанову суду оскаржила Луцька ОДПІ. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Апелянт просить скасувати оскаржену постанову та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до переконання, що апеляційну скаргу апелянта задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом встановлено, що МП «Імпект» є суб'єктом господарювання, зареєстроване як юридична особа з 17.02.1993 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №391149 (а.с.24), з 06.12.1994 року знаходиться на обліку як платник податків у Луцькій ОДПІ, про що видано довідку від 03.03.2006 року №235.
Луцькою ОДПІ проведена виїзна позапланова документальна перевірка МП «Імпект» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2008 року по 31.07.2010 року, про що складено акт №593/17-2/13357360 від 11.02.2011 року.
Перевіркою встановлено порушення позивачем пунктів 1.2, 1.15 статті 1, підпункту 4.2.6 пункту 4.2 статті 4, підпункту 8.1.2 пункту 8.1 статті 8, пунктів 12.2, 12.3 статті 12 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», в результаті чого не утримано та не сплачено податку з доходів фізичних осіб від продажу рухомого майна за період з 01.01.2008 року по 31.07.2010 року.
На підставі даного акту відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000711701/0 від 21.02.2011 року яким позивачу визначено суму бюджетного відшкодування з податку з доходів фізичних осіб в сумі 341 826,39 грн., в тому числі 273 461,11 грн. - основного платежу, 68 365,28 грн. - штрафних санкцій.
Перевіркою зокрема встановлено, що МП «Імпект» здійснювало комісійну торгівлю транспортними засобами з оформленням довідок-рахунків. Згідно з актами технічного стану та оцінки транспортних засобів, складених позивачем, експертна оцінка визначена по 43 транспортних засобах на загальну суму 34900грн. 00коп., які в подальшому реалізовані за посередництвом МП «Імпект», і при продажу яких позивачем як податковим агентом утримано та перераховано до бюджету податок з доходів фізичних осіб у розмірі 5235грн. 00коп. При цьому, позивачем у довідках-рахунках була занижена вартість транспортних засобів, яка не повинна бути нижчою оціночної вартості, та має визначатися згідно з вимогами Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та оціночну діяльність в Україні».
На запит Луцької ОДПІ від 26.01.2011 року №382/10/17-2 Луцьке ВРЕВ УДАІ УМВС України у Волинській області листом від 04.02.2011 року №117 надало інформацію про те, що проведена перед державною реєстрацією експертна оцінка 43 автомобілів, проданих за посередництвом МП «Імпект», становить 1857974грн. 00коп.. На підставі цього зроблено висновок, що позивачем занижено вартість проданих автомобілів на суму 1823074грн. 10коп., з якої комісіонером як податковим агентом не утримано та не перераховано до бюджету 273461грн. 11коп. податку з доходів фізичних осіб (1823074грн. 10коп. х 15%).
Відповідно до статті 1011, частини третьої статті 1012, частини першої статті 1014 Цивільного кодексу України за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента. Істотними умовами договору комісії, за якими комісіонер зобов'язується продати або купити майно, є умови про це майно та його ціну. Комісіонер зобов'язаний вчиняти правочини на умовах, найбільш вигідних для комітента, і відповідно до його вказівок. Частиною першою статті 632 Цивільного кодексу України передбачено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.
Судом встановлено, що МП «Імпект» виступало комісіонером при продажу 43 транспортних засобів за дорученням фізичних осіб. Оформлення та прийняття транспортних засобів на комісію здійснювалося за участю представників комісіонера та комітента зі складанням відповідних актів технічного стану та оцінки транспортного засобу і номерного агрегату. В таких актах зазначалося, зокрема, що сторонами проведено огляд технічного стану та комплектності транспортного засобу, наводилися відомості про автомобіль, визначалася ціна приймання, ціна продажу та розмір комісійної винагороди. В подальшому, при продажу автомобілів позивачем виписувалися довідки-рахунки із зазначенням ціни продажу, визначеної комітентом, та з отриманого комітентом доходу МП «Імпект» як податковим агентом утримувався та сплачувався до бюджету податок з доходів фізичних осіб.
Відповідно до пункту 8 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 року №1388 (з наступними змінами та доповненнями), державна реєстрація транспортних засобів проводиться на підставі заяв власників, поданих особисто, і документів, що посвідчують їх особу, підтверджують правомірність придбання, оцінку їх вартості. Одним з документів, що підтверджує правомірність придбання транспортних засобів, є довідка-рахунок за встановленою формою.
Суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що оцінка вартості транспортного засобу є обов'язковою для державної реєстрації транспортних засобів у реєстраційно-екзаменаційних підрозділах Державтоінспекції, але не є необхідною умовою для укладення договору купівлі-продажу рухомого майна та договору комісії, оскільки ціна визначається за домовленістю сторін або виходячи з вказівок комітента.
Відповідно до п.12.1 ст. 12 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» дохід платника податку від продажу об'єкта рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується за ставкою, встановленою пунктом 7.1 статті 7 цього Закону. Ставка податку згідно із пунктом 7.1 статті 7 цього Закону становила 15 відсотків від об'єкта оподаткування, крім випадків, визначених у пунктах 7.2 - 7.4 цієї статті.
Як передбачено пунктом 12.3 статті 12 вказаного Закону, якщо об'єкт рухомого майна продається за посередництвом юридичної особи (її філії, відділення, іншого відокремленого підрозділу) або представництва нерезидента, то така особа вважається податковим агентом платника податку стосовно оподаткування доходів, отриманих таким платником податку від такого продажу.
Згідно із пунктом 1.2 статті 1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» дохід це сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь, чи набутих незаконним шляхом у випадках, визначених підпунктом 4.2.16 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, протягом відповідного звітного податкового періоду з різних джерел як на території України, так і за її межами.
МП «Імпект», як податковий агент, утримав та сплатив податок з доходів фізичних осіб з суми коштів, які комітенти (продавці) отримали за реалізовані автомобілі, в розмірі 5235,00 грн., тобто 15 відсотків від вартості проданого рухомого майна (34900, 00 грн. х 15 % = 5235,00 грн.).
Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення. Дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач не довів, що при продажу 43 спірних транспортних засобів комітенти отримали дохід в більшому розмірі, ніж той, що вказаний сторонами у актах технічного стану та оцінки транспортного засобу і номерного агрегату, та з якого позивач утримував та сплачував податок з доходів фізичних осіб.
З огляду на викладене, судова колегія приходить до переконання, що доводи апеляційної скарги являються безпідставними і необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому оскаржену постанову слід залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів -
ухвалила:
Апеляційну скаргу Луцької ОДПІ залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 15.08.2011 року у справі №2а-1570/11/0370 - без змін.
На ухвалу протягом двадцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий: В. Улицький
Судді: Р. Гулид
З. Матковська